Справа 2-2013/2010                      

                                                                Р І Ш Е Н Н Я

                                        ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

7 жовтня   2010 р. Вишгородський районний суд Київської  області в складі: головуючого -   судді  Божок С.К.

             при секретарі – Грищенко К.Г.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду  в м.Вишгороді Київської області  цивільну справу за позовом Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради  до  ОСОБА_1, третя особа :  Вишгородська міська рада  про стягнення заборгованості  по орендній платі, пені, виселення, розірвання договорів  

                    встановив :

      Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі, пені, виселення та розірвання договорів. Свої вимоги обґрунтовував наступним : 01 лютого 2006 р. між  сторонами укладений Договір оренди  не житлового приміщення ( далі - Договір )   загальною площею 39,7 кв.м  під облаштування художньої майстерні, яке  розташоване на десятому поверсі  у будинку 6 В по АДРЕСА_1  Згідно п. 3.1. Договору  орендна  плата становила 714, 60 грн.

    17 грудня 2007 р. між сторонами укладена Додаткова угода № 25/07 про внесення змін та доповнень до Договору  оренди нежитлового приміщення  № 07/06 від 01 лютого 2006 р.  Згідно п. 1  Додаткової угоди  розмір орендної плати становить 1248 грн з ПДВ 249,79 грн.  

    Відповідно до  п. 4.3. Договору   відповідач взяв на себе зобов”язання  своєчасно та в повному обсязі  вносити платежі за користування орендованим не житловим приміщенням . п. 3.6 Договору передбачає, що відповідач повинен вносити орендну плату  незалежно від наслідків діяльності  щомісячно  не пізніше 15 числа наступного звітнього місяця.

    Крім того, 06 березня 2006 р. між сторонами був укладений Договір  на відшкодування експлуатаційних витрат. Згідно п. 5  Договору на відшкодування експлуатаційних витрат відповідач не пізніше 10  числа місяця , наступного за звітним,  зобов”язався  відшкодовувати суму експлуатаційних витрат пропорційно розміру приміщення, на підставі виставлених рахунків-фактур.

    У зв”язку з несплатою орендної плати за період з вересня 2008 р. по лютий 2010 р.  утворилася заборгованість, яка станом на 28 березня 2010 р. становить 31 113,78 грн.

    Крім того, відповідно до вимог  ст.. 625 ЦК України  відповідач  зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, що становить 2 542, 34 грн. за період з  вересня 2008 р. по лютий 2010 р.

    Крім того,  відповідно до п. 3.4. Договору  у зв”язку з несвоєчасним надходженням орендної плати, відповідачу нараховувалася пеня з 1 березня 2009 р. по 28 лютого 2010 р. у розмірі  87 896, 43 грн.

    Всього заборгованість по орендній палаті  з урахуванням пені та  інфляційних витрат , 3 % річних  складає 90 348, 77  грн.

    Відповідно до ст.. 782 ЦК України  наймодавець має право відмовитися від договору  найму і вимагати повернення речі, якщо  наймач не вносить плату за користування річчю  протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від  договору.  Враховуючи, що відповідач  не погашає заборгованість по орендній платі, договір підлягає розірванню, а відповідач виселенню  з орендованого приміщення.

    Під час судового розгляду справи   представник позивача доводи позовної заяви підтримав , неодноразово  уточнював  позовні вимоги  та в кінцевому результаті просив  стягнути з відповідача  заборгованість по орендній платі за період з 01.09.2008 р. по 28.02.2010 р. у розмірі 23 122,39 грн., пеню  у розмірі  32 423, 97 грн.; розірвати  договір оренди нежитлового приміщення  № 07/06 від 01 лютого 2006 р.;  виселити  відповідача  з займаного нежитлового приміщення ; стягнути судові витрати :  судовий збір у розмірі 577,15 грн.  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  у розмірі 30 грн.  

    Відповідач у судовому засіданні проти  позову заперечував у повному обсязі. Свої заперечення  обгрунтовував наступним. Виходячи з Додаткової угоди № 25/07 про внесення змін та доповнень до Договору оренди нерухомого майна № 07/06 від 01 лютого 2006 р.   між ним та  позивачем була досягнута угода щодо розміру орендної плати у розмірі 1248,96 грн. щомісячно. Даний розмір орендної плати прописаний у додатковій угоді. Але позивач нараховує  оренду плату, виходячи з суми 1498,75 грн.  Не його вина в тому, що позивач не враховував  в розмір орендної  плати  ПДВ у сумі 249,79 коп.  Не заперечував, що починаючи з  вересня місяця 2008 р.  має заборгованість по орендній платі . Орендну плату вносив періодично одноразово за декілька місяців зразу , але з розрахунку  1248,96 грн. , а не з розрахунку 1498,75 грн. Стверджував, що  орендна плата повинна бути стягнута з нього  з вересня  2008 р. по  грудень 2009  р., а не по лютий 2010 р., оскільки   він своєю заявою від 26.11.2009 р. поставив до відома позивача про те, що з 1 грудня 2009 р. він  припиняє виконання зобов”язань за Договором оренди , звільняє орендоване приміщення.  Проте, позивач проігнорував  його заяву, не створив комісію щодо прийняття  орендованого  нежитлового приміщення, продовжував нараховувати орендну плату  ще за три місяці. Проти нарахування пені  не заперечував, але заперечував проти  розміру пені, оскільки  пеня вираховувалася не з суми орендної плати 1248,96 грн., та за період до лютого 2010 р., тоді як ним звільнено орендоване приміщення  30 листопада 2009 р.  По інфляційні нарахування  на  розмір орендної плати  ніякі додаткових угод    до Договору оренди   не укладалися. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог  за недоведеністю представником позивача суми  заборгованості по орендній платі .

    Представник третьої особи в судове засідання не з”явився. Про день, час слухання справи повідомлений у встановленому порядку. Причини неявки суду невідомі.  

    За таких обставин з урахуванням думки сторін, су вважає можливим розглянути справу за відсутності  представника третьої особи , визнавши його причину неявки неповажною.

    Суд , вислухавши доводи та заперечення сторін, вивчивши письмові матеріали  справи , дійшов наступного.

    Судом встановлено, що    01 лютого 2006 р. між  сторонами укладений Договір оренди  не житлового приміщення ( далі - Договір )   загальною площею 39,7 кв.м  під облаштування художньої майстерні, яке  розташоване на десятому поверсі  у будинку 6 В по АДРЕСА_1  Згідно п. 3.1. Договору  орендна  плата становила 714, 60 грн. ( а.с.11-12, 14 ).

    Відповідно до Акту прийому-передачі майна  від 06 березня 2006 р. орендар передав , а орендодавець прийняв  в користування на умовах оренди  нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою  м. Вишгород  вул. Шолуденка, 6 В. ( а.с. 13 ) .

    17 грудня 2007 р. між сторонами укладена Додаткова угода № 25/07 про внесення змін та доповнень до Договору  оренди нежитлового приміщення  № 07/06 від 01 лютого 2006 р.   Термін дії  Договору  встановлений з 1 лютого 2006 р. по  31 січня 2011. Згідно п. 1  Додаткової угоди  розмір орендної плати становить 1248 грн.96 коп.  з ПДВ 249,79 грн.   Додаткова угода є невід”ємною частиною договору   № 25/2006  від 01.02.2006 ( а.с. 15 ) . Розрахунок орендної плати за нежитлове приміщення  до Додаткової угоди  сторонами не здійснювався.

    Договір оренди нежитлового приміщення  № 07/06 від 01 лютого 2006 р. та Додаткова угода № 25/07  від 17 грудня 2007 р. складені у письмовій формі , підписані  обома сторонами.  

    Судом встановлено, що  відповідач  здійснював оплату орендної плати  періодично, не в повному обсязі, одним платежем ,  виходячи з суми  1248,96 грн.

    Судом встановлено, що  26 листопада 2009 р. відповідач звернувся з заявою до позивача  про припинення зобов”язань за договором оренди нежитлового приміщення з 1 грудня 2009 р. , звільнення  орендованого приміщення. Дана заява прийнята  та зареєстрована  позивачем за № 890 від 26.11.2009 р. ( а.с. 36 ) .

    Позивач не створив відповідну комісію, не прийняв орендоване  приміщення від орендаря, не склав  Акт прийому-передачі орендованого приміщення.  

    Орендоване приміщення  відповідачем звільнене  до  1 грудня 2009 р. відповідно до  його заяви від 26.11.2009 р.

    Ст.60  ЦПК України кожна сторона  зобов”язана довести  ті обставини, на які вона посилається  як на підставу  своїх вимог і заперечень , крім випадків , встановлених ст..  61 цього Кодексу.

    В судовому засіданні  представником позивача не доведено , що заборгованість по  орендній платі виникла з  вересня 2008 р. по лютий  2010 р.  та становить  23 122,39 грн., з розрахунку 1498,75 грн. щомісячно, враховуючи індекс інфляції.

Доводи представника позивача про те, що розмір орендної плати становить 1498,75 грн. щомісячно та додатково нараховується  індекс інфляції на суму орендної плати   судом не може бути взято до уваги , оскільки  сторони    відповідно до Додаткової угоди № 25/07 від 17 грудня 2007 р. визначили , що орендна плата становить 1248,96 грн. з ПДВ 249,79 грн. , тобто сума 249,79 грн. була включена до  суми орендної плати  1248,96 грн. Суд вважає  безпідставне нарахування  позивачем на суму орендної плати індексу інфляції, оскільки ні Догором  ні Додатковою угодою    № 25/07 від 17 грудня 2007 р.   не передбачено нарахування індексу інфляції , позивач не вимагав зміни орендної  плати  внаслідок інфляції  шляхом укладення  додаткових договорів до Договору. Суд не може взяти до уваги  твердження представника позивача, що Договір   оренди нерухомо майна продовжив дію до  28.02.2010 р., оскільки  судом встановлено, що 26.11.2009 р. відповідач  письмово повідомив  позивача про припинення виконання  зобов”язань за Договором  оренди , звільнив приміщення. Те, що позивач знав про припинення  виконання відповідачем Договору та   не прийняв  орендоване  приміщення відповідно до Акту прийому-передачі  орендованого приміщення, а в одностороньому порядку продовжив його дію та нараховував оренду плату до 28.02.2010 р. суд розцінює дії останнього на власний ризик.   Не підлягають задоволенню і вимоги щодо стягнення пені у розмірі   32 423,97 грн. , оскільки розрахунок пені зроблений з  суми 1498,75 грн. з урахуванням індексу  інфляції,   яка не була доведена в судовому засіданні.      

      Вимоги представника позивача про виселення  відповідача з орендованого нежитлового приміщення є безпідставними, оскільки в судовому засідання встановлено, що відповідач  звільнив орендоване  нежитлове приміщення до 1 грудня 2009 р.  Дане обставина не заперечувалася і представником позивача в судовому засіданні. Позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

    Представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати. Відповідно до вимог ст.. 88  ЦПК України позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

    Таким, чином, враховуючи вищевикладене , позовні вимоги підлягають  задоволенню  частково : в частині розірвання  договору оренди нежитлового приміщення.    

    Керуючись  ст.. 3, 10, 11, 60, 209, 212, 213, 215, 88 ЦПК України, ст..ст. 759, 762, 782 ЦК України , суд

вирішив :

    Позовні вимоги задовільнити частково.

        Розірвати договір оренди нежитловго приміщення за № 07/06 від 01 лютого 2006 р. укладений між Комунальним підприємством житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради  та ОСОБА_1.

    В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.  

 Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти  днів  з дня проголошення рішення  до Апеляційному суду  Київської області через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя