Справа № 2-530/

2010 рік

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2010 року  Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

в складі:     головуючого             - судді Тощевої О.О.

при секретарі             - Ібрагімової А.С.

за участю позивача               - ОСОБА_1

відповідачки                          - ОСОБА_2

представника відповідачки - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, відсотків за несвоєчасне виконання зобов’язань за цим договором та відшкодування судових витрат, -

в с т а н о в и в :

        Позивач ОСОБА_1, 16.08.2010 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, відсотків за несвоєчасне виконання зобов’язань за цим договором та відшкодування судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що 26.02.2010 року він позичив відповідачки 30 000грн., на підтвердження укладення договору відповідачка надала йому письмову розписку,  у якій  вказала термін повернення боргу – до 01.08.2010 року під 3% щомісячної виплати. Однак своєчасно борг не повернула, та припинила з травня 2010 року сплачувати проценти по договору позики. У зв’язку з чим, позивач просить стягнути з відповідачки суму боргу за договором позики у розмірі 30 000грн., відсотки за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором у розмірі 5010грн., та судові витрати у розмір 465грн.

        У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і просив їх задовольнити у повному обсязі.

        Відповідачка у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, пояснивши, що брала гроші у позивача для організації на якої працювала, із здійсненням підприємницької діяльності.  

 Представник відповідачки у судовому засіданні також заперечував проти задоволення позову, пояснив, що гроші були отримання для здійснення підприємницької діяльності у організації відповідачки, у зв’язку з чим договір вважається безпроцентним.

 Вивчивши матеріали цивільної справи, заслухавши сторони, оцінивши надані сторонами  докази та матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі з наступних підстав.

        Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

        Згідно зі статтею 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості .

       Як встановлено судом при розгляді позову по суті, позивач позичив відповідачці 30000 гривень, на підтвердження укладення договору відповідачка надала йому письмову розписку,  у якій  вказала термін повернення нею боргу – до 01.08.2010 року під 3% щомісячної виплати.          

       Оригінал вказаної розписки був досліджений судом і доданий до матеріалів цивільної справи (а.с.4).          

       Суд, з оглядом на положення частини 2 статті 1047 ЦК України, приймає боргову розписку позичальника до уваги як підтвердження укладення сторонами  договору позики та його умов.

       Заперечуючи проти позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 не оспорювала факт написання нею власноруч спірної боргової розписки на суму 30 000 гривень, яка є предметом судового розгляду  і факт отримання нею за цією розпискою грошей – 30 000 гривень, а, навпаки,  визнавала ці факти.

       Суд не приймає до уваги заперечення відповідачки та її представника, стосовно того, що гроші вона отримала для організації на якої працювала, для здійснення підприємницької діяльності, оскільки письмових доків про це не надали.

       З оглядом на вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у частині  стягнення боргу  у сумі 30 000  гривень підлягають задоволенню.

       Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

       Згідно розписки від 26.02.2010 року, відповідачка погодилася сплачувати позивачу 3% щомісячно від суми 30 000грн. Однак, з 01.05.2010 року відповідачка припинила сплачувати відсотки і на час розгляду справи сума відсотків за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором позики складає 5010грн.

       Стаття 525 ЦК України, каже, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

       Крім того, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

       Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в цієї частини також підлягають задоволенню.

       Разом з тим, згідно з положеннями статті 88 ЦПК України  з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню сплачених ним судових витрат, що підтверджується квитанціями (а.с.1-2).

       На підставі ст.ст. 526, 625, 1046, 1047, 1049, 1050, 1051 ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 57, 60, 61, 88, 208, 209, 212-218, 223, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

       Позов ОСОБА_1 задовольнити.

       Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Навашино Горьковської області Росії, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, відсотки за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором у розмірі 5010 (п'ять тисяч десять) гривень 00 копійок, а також 345 (триста сорок п'ять) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування судового збору та 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 35 475 (тридцять п'ять тисяч чотириста сімдесят п'ять) гривень 00 копійок.

           Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 05 (п'ять) гривень 10 копійок.

           Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

           Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

          Головуючий суддя: