Справа №22-ц-415 2007 р.                                       Головуючий у 1-й інстанції Ярошенко Т.О.

Категорія 21                                                               Суддя-доповідач Батюк А.В.

УХВАЛА

 іменем    України

04 квітня 2007 року                                                                м. Суми

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів              - Батюка А.В., Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

та осіб, які беруть участь у справі - представника Охтирської районної державної лікарні ветеринарної медицини - Терещенка П.П., представника міської державної лікарні ветеринарної медицини в м. Охтирка Сумської області - Ставицького В.Ю., представника районної та міської лікарень Єсипчука Г.Д., представника Охтирської міжрайонної лабораторії ветеринарної медицини - Рудь B.C., представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Охтирського відділення виконавчої дирекції фонду - Андрущенка В.В., позивачки ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами міської державної лікарні ветеринарної медицини в м. Охтирка Сумської області та Охтирської районної державної лікарні ветеринарної медицини

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2007 року

в справі за позовом ОСОБА_1до міської державної лікарні ветеринарної медицини в м. Охтирка Сумської області, лабораторії ветеринарної медицини, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, стягнення середнього заробітку по день фактичного розрахунку,

та за позовом ОСОБА_1до Охтирської районної державної лікарні ветеринарної медицини, треті особи: ОСОБА_4, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

В апеляційних скаргах міська державна лікарня ветеринарної медицини в м. Охтирка Сумської області, Охтирська районна державна лікарня ветеринарної медицини, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

При цьому вказували на порушення судом ст. 9 Закону України "Про охорону праці".

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановлено стягнути з міської державної лікарні ветеринарної медицини в м. Охтирка Сумської області на користь ОСОБА_1 500 грн. в рахунок відшкодування завданої

2

моральної шкоди,  158 грн.  18 грн. - витрат на лікування, у зв'язку з професійним захворюванням.

Постановлено стягнути з Охтирської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 1500 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, у зв'язку з професійним захворюванням.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника лікарні та лабораторії, які підтримали вимоги апеляційної скарги, представника фонду та ОСОБА_1, які просили залишити рішення суду без зміни, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду без зміни з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом №25 від 27 липня 2001 року ОСОБА_1 прийнято на посаду ветсанітара Охтирської районної державної лабораторії ветеринарної медицини при Охтирській районній лікарні з 1 серпня 2001 року.

31 грудня 2003 року позивачку звільнено із займаної посади у зв'язку з переводом в Охтирську міжрайонну державну лабораторію ветеринарної медицини міської державної лікарні ветеринарної медицини в м. Охтирка.

2 січня 2004 року ОСОБА_1 прийнято на посаду ветеринарного санітара в Охтирську міжрайонну державну лабораторію ветеринарної медицини міської державної лікарні ветеринарної медицини в м. Охтирка.

15 квітня 2004 року позивачку звільнено із займаної посади за п. 2 ст. 40 КЗпП України за станом здоров'я (том 1 а. с. 7).

Як вбачається з протоколу експертної комісії клініки ДП Харьковського НДІ гігієни праці та профзахворювань від 26 жовтня 2006 року під час роботи ОСОБА_1 ветсанітаркою в Охтирській міжрайонній лабораторії ветеринарної медицини були умови для розвитку професійного алергічного дерматиту (том 1 а. с. 198-201).

Захворювання "алергічний дерматит" у ОСОБА_1 є професійним. Професійний характер алергічного дерматиту в хворої ОСОБА_1 затверджено лікарсько-експертною комісією ДПХНДІ гігієни праці і профзахворювання 27 вересня 2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 455 ЦК УРСР у разі заподіяння каліцтва або іншого ушкодження здоров'я організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати або зменшення працездатності, а також відшкодувати витрати, викликані ушкодженням здоров'я (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Виходячи з викладеного вище, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про задоволення позову в частині відшкодування завданої моральної шкоди та витрат на ліки.

Відповідно до абз. 1 Преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне   страхування   від   нещасного    випадку   на   виробництві   та   професійного

з

захворювання, які спричинили втрату працездатності" цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

За таких обставин, посилання апелянтів на те, що судом першої інстанції були застосовані норми матеріального права, які не підлягали застосуванню, що відшкодування шкоди повинен здійснювати Фонд є безпідставними, оскільки професійне захворювання, яке отримала позивачка, не призвело до стійкої втрати працездатності. На цей час відсутній висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності.

Відповідачами не складений акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами, не направлені відповідні документи щодо ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків для розгляду, а тому у Фонду і не має на цей час підстав для відшкодування шкоди відповідно до ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Колегія суддів вважає, що місцевий суд вірно встановив ступінь в заподіянні шкоди ОСОБА_1

При цьому було враховано, що позивачка працювала постійно у ветеринарній лабораторії, яка з 2001 року по 31 грудня 2003 року була підрозділом районної лікарні, а з 2 січня 2004 року по 5 квітня 2004 року - підрозділом міської лікарні. Самостійною юридичною особою лабораторія стала лише після звільнення ОСОБА_1 з роботи.

Колегія суддів вважає, що винними діями районної ветлікарні та міської ветлікарні була заподіяна моральна шкода позивачці. З матеріалів справи вбачається, що причиною виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 були неналежні санітарно-гігієнічні умови праці у ветлабораторії, контактування позивачки з деззасобами-хлорамінола.

Всупереч ст. 60 ЦПК України апелянти не надали суду ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень.

Інші доводи скарги висновків суду також не спростовують і не містять даних, які б давали підстави вважати, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія вважає його законним і обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційні скарги міської державної лікарні ветеринарної медицини в м. Охтирка Сумської області, Охтирської районної державної лікарні ветеринарної медицини відхилити, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2007 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючии

Судді

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО