Справа № 2-550\10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року                                                  

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді      Денисової Т.С.

з участю секретаря                Тимківа Б.В.

представників позивача         ОСОБА_1 та ОСОБА_2

представника відповідача       Новосад Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області про зобов»язання провести перерахунок основної та додаткової пенсій,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до відповідача   управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області, в якому просить зобов’язати відповідача провести перерахунок державної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяної здоров»ю, виходячи з розміру встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року №523 «Про затвердження порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, 6 шість мінімальних пенсій за віком та дорахувати 75% мінімальної пенсії за віком за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Позивач вказав, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І-ої категорії, інвалідом 3-ої групи загального захворювання, пов»язаного з Чорнобильською катастрофою, в зв»язку з чим з квітня 1999 року отримує державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю. Розмір державної пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон № 796-ХІІ) повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком і не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, що передбачено Порядком обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523.          

Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги уточнив, подавши 07 та 12 жовтня 2010 року письмові заяви. Посилаючись на те, що не у весь період з 14 квітня 1999 року отримував пенсію за Законом № 796-ХІІ просить визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі щодо відмови у перерахунку та виплаті йому основної державної та додаткової пенсії за період з 01 вересня 1999 року по 19 листопада 2002 року та з 01 січня 2006 року по даний час у розмірах менших, ніж передбачено ст.ст.50,54 ч.4, 67 ч.3 Закону № 796-ХІІ; зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі провести йому перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст.50,54 ч.4, 67 ч.3 Закону № 796-ХІІ: державну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, і при визначені її розміру слід обраховувати мінімальну пенсію за віком за період з 01 вересня 1999 року по 19 листопада 2002 року та з 01 січня 2006 року по даний час; зобов»язати відповідача призначити йому пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до ст.ст.50,54 ч.4, 67 ч.3 Закону № 796-ХІІ: державну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Представники позивача в судовому засіданні пояснили, що з 1 вересня 1999 року розмір пенсії, що виплачувався позивачу, не відповідав нормі Закону № 796-ХІІ, а саме тому, що розмір його пенсії повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком і не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. В період з 20 листопада 2002 року по 31 грудня 2005 року позивач отримував пенсію по віку, на яку перейшов за власною заявою. Вважають дії управління Пенсійного фонду стосовно відмови у перерахунку йому розміру пенсії та виплаті не нарахованих сум незаконними.  

Представник відповідача управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Новосад Я.С. в судовому засіданні позов не визнала і підтримала письмове заперечення, яке подане управлінням до суду та долучене до матеріалів справи.

Відповідач у письмовому запереченні зазначив, що під час призначення пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Пенсійний фонд керувався і керується, у відповідності до вимог ст.62 Закону № 796-ХІІ, постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 16 липня 2008 року № 654, згідно з якими, відповідно, виплати позивачу здійснювались регулярно й своєчасно, а з 01 липня 2008 року додатково було підвищено рівень пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян.

Посилаючись на те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», визначене ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за Законом України  «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», зазначає, що поняття «мінімальна пенсія за віком», як розрахункова величина для розрахунку розмірів будь-яких інших пенсійних виплат, окрім означених, не може застосовуватись, а відповідально провести перерахунок пенсії згідно норм ст.ст.50,54 Закону № 796-ХІІ, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» управління не має підстав.  

Зазначає також, що вимога про зобов»язання відповідача вчиняти певні дії у майбутньому без встановлення будь-яких порушень з боку управління суперечить нормам чинного процесуального законодавства.

Також вказав, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений ст.99 КАС України.  

Вислухавши пояснення сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати  працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі–ЧАЕС) першої категорії, що підтверджено посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи /категорія 1/ серія НОМЕР_1, видане Тернопільською обласною держадміністрацією від 22 квітня 1999 року, та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом № 796-ХІІ, та є інвалідом третьої групи загального захворювання, пов»язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідними документами (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 від 08 серпня 2003 року, експертне заключення Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв»язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру, засідання № 2 від 13 лютого 1999 року).

Згідно довідок, виданих відповідачем 03 та 09 вересня 2010 року, а також з оглянутої в судовому засіданні пенсійної справи на ім»я ОСОБА_4, позивач ОСОБА_4 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Борщівському районі і отримує державну пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІІ групи з 14 квітня 1999 року по 19 листопада 2002 року та з 01 січня 2006 по даний час, в тому числі і додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю.  

Розрахунок пенсії позивачу проводився відповідачем виходячи із розмірів, встановлених постановами Кабінету Міністрів України, прийнятими у відповідний період.  

В 2009 році позивач звернувся до відповідача по справі із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії, але листом від 04 грудня 2009 року № 1508/04 отримав відмову. У відмові, зокрема, зазначено, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону № 796–ХІІ, здійснюється за рахунок державного бюджету, а управління ПФУ виступає лише як розпорядник коштів державного бюджету і, отримавши асигнування, виплачує їх за цільовим призначенням.  

Суд вважає, що дана відмова відповідача є протиправною.

За змістом ст.49 Закону, пенсії особам, віднесених до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

Згідно зі ст.54 Закону № 796–ХІІ в редакції від 06.06.1996 року N 230 96-ВР, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до частини першої статті 50 Закону № 796—ІІІ особам, віднесеним до першої категорії, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. У відповідності до ст.53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523.

Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 49, 51 Закону України № 796-ХІІ.

Щодо правил постанов Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категорія пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», на які посилається відповідач, то ними встановлені розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, які не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком та суперечать положенням статей 49, 50 Закону № 796-ХІІ.

Положення статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті мінімального розміру пенсії за віком. Тому доводи про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком» застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується чорнобильських пенсій, є помилковими.

Не може бути підставою для відмови у позові і відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов'язань, покладених на пенсійні органи законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій позивачу, передбаченої ст.ст.50,54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в Законі про Державний бюджет на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не розмір, встановлений постановами Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач у своїх поясненнях, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же законом.  

В ч.3 ст.67 Закону № 796-ХІІ визначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім`ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.    

Заперечень відповідача, що викладені в письмовому запереченні, щодо застосування строку позовної давності, суд до уваги не приймає, оскільки в своїх запереченнях відповідач послався на строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Окрім того, ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Цій правовій нормі кореспондують приписи ст.268 ЦК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до переконання, що відповідач є територіальним органом, який законами уповноважений державою призначати, нараховувати, перераховувати пенсії та надбавки до пенсії, передбачені чинним законодавством, кожному пенсіонеру у відповідному районі, веде облік пільгових категорій пенсіонерів, тому має здійснити належний перерахунок пенсії позивача у відповідності до вимог Закону № 796-ХІІ за періоди, в які позивач отримував пенсію відповідно до вимог цього Закону.      

Враховуючи вищенаведені обставини, для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі щодо відмови у перерахуванні та виплаті йому державної та додаткової пенсії за період з 01 вересня 1999 року по 19 листопада 2002 року та з 01 січня 2006 року по день прийняття судом рішення, відповідно до ст. 50, ч.4 ст.54 та ч.3 ст.67 Закону № 796-ХІІ та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та провести доплату позивачу вказаних пенсій.    

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходить з того, що вимоги про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі призначити пенсію та додаткову пенсію за шкоду, запродіяну здоров»ю, відповідно до ст.ст.50,54 ч.4, 67 ч.3 Закону № 796-ХІІ, є безпідставними, оскільки задоволення вимоги щодо зобов»язання відповідача здійснити перерахунок, у відповідності до ст.84 Закону України «Про пенсійне забезпечення» покладають обов»язок відповідача виплачувати перераховану пенсію і в подальшому.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.    

На підставі ст. 8, 19, 22, 46, 92,152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст.49,50,51,52,54,67,71 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 1, 2, 6, 16, 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст.28 Закону України від 09 липня 2003 року 3 1058-ІУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи»  ст.ст.268, 386 ЦК України, керуючись ст.ст.3,8,10,16,11,60,88,212 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_4 державної пенсії відповідно до ст.ст.54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст.50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, за період з 01 вересня 1999 року по 19 листопада 2002 року та з 01 січня 2006 року по день прийняття судом рішення, протиправними.  

Зобов’язати  управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю села Тулин Борщівського району Тернопільської області, державної пенсії відповідно до ст.ст.54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст.50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, за період з 01 вересня 1999 року по 19 листопада 2002 року та з 01 січня 2006 року по день прийняття судом рішення, а саме, 12 жовтня 2010 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Примітка: Постанова не набрала законної сили.    

Суддя Борщівського районного суду                      Денисова Т.С.