АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Нікушина В.П.
Суддів: Копаничук С.Г., Сороки Л.А.
При секретарі: Кирилюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-3013 про визнання дій незаконними і стягнення компенсації за продовольче забезпечення за апеляційною скаргою військової частини А-3013 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 березня 2007 року, винесену по даній справі, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом до військової частини А-3013, при цьому мотивував свої позовні вимоги тим, що він проходив дійсну військову службу у військовій частині А-3013. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян у військовій службі.
Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, за бажанням військовослужбовця, грошову компенсацію замість них.
За період з 11 березня по 30 серпня 2003 року йому не була виплачена грошова компенсація за недоотриманий грошовий пайок в розмірі 24028 грн.30 коп.
Щодо Закону України «Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів», то ОСОБА_1 вважав, що він призупинив дію попереднього Закону, який передбачав виплату грошової компенсації за продовольчий пайок лише на той період.
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги частково, але з таким рішенням не погодилась військова частина А-3013 і оскаржила його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
На підтвердження доводів щодо порушення норм процесуального права в апеляційній скарзі наводяться обставини про те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 74 ЦПК України не повідомив військову частину про час та місце розгляду справи.
Щодо порушення норм матеріального права, то в апеляційній скарзі міститься посилання на те, що суд першої інстанції не врахував того, що дію ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині отримання продовольчих пайків зупинено Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року №1459-111.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, позивача та його представника, перевіривши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, законність оскаржуваної постанови, прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги, оскільки доводи, щодо порушення норм матеріального права, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
За своїми наслідками допущені порушення норм матеріального права тягнуть незаперечне скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 213 ЦПК України рішення є законним, за умови, що суд вирішив справу згідно із законом.
Оскаржуване судове рішення цим вимогам не відповідає, оскільки суд першої інстанції ухвалив його за відсутності правових підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що положення Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року №1459-111, яким призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суперечать вимогам ст. 22 Конституції України про неприпустимість, при ухваленні нових законів, зменшення змісту і об’єму існуючих прав і свобод людини.
Окрім цього, на підтвердження своїх висновків, суд посилався на те, що Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року №1459-111 не була зупинена дія постанови КМ України №426 від 2903.2002 року «Про норми харчування військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань».
Однак, погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки положення Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року №1459-111, яким призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не визнані такими, що суперечать Конституції України і на момент розгляду справи діяли.
В разі виникнення сумнівів щодо відповідності положень цього Закону України Конституції України, суд мав би ініціювати перед Верховним Судом України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушити перед Конституційним Судом України питання про відповідність законів.
За наведених обставин, суд першої інстанції взяв на себе функції, що знаходяться поза межами його компетенції.
А тому, за наведених обставин, на підставі ст.2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року №1459-111, керуючись ст.ст.307,309,313-316 ЦПК України, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу військової частини А-3013 задовольнити.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 березня 2007 року, винесену по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А- 3013 про визнання дій незаконними і стягнення компенсації за продовольче забезпечення, скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 до військової частини А- 3013, про визнання дій незаконними і стягнення компенсації за продовольче забезпечення, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя:
Судді:
З оригіналом вірно: