Справа № 2-32.2007р. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                                                    УКРАЇНИ

13 лютого 2007 року Тарутинський районний суд Одеської області у складі

головуючого -судді                                                        Танасогло Т.М.

при секретарі                                                             Газібар И.И.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Надрічнянськоі сільскої ради про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулся до суду з позовом до Надрічнянськоі' сільскої ради про визнання права власності на спадкове майно у вигляді житлового будинку і господарських споруд , розташованих в АДРЕСА_1, посилаючись на те,що це майно є спадщиною після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, яка при житті 01.07.1992 року склала заповіт на його користь і заповідала йому на випадок своєї смерті все своє майно.

Позивач обґрунтовував свої вимоги також тим,що він фактично прийняв цей будинок у спадщину дому що на момент смерті спадкодавця і до цього часу він проживає у спірному будинку ,але нотаріальна контора відмовила йому у видачи свідоцтва про право на спадщину з причини відсутньості правоустановлюючого документу на будинок.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви представник відповідача з позовом погодився , надіславши до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутньостю.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку,що цей позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець,який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким ,що прийняв спадщину, якщо протягом строку , встановленого ст. 1270 цього Кодексу,він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні встановленого ОСОБА_2 при житті належав будинок, який розташован в АДРЕСА_1 ,що підтверджується довідками Надрічнянськоі' сільскої ради (а.с.9,10), випискої з господарської книги (а.с. 11,12)

1 липня 1992 року     ОСОБА_2 склала заповіт на випадок своєї смерті,яким заповідала все своє майно ОСОБА_1(а.с.5) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла(а.с. 6)

Судом встановлено.що позивач фактично прийняв спащину, тому що на час відкриття спадщини проживав разом з ОСОБА_2 у спірному будинкуі проживає в ньому до цьго часу ,що підтверджується довідкою Надрічнянськоі сільскої ради ,ксерокопією паспорта позивача (а.с.7,8)

Тарутинська районна державна нотаріальна контора відмовила позивачеві у видачи свідоцтва про право на спадщину , в зв'язку з відсутністю правоустановлюючого документу на житловой будинок (а.с. 4)

Згідно техничного паспорту виготовленого за ухвалою суду Тарутинським БТІ, вартість будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1 складає 23470 грн.,житлова площа будинку складає 34,5 кв.м. (а.с. 15-21)

2

У зв'язку з наведеним, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом у вигляді житлового будинку і господарських споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_1вартістю 23470 грн, з житловою площею будинку 34,5 кв.м.

На підставі викладеного, ст.1268 ЦК України, керуючись стст. 10,11,209,212,214,215 ЦПК України,суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1право власності на спадкове майно за заповітом

у вигляді житлового будинку і господарських споруд, розташованих    в АДРЕСА_1 вартістю 23470 грн, з житловою

площею будинку 34,5 кв. м.

Рішення може бути оскаржено   в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської

області через суд першої інстанції шляхом подачи в 10-денний строк з дня проголошення

рішення заіви про апеляційне оскарження і поданням після цього   протягом 20 днів

апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295

ЦПК України.