Справа № 11-227 2007р.       ОСОБА_2уючий у 1-й інстанції - Мальована В.В.

Категорія - ст. 187 ч.З КК      Доповідач - Крамаренко В.І. України

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року квітня 3 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Безверхого О.М.,

суддів                   - Крамаренка В.І., Моїсеєнко Т.М.,

з участю

прокурора      - Шульги Л.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засуджених ОСОБА_1і ОСОБА_2. на вирок Зарічного районного суду м.Суми Сумської області від 25 грудня 2006р.

яким                                                         ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянка України, росіянка, уродженка і мешканка м.Суми, раніше засуджувалась:

1)      12.11.2002 року за ст. 296 ч.І КК України з застосуванням ст.75 КК України до 2 років обмеження волі;

2)      28.01.2004 року за ст. 186 ч.З КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців виправних робіт;

3)      3.12.2004 року за ст.389 ч.2 КК України до 1 року 7 місяців обмеження волі,

засуджена за ст.185 ч.2 ЮС України до 3 років позбавлення волі;

·        за ст. 185 ч.З КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

·        за ст. 187 ч.З КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна.

На   підставі   ст.70   ч.І   КК   України   за   сукупністю   злочинів, призначено до відбуття 8 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано 2 місяці позбавлення волі невідбутих за вироком суду від

 

2

3.12.2004 року і остаточно за сукупністю вироків ОСОБА_1. призначено до відбуття 8 років 2 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, громадянин України, українець, уродженець і мешканець м.Щорс, Чернігівської області, в силу ст.89 КК України раніше не засуджувався,

засуджений за ст.186 ч.З КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1на користь ОСОБА_3 у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди - 793 грн.

Стягнуто судові витрати на користь держави з ОСОБА_1-158 грн. 75 коп.

Стягнуто судові витрати на користь держави в дольовому порядку з ОСОБА_1і ОСОБА_2. - 70 грн. 62 коп.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2. визнані винними і засуджені за скоєння злочинів за слідуючих обставин.

Так, ОСОБА_1 23 листопада 2005 року близько 16 годин, знаходячись в квартирі своєї знайомої ОСОБА_4, по АДРЕСА_1 та перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння з корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу таємно викрала жіночу дублянку вартістю 528 грн., яка належала ОСОБА_5

14 травня 2006 року близько 22 год. ЗО хв. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, знаючи що господарі АДРЕСА_2 в м.Суми відсутні, діючи повторно, розбивши скло в вікні і впевнившись, що малолітній син подружжя ОСОБА_3 спить, таємно викрала телевізор "VESTEL" моделі 1446 SL з пультом дистанційного управління вартістю 473 грн.

Продавши викрадений телевізор, ОСОБА_1 близько 23 годин цього ж дня реалізуючи свій злочинний умисел на викрадення майна знову

 

з

проникла в будинок подружжя ОСОБА_3, де викрала телевізор "DAEWOO" моделі KR29FL8 вартістю 1833 грн.

Близько 23 години ЗО хвилин, 14 травня 2006 року ОСОБА_1, перебуваючи в гостях у своїх знайомих по АДРЕСА_3 де знаходився і ОСОБА_2 запропонувала останньому взяти участь у вчиненні крадіжки, на що він дав свою згоду. ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 проникли в будинок подружжя ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 де стали викрадати телевізор "DAEWOO" 21S2M.

В цей час прокинувся малолітній ОСОБА_3. і розуміючи, що їх дії стали відкритими ОСОБА_1, з метою безперешкодного викрадення майна, продовжуючи діяти в групі з ОСОБА_2. напала на малолітнього, утримуючи правою рукою за шию ОСОБА_3 здавила йому горло, обмежуючи дихання та завдаючи фізичний біль.

В той час, коли ОСОБА_1 застосовувала до потерпілого ОСОБА_3 насильство, небезпечне для життя та здоров"я, ОСОБА_2 відключив телевізор і виніс його з будинку.

Виходячи з будинку, ОСОБА_1 викрала інше майно подружжя ОСОБА_3 на загальну суму 1795 грн.

В поданих апеляціях:

-   засуджена ОСОБА_1 вказує, що свою вину у вчиненні

злочинів визнала повністю, розкаїлась, а тому прохає пом"якшити

призначене покарання до 7 років 2 місяців позбавлення волі;

-    засуджений ОСОБА_2 зазначає, що дійсно він скоїв крадіжку

телевізора з будинку потерпілих, але про це він дізнався, коли разом з

ОСОБА_1 зайшов в одну з кімнат будинку, але ніяких

протиправних дій до потерпілого не застосовував. Тому він прохає вирок

суду скасувати, перекваліфікувати його дії зі ст. 186 ч.З КК України на ст.

185 КК України і призначити покарання не пов"язане з позбавлення волі,

або направити справу для проведення додаткового розслідування.

Заслухавши доповідь судді, засуджену ОСОБА_1, яка підтримала доводи поданої апеляції, міркування прокурора Шульги Л.О., яка прохала вирок суду залишити без зміни, а апеляції засуджених без задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, а апеляція засудженої ОСОБА_1підлягає задоволенню частково.

Викладені у вироку висновки суду щодо доведеності вини засуджених ОСОБА_1і ОСОБА_2. у вчиненні злочинів за вказаних обставин підтверджені зібраними у справі та перевіреними в суді доказами.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляції засудженого ОСОБА_2. про те, що його дії невірно судом першої інстанції були кваліфіковані за ст.186 ч.З КК України, а тому їх необхідно перекваліфікувати на ст. 185 КК України.

Так, допитана в судовому засіданні суду першої інстанції засуджена ОСОБА_1 пояснила, що пізно ввечері 14.05.2006 року вона розповіла всім присутнім в квартирі її знайомої, що в будинку де вона викрала два телевізори залишився ще один телевізор і запропонувала ОСОБА_2у піти разом з нею і викрасти даний телевізор, на що він дав згоду. По дорозі до будинку вона розповіла ОСОБА_2, що в будинку де вона викрадала телевізори вона вибила скло в вікні. Зайшовши в будинок, вона попросила ОСОБА_2у діяти швидко, так як в будинку перебуває малолітній син господарів. Відключаючи телевізор вона помітила, що прокинувся малолітній син, а тому вона попрохала ОСОБА_2у швидше виносити телевізор що він і зробив. Вона в цей час сіла на ліжко і правою рукою схопила малолітнього за шию не даючи йому кричати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3вказав, що пізно ввечері йому на роботу зателефонував його син і повідомив, що в їх будинок зайшла їх сусідка ОСОБА_1 з незнайомим чоловіком і викрали телевізор. При цьому син йому пояснив, що коли незнайомий чоловік забирав телевізор, ОСОБА_1 помітивши що він прокинувся, схопила його за горло, давила і не давала змоги йому кричати.

Після розмови з сином він виявив, що з будинку було викрадено: три телевізори, пульт дистанційного управління, дві шкіряні куртки, відеоплеєр та інше майно.

Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що вночі він прокинувся від того, що у нього в кімнаті горіло світло, а незнайомий чоловік відключає телевізор. Він запитав у цього чоловіка що він робить, але він ніяк не відреагував на його запитання. В цей час в кімнату зайшла ОСОБА_1, сіла на диван і правою рукою схопивши його за шию, стала душити, від чого йому стало важко

 

5

дихати і він не міг навіть закричати. ОСОБА_1 сказала незнайомому "ОСОБА_2 швидше винось телевізор", що він і зробив. Потім ОСОБА_1 відпустила його і вийшла з кімнати, а він про те, що сталось повідомив батькові по телефону.

Свідок ОСОБА_6 допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що ввечері 14.05.2006 року він перебував в гостях у своєї знайомої, де також знаходились ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і вони всі разом розпивали спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пішли від них, а повернулись хвилин через 20 і принесли з собою телевізор. При цьому, ОСОБА_1 пояснила, що вони разом з ОСОБА_7 викрали цей телевізор.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано поклав в основу вироку пояснення потерпілих ОСОБА_3а та ОСОБА_8так як вони логічні та послідовні і незмінні як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні і об"єктивно підтверджуються та співпадають з іншими ретельно дослідженими в судовому засіданні доказами, в тому числі і з поясненнями засудженої ОСОБА_1

Підстав обмовляти засудженого ОСОБА_2. потерпілими ОСОБА_3 встановлено не було як під час досудового, так і судового слідства і на ці обставини не вказував і сам ОСОБА_2

За таких обставин вказані доводи та твердження засудженого ОСОБА_2. в тій частині, що він скоїв не відкрите, а таємне викрадення майна, повністю спростовуються наведеними у вироку доказами і свідчать про безпідставність доводів його апеляції.

В той же час, колегія суддів знаходячи висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2. у відкритому викраденні чужого майна за попередньою змовою з проникненням у житло, правильним, приходить до висновку, що дії ОСОБА_2. також вірно кваліфіковані за ст. 186 ч.З КК України.

Покарання засудженому ОСОБА_2. судом призначено у відповідності з вимогами ст.65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, обставин, що пом"якшують покарання, а тому колегія суддів вважає, що йому призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення.

 

6

Колегія суддів знаходячи висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1правильним, приходить до висновку, що її дії правильно кваліфіковані за ст.ст. 185 ч.2,185 ч.3,187 ч.З КК України.

Покарання засудженій ОСОБА_1. призначено судом у відповідності з вимогами ст.65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винної, обставин, що обтяжують та пом"якшують покарання в тому числі і тих на які посилається засуджена в апеляції, в межах мінімальної межі санкції закону за найбільш тяжкий вчинений нею злочин, а тому колегія суддів вважає, що воно є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його пом"якшення не вбачає.

Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_1 щиро розкаїлась у вчиненому, те, що від вчиненого тяжких наслідків не настало, заподіяні збитки частково відшкодовані, колегія суддів вважає можливим, при наявності декількох обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, не застосовувати до засудженої додаткову міру покарання у вигляді конфіскації майна застосувавши ст.69 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженої ОСОБА_1задовільнити частково.

Вирок Зарічного районного суду м.Суми від 25 грудня 2006 року відносно ОСОБА_1в частині призначення покарання -змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженою:

· за ст.185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі;

· за ст. 185 ч.З КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

· за ст.187 ч.З КК України з застосуванням ст.69 КК України до 8 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.70 ч.І КК України за сукупністю злочинів визначити ОСОБА_1. покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років, без конфіскації майна.

Згідно зі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднати частково 2 місяці позбавлення волі невідбутих за

 

7

попереднім вироком від 3 грудня 2004 року і остаточно визначити покарання ОСОБА_1. у вигляді позбавлення волі на строк 8 років 2 місяці, без конфіскації майна.

Цей же вирок відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляцію без задоволення.

Головуючий - Безверхий О.М.

Судді                   - Крамаренко В.І., Моїсеєнко Т.М.