Справа №2-215/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

3 квітня 2007 року                                                               Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого-судді             Довжанин М.М.

при секретарі        Демеш В. М.

з участю позивача         ОСОБА_1

представника відповідача          Кемінь В. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 12 травня 2005 року за заявою бувшого тестя ОСОБА_2. до нього за місцем проживання прийшли працівники Хустськго МРВ і не з"ясувавши всі обставини, із застосуванням психічного насильства, заставили зібрати свої речі і покинути житло. Будинок в якому він проживав належав батькові дружини.

Через дії працівників міліції він змушений був покинути житло, в якому законно проживав і проживати в готелі, через що йому завдано моральної шкоди, яку оцінює в сумі 1700 гривень.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на наведені в заяві обставини.

Представник відповідача Кемінь В. С. позов заперечив. Пояснив суду, що 11 травня 2005 року в Хустський МРВ УМВС України в Закарпатській області звернулася із заявою ОСОБА_3, колишня дружина позивача, в якій повідомила, що позивач знущається над нею та дітьми, застосовує фізичне насильство, погрожує вбивством.

На цю заяву начальником райвідділу було направлено працівників міліції за місцем проживання позивача. На місці було з"ясовано, що позивач розлучений із своєю дружиною, однак продовжує проживати в будинку, який належить її батькові. Факти, викладені в заяві підтвердилися, тому працівниками міліції позивачу було запропоновано залишити сім"ю в спокої і підшукати собі інше житло. Позивач без застосування до нього будь-якого насильства зібрав свої речі і в присутності працівників міліції покинув житло і поїхав в м. Хуст. На цьому конфлікт був вичерпаний.

Пізніше позивач оскаржував дії працівників міліції, однак неправомірних дій з їх боку не було виявлено в ході службової перевірки. Тому позов є безпідставним.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступного:

В судовому засіданні встановлено, що 11 травня 2005 року в Хустський МРВ УМВС України в Закарпатській області звернулася із заявою ОСОБА_3, в якій повідомила, що позивач, який з нею розлучений, знущається над нею та дітьми, застосовує до них фізичне насильство, погрожує їй вбивством. Через його негативну поведінку сім"я часто змушена залишати житло і ночувати у чужих людей.

Для перевірки фактів, викладених у заяві, начальником райвідділу 12 травня 2005 року було направлено працівників міліції за місцем проживання заявниці та її сім"ї.

Поскільки працівниками міліції при перевірці заяви було з"ясовано, що заява є підставною, а позивач не знаходився в шлюбних відносинах з ОСОБА_3, то йому було запропоновано з метою уникнення сімейних конфліктів залишити будинок і знайти собі інше житло. Позивач погодився і зібравши свої особисті речі в присутності працівників міліції покинув будинок, в якому проживав.

Судом не встановлено будь-яких порушень закону з боку працівників Хустського МРВ при розгляді заяви ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_4. пояснив суду, що 12 травня 2005 року при перевірці заяви ОСОБА_3 з"ясовано, що позивач поводить себе в сім"ї непристойно, постійно застосовує до колишньої дружини та дітей фізичне насильство, тому позивачу було запропоновано добровільно залишити будинок, в якому проживав і знайти собі інше житло. Позивач в той же час в присутності працівників міліції зібрав свої речі і пішов з будинку, пообіцявши, що більше не повернется до цього помешкання.

Матеріалами службової перевірки, проведеної у зв"язку із заявою позивача, стверджено, що неправомірних дій працівники міліції 12 травня 2005 року під час перевірки заяви ОСОБА_3 не вчиняли по відношенню до позивача, який добровільно покинув житло.

Позивач не предоставив суду жодного доказу в підтвердження того, що по відношенню до нього працівниками міліції вчинено психічне насильство та заподіяно внаслідок цього моральної шкоди.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, якщо було порушено її права внаслідок неправомірних дій.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що судом не встановлено порушення права позивача внаслідок неправомірних дій працівників Хустського МРВ УМВС УКраїни в Закарпатській області, суд приходить до висновку, що відповідачем не заподіяно моральної шкоди позивачу.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст 23, 1167 ЦК України суд -

РІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатсько їобласті через Хустський районний суд.