Справа   № 22-ц- 19806 /2010р.                                                                     Головуючий І-ої інстанції: Єлізаров І.Є.

Категорія: відшкодування шкоди                                   Доповідач:  Коростійова В.І.

                                                          РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          3 серпня 2010 року  судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого                   - Кругової С.С.,

суддів:                             - Коростійової В.І., Івах А.П.,

за участю секретаря       - Остапович Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири, -

в с т а н о в и л а:

          У жовтні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом.

         В обґрунтування позову посилався на те, що є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1, яка розташована на першому поверсі.

         Власницею квартири № 27, яка розташована у цьому ж будинку поверхом вище є відповідачка ОСОБА_3

         Впродовж 10-12 років, з вини відповідачки, неодноразово заливалась його квартира.

         Останні залиття сталися 24 червня і 30 серпня 2009 року.

         Внаслідок залиття йому спричинена майнова шкода у сумі 3 235 грн.

         Крім того, йому спричинена моральна шкода.

         24 червня 2009 року гаряча вода з квартири відповідачки потрапила в електричну мережу, що потягло за собою відключення квартири на чотири доби від електропостачання. Продукти харчування, які знаходились в холодильнику зіпсувались. Відповідачка жодного разу не вибачилась і не відшкодувала майнову шкоду.

         Посилаючись на вказані обставини просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь на відшкодування майнової і моральної шкоди 3 235 грн. і 3000 грн. відповідно та судові витрати.

         Відповідачка проти позову заперечувала, посилаючись на його недоведеність.

         Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 травня 2010 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на відшкодувавння моральної шкоди 3000 грн. та витрати по сплаті судового збору і витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення справи у сумі 62, 35 грн. і 120 грн. – відповідно.

         В іншій частині позову відмовлено.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким ОСОБА_4 у позові відмовити у повному обсязі. При цьому посилається на: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення судом норм матеріального і процесуального права.

         ОСОБА_4 рішення суду першої інстанції не оскаржив, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

         Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – зміні з таких підстав.

         Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1. Власницею квартири № 27 у цьому ж будинку, що розташована поверхом вище, є ОСОБА_3

         Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

         Судом першої інстанції встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_3 не утримувала належним чином санітарно-технічне обладнання у належній їй квартирі, внаслідок чого 24 червня і 30 серпня 2009 року допустила залиття квартири позивача.

         Зазначене підтверджено актами комісії, затвердженими головою правління об’єднання житлових кооперативів «Брест» від 24 червня і 30 серпня 2009 року. При цьому встановлено, що внаслідок залиття гарячою водою у квартирі позивача пошкоджено: стелю, обої, лінолеум, люстра, шафа. Крім того, квартира знеструмлена (а. с. 9, 10).

         Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що позивач не довів її вину у залитті квартири – безпідставні.

         Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України у справах про відшкодування шкоди діє презумпція вини відповідача у зв’язку з цим не позивач повинен довести вину відповідача, а відповідач повинен довести відсутність його вини у заподіянні шкоди. Розмір, заподіяної шкоди повинен довести позивач.

         ОСОБА_3 не довела відсутність своєї вини, а її посилання на це, спростовуються наведеними вище актами та її особистими поясненнями, які вона дала голові кооперативу «Брест» 30 червня 2009 року.

         З пояснень вбачається, що ОСОБА_3 визнала факт залиття квартири позивача 24 червня 2009 року. При цьому зазначила, що залиття сталося внаслідок пориву труби у ванній кімнаті (а. с. 35).

         Така ж причина залиття зазначена і в акті від 24 червня 2010 року.

         Безпідставними є і посилання ОСОБА_3 на те, що 30 серпня 2010 року комісія не обстежила її квартиру. Із акту від 30 серпня 2009 року вбачається, що ОСОБА_3 не забезпечила комісії доступу до своєї квартири.

         Оскільки ОСОБА_4 не довів розміру спричиненої йому майнової шкоди, суд відмовив йому у задоволенні позову про відшкодування майнової шкоди. Рішення в цій частині ОСОБА_4 не оскаржено і судом апеляційної інстанції не переглядається.

         Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

         Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

         Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок залиття квартири ОСОБА_4 спричинена моральна шкода: пошкоджено його майно, знеструмлена квартира внаслідок чого ОСОБА_4 потерпав від побутових незручностей та змушений був вживати заходів для відновлення свого помешкання.

         Проте, розмір відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції визначив без урахування вимог ст. 23 ЦК України.

         Судова колегія вважає за необхідне зменшити її розмір до 1000 грн.

         При цьому судова колегія враховує, що шкода, спричинена ненавмисними діями, а відповідачка є пенсіонеркою.

         Питання про розподіл судових витрат, судова колегія вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.        

         Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

         Рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 травня 2010 року змінити.

         Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.; витрати по сплаті судового збору та з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 8, 50 грн. і 37 грн. – відповідно.

         В частині відмови ОСОБА_4 в позові про відшкодування майнової шкоди рішення не оскаржувалось і судом апеляційної інстанції не переглядалось.

         Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

         Головуючий –

        Судді: