Справа № 2а-222/2007р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 04 " квітня 2007 року 14 год. 00 хв. Бориспільський міськрайонний суд Київської області
у складі головуючого судді - Муранової І.В.
при секретарі - Бондаренко О.В.,
розглянувши у відритому засіданні в м.Борисполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, третя особа ОСОБА_2, про скасування рішення про передачу земельної ділянки у власність, -
встановив:
26.01.2007 р. позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом про скасування рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області №857 від 30 вересня 2003 року стосовно ОСОБА_2. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що її дідусь ОСОБА_3 за життя подарував позивачу 7/25 частини житлового АДРЕСА_1. Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради №311 від 6 липня 1999 року їй було дозволено добудову житлового АДРЕСА_1для обладнання окремого виходу в двох рівнях розміром 4,90 х 7,60 м, внутрішнє переобладнання житлового будинку, будівництво гаража, душу та туалету. Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок після проведеної позивачем добудови, площа частини будинку, яка належить позивачу складає 55,0 кв.м., а яка залишилась за ОСОБА_3. - 57,3 кв.м. Після смерті ОСОБА_3 належна йому частина будинку за заповітом перейшла у власність до ОСОБА_2 Позивач вважає, що фактично на момент прийняття спадщини ОСОБА_2 отримала у власність не 18/25 частини будинку, а 51/100 частину, оскільки 49/100 частини будинку належать позивачу. В 2006 році під час розгляду справи за позовом ОСОБА_2 щодо порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_1, позивачу стало відомо, що рішенням Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області №857 від 30 вересня 2003 року ОСОБА_2 виділено у власність 0,072 га. Позивач вважає, що закріплена за вказаним домоволодінням земельна ділянка мала бути розділена у частках, пропорційних до належних позивачу та третій особі часток у праві власності на житловий будинок.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просить суд їх задовольнити. Представник позивача вважає, що відповідачем при винесені оскаржуваного рішення були порушені вимоги ст.ст.116, 120 ч.4 Земельного кодексу України, оскільки у власність третій особі була передана земельна ділянка, яка їй в користування не надавалась, а також не було враховано частки співвласників у вартості житлового будинку.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що порушень щодо позивача виконавчий комітет Бориспільської міської ради не допускав. При винесенні оскаржуваного рішення було враховано, що ОСОБА_2 в порядку спадкування отримала у власність 18/25 частин житлового АДРЕСА_1Вони вважають, що вимоги позивача суперечать ч.4 ст.357 ЦК України, відповідно до якої добудова, зроблена одним із співвласників є його власністю, але не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. На їх думку, позивачем порушено встановлений законодавством річний строк на звернення з позовом до суду, оскільки позивачу було відомо про оскаржуване рішення, внаслідок чого виник спір між позивачем та третьою особою при оформлені технічної документації для виготовлення Державних актів на передані їм земельні ділянки.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач не вказала, які саме порушення діючого законодавства були допущені відповідачем, та не довела, що оскаржуване рішення порушує права позивача. Він також вважає, що позивачем пропущений строк на звернення з позовом до суду, в зв'язку з чим просить суд у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали даної цивільної справи та надані особами, що беруть участь у справі, письмові документи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ч.І пп.34 статті 26 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження з вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції міських рад. Відповідно до п.1 пп."б" ст.ЗЗ Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" вказані повноваження можуть бути делеговані виконавчим органам місцевого самоврядування.
2
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення Бориспільської міської ради Київської області 18.04.2002року за №12. C.I.XXIV „Про делегування повноважень у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища" 1 сесія XXIV скликання Бориспільської міської ради, керуючись ст.ЗЗ Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" делегувала повноваження у сфері регулювання земельних відносин виконавчому комітету Бориспільської міської ради
Відповідно до вимог ст.ст.22,23 Земельного кодексу України 1990 року ( ст.ст.125,126 Земельного кодексу України 2001 року) право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою - державного акту - та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) до одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації, забороняється. За такими ж правилами відповідно до вимог ст.119 Земельного кодексу відбувається передача земельної ділянки у власність або користування громадян на підставі набувальної давності, розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених Земельним кодексом.
Відповідно до статті 67 Земельного кодексу України 1990 року (п.п"г" п.1 ст.121 Земельного кодексу України 2001 року) розмір земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд(присадибна ділянка) в містах має бути не більше 0,1 гектара.
Рішенням Виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 09 вересня 1997 року №38 ОСОБА_3було передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування будинків на території АДРЕСА_1 загальною площею 0,10га /а.с-49/. Проте, Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3. отриманий не був.
Згідно з договором дарування від 13 січня 1999 року, посвідченого приватним державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори Київської області /а.с-123/, позивач ОСОБА_1 прийняла в дар від ОСОБА_37/25 частин житлового будинку №36, що знаходиться по АДРЕСА_1 Київської області, які складаються з приміщень 1-5, 1-6. Одночасно їм роз'яснено зміст ст.ст.22 та 30 Земельного кодексу України 1990 року, а саме, що право власності на землю чи право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та отримання документу, що посвідчує це право, та що у випадку переходу права власності на жилий будинок право власності чи право користування земельною ділянкою посвідчуються державним актом, що видається та реєструється місцевою радою.
Рішенням Виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 06 липня 1999 року за № 311 „Про розгляд заяв громадян з питань індивідуального будівництва" ОСОБА_1по АДРЕСА_1дозволено добудову до житлового будинку для обладнання окремого входу в двох рівнях розміром 4,90 х 7,60 м, внутрішнє переобладнання житлового будинку, будівництво гаража розміром 4,0 х 5,0 м, будівництво душа та туалету /а.с-14,47/.
11 грудня 2000 року ОСОБА_3помер, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії І-БК №НОМЕР_1 від 12 грудня 2000 року/а.с-98/
Рішенням Виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 21 січня 2003 року за № 38 „Про передачу у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків на території М.Бориспіль" передано безкоштовну у приватну власність земельну ділянку для обслуговування жилого будинку ОСОБА_1по АДРЕСА_1 розміром 0,028га /а.с-50-51/. Вказане рішення прийняте згідно з поданою заявою ОСОБА_1 від 14 січня 2003 року та позивачем не оскаржувалось /а.с-72/.
Відповідно до п.З рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 30 вересня 2003 року за № 857 було внесені зміни в додаток до рішення виконавчого комітету від 09 вересня 1997 року №619 у зв'язку із смертю колишнього власника ОСОБА_3та прийняттям спадщини за заповітом №400 від 14.02.2003 року, в зв'язку з чим ОСОБА_2передано у власність земельну ділянку для обслуговування будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,072га /а.с-75-77/. Вказане рішення прийняте згідно з поданою заявою ОСОБА_2 від 03 липня 2003 року, а також на підставі наданих документів: свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 лютого 2003 року та свідоцтва про смерть ОСОБА_3від 12 грудня 2000 року /а.с-95,96,98/.
Державні акти на право власності на вказані земельні ділянки відповідно площею 0,028 га та 0,072га ані позивачу ОСОБА_1 ані третій особі ОСОБА_2 не видавались.
Відповідно до вимог ч.2,3 ст.152 Земельного кодексу України захисту шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування та відшкодування заподіяних збитків підлягають порушені права власника або землекористувача земельної ділянки.
з
В судовому засіданні встановлено, що у позивача ОСОБА_1 не виникло право власності чи право користування на спірну земельну ділянку, оскільки Державний акт на право власності на земельну ділянку їй не видавався, а фактичне користування земельною ділянкою не створює права на неї незалежно від тривалості користування.
Посилання позивача на порушення відповідачем вимог ч.4 ст.120 Земельного кодексу України є безпідставними, оскільки на момент отримання позивачем у власність 7/25 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, земельна ділянка у встановленому законом порядку у власність чи користування співвласникам будинку не передавалась, а тому до них не могло перейти право на земельну ділянку. Проте, вказана вимога закону відповідачем була дотримана при прийнятті вищевказаних рішень від 21 січня 2003 року №38 та від ЗО вересня 2003 року №857 про передачу у власність земельних ділянок для обслуговування будинку по АДРЕСА_1-а позивачу ОСОБА_1 загальною площею 0,028 га та по АДРЕСА_1 третій особі ОСОБА_2 загальною площею 0,072га, тобто пропорційно їх часткам у праві власності на житловий будинок.
Твердження позивача про те, що з урахуванням добудови їй належить 49/100 частин АДРЕСА_1, суперечать вимогам ч.4 ст.357 ЦК України, за змістом якої добудова, зроблена одним із співвласників житлового будинку, є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що виділенням земельної ділянки третій особі ОСОБА_4 права позивача ОСОБА_1 не були порушені, і вимоги про визнання рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області №857 від ЗО вересня 2003 року в частині передачі ОСОБА_2у власність земельної ділянки для обслуговування будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,072га - задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2,11,69,71,86,128,158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, третя особа ОСОБА_2, про скасування рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області №857 від 30 вересня 2003 року в частині передачі ОСОБА_2у власність земельної ділянки для обслуговування будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,072га, відмовити.
Складання постанови в повному обсязі відкласти на 6 квітня 2007 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: І.В. Муранова
З оригіналом згідно. Постанова суду законної сили не набрала.