Справа № 2а-379/2010

                                                                                                      2010 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

                  18 жовтня 2010 року Сватівський місцевий районний як адміністративний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинського М.А., при секретарі Покотило вій І.М. у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації в Луганській області про визнання незаконною  бездіяльності  та   стягнення заборгованості по невиплаченій щорічній грошовій допомозі на оздоровлення й допомоги до 5 травня,

ВСТАНОВИВ:

                   Позивач ОСОБА_1 звернувся  до суду з даним позовом,  зазначивши,  що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи, що підтверджується посвідченнями. Він має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення, встановлену Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 27 лютого 1991 року  у розмірі -  4 мінімальних заробітних плат, тобто в сумі 3628 грн. а також на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, встановлену Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі  семи  мінімальних пенсій за віком ,  тобто в сумі 4942 грн. У 2010 році щорічна одноразова грошова допомога на оздоровлення, як ліквідатору аварії на ЧАЕС, йому  виплачена в розмірі   90 грн., а щорічна одноразова грошова допомога  до 5 травня  йому   виплачена в розмірі 400 грн. Вважає, що з урахуванням проведених виплат недоплата йому одноразової щорічної допомоги на оздоровлення як ліквідатору аварії на ЧАЕС за 2010 рік становить 3538 грн., одноразової щорічної допомоги до 5 травня   становить 4542 грн. Просить суд визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сватівської РДА в частині обмеження розміру одноразових виплат до 5 травня, як інваліду війни, щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інваліду 3 групи, та забов”язати Управляння праці та соціального захисту населення Сватівської РДА, здійснити  нарахування йому разових грошових допомог за 2009 рік згідно Законів України, стягнути на його користь з відповідача недоплачені суми, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інваліду 3 групи на оздоровлення 3538 грн, до 5 травня  4542 грн.. Просить суд розглядати справу за його відсутності.

                        Представник відповідача  надав до суду письмові заперечення в яких позов не визнав, просить справу розглядати  за відсутністю представника відповідача,  а.с. № 12.

            Суд, розглянувши  справу   відповідно до ст. 122 КАС України в порядку письмового провадження,  дослідивши в судовому засіданні надані сторонами  докази, оцінивши їх у сукупності   вважає, що позовні вимоги  Дави мука М.З. підлягають  задоволенню в повному обсязі.

               Судом встановлено, що позивач є ліквідатором аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом ІІІ групи, що підтверджується посвідченнями (а.с. 4-6), та користується правами та пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також користується правами та пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту».

                Ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  від 28.02.1991 р № 796-Х11 передбачена щорічна допомога на оздоровленим інвалідам  3 групи  в розмірі  4 мінімальних заробітних плат.        Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.  Вказаною статтею  встановлено,  щорічна допомога на оздоровлення  виплачується  громадянам  за місцем  їх проживання  органами  соціального захисту населення.

            Відповідно до норм Закону України «Про оплату праці» розмір мінімальної заробітної плати на поточний рік встановлюється Законом «Про державний бюджет України».

            На момент виплати допомоги Законом України « Про державний бюджет України на 2010 рік»  було встановлено розмір мінімальної заробітної плати у сумі 907  грн.    

Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-XII, щорічно до 5 травня інвалідам війни 3 групи виплачується грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.  

Мінімальна пенсія за віком згідно з Законом України „Про державний бюджет України на 2010 рік”  складала 706 грн. Відповідно до ст.17 -1 цього Закону  щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня  в розмірах  передбачених  статтями 12-16  цього закону здійснюють органи  праці та соціального захисту населення.

             Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

             Керуючись загальними засадами пріоритету законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні цього спору належить застосовувати вимоги Закону України «Про статус   і   соціальний   захист   громадян,   що   постраждали   внаслідок   Чорнобильської катастрофи» та норми  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту».

        Відповідно до  статті 8 Конституції України  в Україні  визнається і діє принцип  верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.  Закони та інші нормативно-правові акти приймаються  на основі Конституції  України і повинні  відповідати  їй. Пунктом  1  частини 1 статті 92 Конституції України  передбачено, що виключно законами України  визначаються  права і свободи людини і громадянина, гарантії  цих прав і свобод.

            За частиною 2 статті 19 Конституції України органи  державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи  зобов”язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

    Ч.2 ст. 22 Конституції України  встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

              Рішенням  Конституційного суду України ( № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005),  який неодноразово розглядає проблеми, пов”язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного суду України зазначалось, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом  прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції  України не допускається.

    Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року щодо соціальних виплат. В п. 5.3. Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року вказано, що у рішенні від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) Конституційний Суд України зазначив, що „рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150)“ (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини). Ухвалюючи Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, частини другої статті  38  Кодексу при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону  про Держбюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася на правових позиціях Суду, висловлених у зазначеному Рішенні, відповідно до яких: стаття 38 Кодексу конкретизує вимоги частини другої статті 95 Конституції України щодо змісту закону про Держбюджет; у сукупності вказані статті Кодексу і Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет – встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзаци четвертий, п’ятий, шостий, восьмий пункту 4 мотивувальної частини). У зв’язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що „зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України“ (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини).              

               Виходячи з викладеного, позовні вимоги позивача щодо перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення  та  щорічної разової грошової допомоги до 5 травня підлягають  задоволенню, а також суд вважає за можливе визнати незаконною бездіяльність  відповідача  в частині обмеження  розміру цих виплат.

               В зв’язку з тим, що  позивачеві  було  нараховано  та виплачено  одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі меншому, ніж визначено ст. 48 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  з відповідача  слід стягнути  на користь позивача суму недоотриманої допомоги на оздоровлення у розмірі 3538 грн. із розрахунку 907 грн. х 4 - 90 грн. = 3538 грн.

     Так як  позивачеві  було  нараховано  та виплачено  одноразову щорічну грошову допомогу  до 5 травня  за 2010 рік у розмірі меншому, ніж визначено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22.10.1993р. ,  з відповідача  слід стягнути  на користь позивача суму недоотриманої     разової щорічної грошової допомоги у розмірі 4542 грн. із розрахунку 706 грн. х 7 - 400 грн. = 4542 грн.      

     Оскільки відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України « Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід війни, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд, -

                ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1      задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність     управління праці  та   соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації Луганської області в частині обмеження ОСОБА_1 розміру щорічної грошової допомоги  до 5 травня, як інваліду війни ,ніж  встановленого ст.13 Закону України   «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22.10.1993р. та розміру  щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інваліду війни 3 групи, встановленого ст.48  Закону України „Про статус  і соціальний захист  громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст. 13 Закону України   «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22.10.1993р.

Зобов’язати  управління праці   та соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації Луганської області  здійснити перерахунок  розміру  щорічної допомоги на оздоровлення  та щорічної грошової допомоги  до 5 травня ОСОБА_1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з управління праці та соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації заборгованість по невиплаченій разовій допомозі до 5 травня за 2010 р. у сумі 4542  грн. та заборгованість по допомозі на оздоровлення   за 2010 р.  у сумі 3538 грн.  

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду, через Сватівський районний місцевий суд протягом  десяти  днів  з  дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті  160  цього  Кодексу, а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.

Якщо суб'єкта владних  повноважень  у  випадках  та  порядку, передбачених  частиною  четвертою  статті 167 цього Кодексу,  було повідомлено  про  можливість  отримання   копії   постанови   суду безпосередньо   в   суді,  то  десятиденний  строк  на  апеляційне оскарження постанови суду  обчислюється  з  наступного  дня  після закінчення п'ятиденного  строку  з  моменту  отримання  суб'єктом владних повноважень повідомлення про  можливість  отримання  копії постанови суду.

Суддя                                                                                 М.А. ГАШИНСЬКИЙ