справа № 2 « А « -478/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    7 вересня    2010 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого – судді Божок С.К.

при секретарі Грищенко К.Г.  

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в залі суду  в м. Вишгороді адміністративну справу за позовом  Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області  до прокуратури Вишгородського району  Київської області про скасування припису прокурора

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування припису прокурора. Свої вимоги обґрунтовував наступним :  прокурор Вишгородського  району Київської області  від 28.04.2010 р. за № 127 виніс припис про усунення порушень вимог бюджетного та земельного законодавства, Закону України „ Про охорону земель „ . Позивач вважає, що даний припис не ґрунтується на вимогах закону і обґрунтований виключно грою слів „ використано”, не з”ясувавши при цьому справжнього  змісту відповідних приписів закону. Кошти, які були розміщені  на кладному ( депозитному ) рахунку в банку, залишилися у власності вкладника, тобто органу місцевого самоврядування у зв”язку з чим відсутнє будь-яке їх витрачання ( нецільове використання).

    У судовому засіданні представник позивача доводи позовної заяви підтримав та додав, що враховуючи неможливість  використання грошових коштів, які надійшли у порядку відшкодування витрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва  за направленням , передбаченим  ч. 2  ст. 209 ЗК України , селищна рада  прийняла рішення про розміщення  грошових коштів  на вкладному ( депозитному ) рахунку  банку  з метою наповнення  додатковим доходом бюджету селищної ради. При цьому  кошти не вибули з власності  селищної ради , вона не були витрачені. Кошти не направлялися за цільовим призначенням  за відсутності   цільових програм протягом 2006 – 2008 р. за напрямком, передбаченим   ч. 2 ст. 209 ЗК України . Просила задовільнити  позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявленого позову, стверджуючи,  що припис прокурора про усунення порушень вимог Бюджетного та Земельного  кодексів  України , Закону України „ Про охорону земель „  є обґрунтованим. Димерська селищна рада, спрямувавши кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва на депозитний рахунок у комерційному банку, використала  ці кошти в порушення вимог ст.. 7  Бюджетного кодексу України на цілі, які не передбачені  ч. 2 ст. 209 ЗК України . Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши  доводи та заперечення сторін, перевіривши їх  письмовими доказами , дійшов наступного .

Судом  встановлено, що  16 травня 2006 р.  Димерська селищна рада  прийняла рішення за № 32-2-V „ Про розміщення тимчасово вільних коштів селищного бюджету на депозит”. На підставі даного рішення  14 червня 2006 р.  між Димерською селищною радою та Харківським акціонерним комерційним  Земельним банком укладений договір банківського вкладу № 1 до Договору  про відкриття рахунку № Д-412-1 від 13.06.2006 р., згідно якого сільська рада перерахувала на депозитний рахунок даного банку 151 958 грн., що надійшли від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва до спеціального  сільського бюджету.

14 грудня 2006 р.  головою Димерської селищної ради прийнято Розпорядження № 66/1 „ Про розміщення коштів на депозит в банківських установах”. Згідно даного Розпорядження , з метою поліпшення фінансового стану селищної ради, внесені кошти, які не використовуються, в сумі 151 958  грн. на  депозитний рахунок в ХАК „ Зембанк”  строком на 1 рік. Внесені кошти , які надійшли на рахунок „ Інші кошти „ , які не використовуються,  в сумі 63 693 грн. на депозитний рахунок в ХАК „ Зембанк” строком на 1 рік.

На підставі даного Розпорядження 15.12.2006 р. між Димерською селищною радою     та Харківським комерційний земельним банком був укладений  Договір банківського вклад № 2  до Договору про відкриття вкладного рахунку Д-412-1 від 13.06.2006 р., згідно якого сільська рада перерахувала  на депозитний рахунок вказаного банку 63 693 грн.

10 липня 2008 р. Димерська селищна рада прийняла рішення  за № 352-16-V „ Про розміщення коштів на депозит в банківських установах”, згідно якого вирішено внести кошти, які надійшли на рахунок „ Інші кошти „  і не використовуються, в сумі 292 916 грн. на депозитний рахунок в банківську установу ВАТ „ Банк „ Фінанси та Кредит” терміном на 1 рік.

На підставі  вказаного рішення 29.07.08 між Димерською селищною радою та Відкритим акціонерним товариством „ Банк „ Фінанси та Кредит „  укладений договір № 922 про банківський строковий вклад ( депозит), згідно якого сільська рада перерахувала на депозитний рахунок вказаного банку  292 916 грн.

Судом встановлено, що   за відсутності цільових програм  за напрямками ст.. 209 ЗК України  в період часу з 2006 – 2008 р.р., позивач  розмістив  кошти від  відшкодування втрат  сільськогосподарського  і лісогосподарського  виробництва на депозитних рахунках комерційних банків з метою поповнення  бюджету  селищної ради додатковим доходами.

Частина 2 ст. 209 ЗК України встановлює, що  кошти, які надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються виключно на освоєння  земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм про проектів землеустрою, проведення нормативної грошової оцінки землі, розмежування земель державної та комунальної власності.  Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

Згідно  ст.. 55 Закону України „ Про охорону земель „  фінансування заходів щодо охорони земель і грунтів здійснюється за рахунок Державного бюджету України , місцевих бюджетів, у тому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат  сільськогосподарського і лісогосподарського  виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і землекористувачів та  інших джерел, не заборонених законом.

Відповідно до п. 8 ст. 7 Бюджетного  кодексу України  принцип цільового використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетним призначенням.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що  позивач, спрямувавши кошти від відшкодування  втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва  на депозитні рахунки в комерційних банках , використав  ці кошти  в порушення  вимог ст.. 7 Бюджетного кодексу України не за цільовим призначенням  на цілі, які не передбачені  ч. 2 ст. 209 ЗК України.

Таким чином , заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6,  158-163 КАС України,  ст.. 209 ЗК України ,  суд

П О С Т А Н О В И В:

    У задоволенні позовних вимог  : про скасування  припису прокурора Вишгородського району Київської області за № 127 від 28.04.2010 р. – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови шляхом подання апеляційної скарги через  Вишгородський районний суд Київської області. Копія апеляційної скарги  одночасно подається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

     Суддя