АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОІ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________________________
Справа № 33-174/2010р. Суддя першої інстанції: Манич В.П.
Категорія:ст.124 КУпАП Суддя апеляційної інстанції: Колтунова А.І.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року м.Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Колтунова А.І., за участю:
особи, притягненої до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_3,
іншої учасниці ДТП – ОСОБА_4,
експерта – ОСОБА_5,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 23 листопада 2009 року,
в с т а н о в и в :
Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 23 листопада 2009 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає в АДРЕСА_1,-
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Як вказано в постанові судді, 30 серпня 2009 року, о 14 год. 30 хв., ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом МАЗ 533702-240 д.н. НОМЕР_1 по автошляху Київ-Харків-Довжанський, 496 + 966 метрів, не вибрав безпечну дистанцію і безпечний інтервал, в разі чого допустив зіткнення з автомобілем ФОРД Фиеста д.н. НОМЕР_2 під кернуванням ОСОБА_4, чим порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України і вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Вказана постанова судді оскаржена ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що судом при розгляді справи були допущені порушення положень Конституції України, а також його права, передбачені ст. 268 КУпАП, що призвело, як на його думку, до неповноти судового розгляду і прийняття незаконної постанови про визнання його винним за ст.124 КУпАП. За доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 просить скасувати винесену постанову і закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, направити матеріали в УДАІ м.Харкова для встановлення в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП(а.с.30).
Дослідивши витребувані матеріали справи, заслухавши апелянта ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляцію, іншу учасницю ДТП – ОСОБА_4, яка вважала винесену постанову суду обґрунтованою, експерта ОСОБА_5, перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із постанови суду, суддею при розгляді даної справи були враховані наявні докази у справі та дана їм належна оцінка.
Як вказав суд першої інстанції в своїй постанові, винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом серії АХ 017447 від 30 серпня 2009 року працівника ІДПС взводу №1 БДПС, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, довідкою по дорожньо-транспортній пригоді, схеми до протоколу огляду місця ДТП, особистими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. а.с. 1-12).
Сам ОСОБА_2 на момент складання протоколу не заперечував проти вчинення правопорушення, але при цьому зауважив, що світлових покажчиків повороту чи гальмування автомобілю Форд Фієста не бачив. З протоколом в повному обсязі не погодився (а.с.1).
На а.с. а.с. 16, 19 містяться клопотання ОСОБА_2 від 07 жовтня 2009 року про відкладення розгляду справи з причини його знаходження у відрядженні і неможливості приймати участь в судовому засіданні; від 04 листопада 2009 року – у зв»язку із хворобою.
Положення ст. 268 КУпАП регламентують права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і одним видів із таких прав є забезпечення судового розгляду справи про адміністративне правопорушення в присутності особи, яка притягається до відповідальності. Разом з тим, законодавець відокремив випадки, коли справа може бути розглянута за її відсутність, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення.
Так, відповідно до вимог вказаної статті, судом неодноразово вживались заходи щодо виклику для участі в судовому засіданні ОСОБА_2 (а.с. а.с. 14, 18, 24-25).
Відомості, викладені у клопотаннях ОСОБА_2 були прийняті судом до уваги.
Сам ОСОБА_2 доказів про поважність причин неявки суду не надав, 23 листопада 2009 року, тобто у день, призначений для розгляду справи, не з»явився, хоча й був належним чином повідомлений про час та місце її розгляду (а.с.28).
Таким чином справа розглянута у відсутність порушника ОСОБА_2 із ухваленням постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП ОСОБА_2 була направлена копія постанови у справі, яка отримана ним рекомендованим листом 28 листопада 2009 року (а.с. 29).
За таких обставин вважаю, що вимоги ст. 268 КУпАП судом першої інстанції порушені не були.
Крім того, можливість використати в повному обсязі свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, була надана ОСОБА_2 при розгляді його апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.
Так, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 надавав пояснення, що він не згоден з тим, що йому інкримінується порушення п. 13.1 ПДР України, оскільки керуючи своїм транспортним засобом він був змушений здійснити маневр праворуч. Таким чином він намагався випередити автомобіль Форд Фієста під керуванням ОСОБА_4, яка почала здійснювати поворот праворуч, у бік кладовища, не включивши заздалегідь світловий покажчик повороту.
ОСОБА_4, допитана в суді апеляційної інстанції, пояснила, що рухаючись на своєму автомобілі Форд Фієста в бік 17-го кладовища, вона заздалегідь включила покажчик повороту праворуч, і в момент, коли вона розпочала правий поворот на під»їзді до території кладовища, автомобіль МАЗ під керуванням ОСОБА_2 намагався об»їхати її з правого боку.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 та інших необхідних документів, фіксуючих факт та наслідки дорожньо-транспортної події від 30 серпня 2009 року, складених службовою особою ДАІ, саме в діях водія ОСОБА_2 встановлені порушення п.13.1 Правил дорожнього руху України, які потягли шкідливі наслідки у вигляді механічних пошкоджень транспортних засобів.
У відношенні водія ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення не складався.
У схемі до протоколу місця огляду дорожньо-транспортної події (а.с.10), що була складена в момент оформлення матеріалу, позначено місця зіткнення як зі слів ОСОБА_2 та і зі слів ОСОБА_4.
За таких обставин вважаю, що у суду першої інстанції було достатньо доказів для висновку про те, що дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв’язку з виникненням даної пригоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 також зазначає що, судом не досліджено і не встановлено наявності або відсутності в діях іншого учасника дорожнього руху ОСОБА_4 невідповідності вимогам ПДР України, які, з технічної точки зору знаходяться у причинному зв»язку з настанням події дорожно-транспортної пригоди.
Для з’ясування цих обставин ОСОБА_2 разом із своїм захисником – адвокатом ОСОБА_3 заявив клопотання про призначення судової авто-технічної експертизи.
Заявлене ОСОБА_2 і підтримане його захисником клопотання було задоволено і постановою судді апеляційного суду від 02 березня 2010 року у справі була призначена судова авто-технічна експертиза.
При проведенні експертизи її виконавцем – судовим експертом ОСОБА_5 на підставі п.4.13 «Інструкціїї про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» для зручності дослідження порядок питань, поставлених в постанові апеляційного суду, змінений і експертне дослідження проведено по поясненнях кожного з водіїв в двох варіантах.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30 травня 1997 року, судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об»єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих рішень.
При прийнятті рішення про наявність в діях учасників дорожньо-транспортної пригоди порушень вимог Правил дорожнього руху України, суд апеляційної інстанції приймає в обґрунтування свого рішення висновок експерта, виконаний на підставі постанови суду.
У відповідності з висновками судової автотехнічної експертизи №2556 від 06 травня 2010 року невідповідність дій ОСОБА_2 вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху України і знаходження їх у причинному зв’язку з виникненням даної пригоди, що було інкриміновано йому за протоколом про адміністративне правопорушення, підтверджується як поясненнями ОСОБА_2 так і ОСОБА_4 (а.с.56-62).
Висновки експертизи спростовують доводи ОСОБА_2 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Що стосується доводів апеляційної скарги про наявність в діях водія ОСОБА_4 невідповідності вимогам п.п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України, то вони підлягають частковому задоволенню.
Протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_4 не складався.
Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАп, спливли.
У зв’язку з чим не вбачаю правових підстав для направлення матеріалу в УДАІ м.Харкова для встановлення в діях водія ОСОБА_4 порушень Правил дорожнього руху України і можливого складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП.
Разом з тим, питання про наявність обопільної вини водіїв ОСОБА_2 і ОСОБА_4 в дорожній ситуації, що мала місце 30 серпня 2009 року близько 14 год. 30 хв. на 496 км + 966 м автошляху Київ – Харків – Довжанський, може бути вирішене при наявності необхідних доказів в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 23 листопада 2009 року у відношенні ОСОБА_2 - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
апеляційного суду
Харківської області А.І. Колтунова