Справа № 2а- 167 /2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі судді Міщенка В.М., розглянувши у судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі про стягнення недоплаченої соціальної допомоги "Дітям війни" та поновлення пропущеного строку для звернення до суду,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в районний суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Буринському районі Сумської області, в якому просила суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як "дитині війни", недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу (або доплату до пенсії) за 2009 рік в сумі 1305 грн. 60 коп. та поновити пропущений строк для звернення до суду.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона має статус "Дитини війни" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розпочинаючи з 01 січня 2006 року і до цього часу має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідач всупереч Рішенню Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", в тому числі й щодо зупинення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.
В судове засідання позивачка та представники відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просила їх задовольнити.
Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 стосувалось лише Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", рішень щодо неконституційності Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" Конституційним Судом України не приймалось. Таким чином, на думку відповідача рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, а тому на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" правомірними через невизначеність на законодавчому рівні органу на який покладено обов’язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. Вважає необґрунтованими доводи щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів. З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.
Позивачка має статус "Дитини війни", що підтверджується поясненням сторін, пенсійним посвідченням позивачки, її паспортом та довідкою пенсійного фонду.
Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Верховна Рада України Законом України №489 У від 19.12.2006 р. "Про державний бюджет України на 2007 рік" ст. 71 п.12 призупинила дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані неконституційними окремі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", в тому числі й щодо зупинення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.
Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" гарантії дітям війни встановлені цим Законом не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативними актами.
Згідно ч.2 ст. 19 та ч.3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином невиплата позивачці соціальної допомоги, передбаченою ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є протиправною і такою, що суперечить Конституції та Законам України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" становить 30% мінімальної пенсії за віком.
Щодо доводів відповідача стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
Сторонами по справі не заперечується, що позивачка, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Так, пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ в Буринському районі Сумської області, за місцем проживання позивача.
Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус "дитини війни", серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно абзацу 1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади на який покладено обов’язок щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати та забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України. Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачкою.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФУ в Буринському районі Сумської області доплати до пенсії у визначеній позивачкою грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були їй нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, суд вважає необхідним на підставі ч.2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Буринському районі.
За таких обставин суд вважає, що за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно відповідачем були порушені права позивачки щодо підвищення її пенсії як "дитині війни" на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто її право на отримання державної соціальної підтримки, як "дитини війни", що призвело до порушення прав позивачки на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії, а тому Управління пенсійного фонду України в Буринському районі слід зобов’язати здійснити перерахунок та виплату позивачці державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Буринському районі щодо невиплати позивачці за січень-грудень 2009 року належних їй сум.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у 2009 році позивачці слід було б виплачувати соціальну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але за січень-грудень 2009 року їй було сплачено щомісячно по 49,80 грн., а всього 597,60 грн., тобто лише 10%, у відповідності до ПКМУ №530 від 28.05.2008 року.
Таким чином, стягненню за 2009 рік підлягає 20% від мінімального розміру пенсії за віком.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 19, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області протиправною.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% за 2009 рік від мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2009 рік, починаючи з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Буринський районний суд Сумської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Головуючий: