Судове рішення #11429194

Справа   № 22-ц- 19651 /2010р.                                                                 Головуючий І-ої інстанції: Козирєва Г.М.

Категорія: комунальні платежі                                               Доповідач:  Коростійова В.І.

                 

                                       

                                                          РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                   

          27 липня 2010 року  судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого                   - Кругової С.С.,

суддів:                             - Коростійової В.І., Івах А.П.,

за участю секретаря       - Остапович Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 3 червня 2010 року по справі за позовом Обласного комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, -

в с т а н о в и л а:

          28 липня 2009 року Обласне комунальне підприємство теплових мереж (далі ОКПТМ) звернулося до суду з вказаним позовом.

         В обґрунтування позову позивач посилався на те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 мешкають у квартирі АДРЕСА_1 у селищі міського типу Кулиничі.

         За вказаною адресою відповідачі отримують послуги з водо- та теплопостачання, але своєчасно їх не сплачують, внаслідок чого у них виникла заборгованість на 1 січня 2009 року у сумі 5 700, 43 грн.

         Посилаючись на вказані обставини ОКПТМ просило стягнути з відповідачів 5 700, 43 грн. та покласти на них судові витрати.

         Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 позов не визнали, посилаючись на те, що позивач з 2005 року не надавав їм послуги водо – та теплопостачання. Крім того, просили застосувати строк позовної давності.

         Відповідач ОСОБА_5 до суду не з’явився. Подав письмову заяву, в якій позов не визнав. Просив розглянути справу за його відсутності (а. с. 34).

         Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 3 червня 2010 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ОКПТМ заборгованість за комунальні послуги в сумі 2855, 99 грн., а на користь держави судовий збір і витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 51, 30 грн. і 81 грн. відповідно.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким ОКПТМ у позові відмовити в повному обсязі. Стягнути з ОКПТМ на їх користь витрати по сплаті судового збору і з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та правову допомогу у сумі 28, 50 грн., 30 грн. і 2000 грн. – відповідно. При цьому посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими.

         Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – зміні з таких підстав.

         Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

         1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

         2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

         3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

         4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

         Судом першої інстанції встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що ОКПТМ надавало відповідачам послуги з водо – теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1.

         Встановлено також, що станом на 1 січня 2009 року заборгованість відповідачів по сплаті вказаних послуг склала 5700, 43 грн. (а. с. 3)

         З огляду на це, суд підставно стягнув з відповідачів солідарно заборгованість за послуги водо – теплопостачання в межах строку позовної давності, визначеної ст. 257 ЦК України, за період з 28 липня 2006 року по 1 січня 2009 року в сумі 2855, 99 грн.

         Вказана сума заборгованості підтверджена відповідним розрахунком (а. с. 6).

         Посилання на те, що 6 квітня 2006 року ОСОБА_3 подавала позивачу заяву про відключення від теплопостачання не підтверджено доказами.

         Ксерокопія заяви, яку надала ОСОБА_3, не містить доказів того, що відповідач отримав таку заяву (а. с. 19).

         Представник позивача категорично заперечує отримання такої заяви.

         Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачі не отримували від позивача послуги з водо – теплопостачання за вказаний період не підтверджені належними доказами.

         Відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

         З липня 2006 року по січень 2009 року відповідачі не зверталися до позивача з претензією про ненадання або надання неякісних послуг.

         Такі докази у справі відсутні.

         Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

         З огляду на це, посилання в апеляційній скарзі на пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 – безпідставні. До того ж, їх пояснення не містять фактів щодо строків, виду, показників порушень.

         За час, коли послуги тимчасово не надавались у зв’язку з пошкодженням внутрішньо будинкової системи опалення, позивач здійснив перерахунок, зменшивши суму, яка підлягала стягненню на 1 889, 50 грн.

         Безпідставними є і посилання в апеляційній скарзі на те, що сусід відповідачів ОСОБА_1 встановив у своїй квартирі індивідуальне опалення, відключивши їхню квартиру від теплопостачання.

         Відповідачі в своїх запереченнях проти позову посилаються на те, що цей факт мав місце 23 квітня 2009 року.

         Проте, з січня 2009 року позивач будь-яких нарахувань відповідачам не здійснював, оскільки з січня 2009 року послуги з теплопостачання у будинок, в якому знаходиться квартира відповідачів, стало надавати інше комунальне підприємство.

         Рішення в частині стягнення заборгованості ухвалено з дотриманням норм матеріального права. Підстав для його скасування не має.

         Проте суд безпідставно стягнув з відповідачів на користь держави судові витрати у солідарному порядку, а тому рішення в цій частині підлягає зміні.    

         Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.

         Рішення Харківського районного суду Харківської області від 3 червня 2010 року змінити.

         Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави витрати по сплаті судового збору і з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи по 17 грн. і 10 грн. – відповідно з кожного.

         В іншій частині рішення залишити без змін.

         Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двох місяців з дня набрання чинності може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

         Головуючий –

        Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація