Справа №22ас-179 Головуючий у 1 інст.Мельник В.Я.
Доповідач - Собіна І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді Собіни І.М.
Суддів Оніпко О.В., Ковалевича С.П.
При секретарі судового засідання Сеньків Т.Б.
З участю позивача та його представника, представника
ТзОВ "Моквинська паперова фабрика", розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Березнівського районного суду від 8 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1до Березнівської районної державної адміністрації про визнання незаконними і скасування розпоряджень голови Березнівської районної державної адміністрації № 386 від 31 грудня 1998 року «Про внесення змін до установчих документів» та частково розпорядження № 35 від 12 лютого 2001 року «Про державну реєстрацію підприємницької діяльності» в частині реєстрації змін і доповнень до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика»,
встановила:
Постановою Березнівського районного суду від 8 листопада 2006 року ОСОБА_1в позові відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач не погоджуючись з постановою суду вказує, що суд при вирішенні справи невірно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
2
Вказує на порушення закону Березнівською районною державною адміністрацією при реєстрації змін до Установчого договору ТзОВ «Моквинська паперова фабрика» розпорядженням № 386 від 31 грудня 1998 року.
Судом не досліджено обставини моменту, коли позивач дізнався про порушення його права внаслідок прийняття відповідачем розпорядження № 35 від 12 лютого 2001 року.
Відповідачем в порушення вимог ст.8 Закону України «Про підприємництво» та пунктів 5 і 10 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, здійснено державну реєстрацію змін до Установчого договору товариства без наявності рішення власника.
Вважає, що він не пропустив строк звернення з позовом до суду оскільки участі в загальних зборах 2 жовтня 1998 року він не приймав, а реєстраційну картку суб'єкта підприємницької діяльності він підписав не заповненою 13 жовтня 1998 року.
Просив оскаржувану постанову скасувати і ухвалити у справі нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.
В судовому засіданні ОСОБА_1та його представник апеляційну скаргу підтримали і дали пояснення в межах її доводів.
Представники відповідача та третіх осіб апеляційної скарги не визнали, просили залишити її без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи та заперечення сторін прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що з
1997 року позивач був засновником і учасником ТзОВ
«Моквинська паперова фабрика», його частка в майні товариства
становила 95,456%.
2 жовтня 1998 року ОСОБА_1перебуваючи на посаді керівника ТзОВ «Моквинська паперова фабрика», продав належну йому частку в майні Товариства в розмірі 95% Закритому акціонерному товариству (далі ЗАТ) «Укртара-Інвест» (а.с.136,137), а 13 жовтня
1998 року підписав, як керівник підприємства та подав
Березнівській районній державній адміністрації реєстраційну
картку про внесення змін в установчий договір Товариства (а.с.92).
Договір купівлі-продажу належним чином посвідчений, і на даний час судом не визнаний недійсним.
3
На підставі наданих документів, розпорядженням голови Березнівської райдержадміністрації № 386 від 31 грудня 1998 року здійснено державну реєстрацію змін установчого договору Товариства, а розпорядженням № 35 від 12 лютого 2001 року здійснено державну реєстрацію підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про підприємництво» відповідальність за відповідність чинному законодавству установчих документів, що реєструються, несе власник (власники) або уповноважені ним органи, які подають документи для реєстрації, та орган, який проводить реєстрацію суб'єкта підприємництва відповідно до законодавства України.
В позовній заяві, поданій у серпні 2006 року ОСОБА_1посилається на невідповідність вимогам законодавства наданих для державної реєстрації документів і з цих підстав просив оскаржувані розпорядження визнати незаконними хоч, як голова товариства особисто підписував і подавав документи для державної реєстрації і ніс відповідальність за їх достовірність.
На час виникнення спірних правовідносин позивач мав право відповідно до діючої на той час Глави 31-А ЦПК України (в редакції 196 року) звернутися до суду із скаргою на розпорядження голови райдержадміністрації у двохмісячний строк, обчислюваний з дня, коли особі стало відомо або їй повинно було стати відомо про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Колегія суддів приходить до висновку, що право на звернення до суду зі скаргою у позивача виникло з моменту державної реєстрації змін до установчого договору та підприємницької діяльності тобто 31 грудня 1998 року та відповідно 12 лютого 2001 року.
ОСОБА_1, як керівник підприємства, який безпосередньо займався питаннями реєстрації змін до установчих документів повинен був знати про порушення його права органом державної реєстрації. Доводи апеляційної скарги про те, що позивач дізнався про порушення його права тільки в 2006 році, коли отримав копію архівної довідки про зміни в Установчому договорі колегія суддів вважає надуманими і не приймає їх до уваги.
Враховуючи, що строк на звернення до суду позивачем пропущено без поважної причини, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду наведених у рішенні підстав для його скасування колегія суддів не знаходить.
4
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 99, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія судців,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Березнівського районного суду від 8 листопада 2006 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони мають право оскаржити ухвалу апеляційної інстанції і постанову місцевого суду до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця починаючи з дня набрання законної сили цією ухвалою, з подачею касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.