С права № 2а-2203/2010 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Попович С. С.
cекретаря: Черкес У.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в місті Івано-Франківську про визнання протиправною відмови щодо перерахунку пенсії та зобов”язання здійснення перерахунку та виплати підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати відмову відповідача у перерахунку та виплаті йому пенсії зі збільшенням на 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” протиправною і зобов”язати відповідача здійснити перерахунок призначеної йому пенсії та забезпечити її виплату за 2007-2009 роки в сумі 5139 гривень, а також проводити виплату перерахованої йому пенсії в подальшому.
В судове засідання позивач не прибув. Подав суду заяву про слухання справи без його особистої участі, зазначивши, що заявлені вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоч відповідач про день та час слухання справи був повідомлений. А тому суд вважає, що відповідно до змісту ст. 128 КАС України справа може бути розглянута по суті також і без участі представника відповідача.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного.
Позивач дійсно має статус “дитина війни” відповідно до п.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується як наданими ним до справи копіями сторінок його пенсійного посвідчення з відповідною відміткою так і змістом листа-відповіді на його звернення щодо невиплати спірних сум даної відповідачем. Позивач є і пенсіонером, що теж підтверджується його пенсійним посвідченням.
Згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” таким особам пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач, що підтверджується і листом-відповіддю самого відповідача на звернення позивача, таких надбавок і в такому розмірі до пенсії позивачеві не нараховував і не виплачував.
Довідавшись про те, що йому вказана надбавка в порушення вимог чинного законодавства не нараховується і не виплачується позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача, але своїм листом-відповіддю відповідач відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті спірних сум посилаючись при цьому на зміст Законів України “Про державний бюджет України” на 2007 та 2008 роки. Після чого позивач звернувся до суду з даним позовом.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст. 71, зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік.
Але 09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( конституційності ) положень статтей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, ЗО, 39, 41, 43, 44, 45,' 46, статті 71, статтей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” ( справа про соціальні гарантії громадян ) визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) положення п. 12 статті 71, ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими було встановлено, що на 2007 рік зупиняють дію положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням статті 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік. Конституційний Суд України у своєму рішенні дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого ( додаткового ) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
У зв”язку з чим слід вважати, що після прийняття вказаного рішення і до кінця 2007 року, тобто по 31 грудня 2007 року включно, надбавки до пенсії особам, що мають статус “дитина війни” повинні виплачуватись у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ( встановлено таку виплату в розмірі 10% замість 30% ). Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 вказану норму Закону теж визнано такою, що не відповідає Конституції України ( є неконституційною ). Тому позивачу слід проводити виплату надбавок до пенсії за 2008 рік починаючи з 22 травня і по 31 грудня 2008 року включно у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Тому неправомірними слід вважати дії відповідача, що мали місце за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, про що зазначено вище і в цій частині вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом, і цією ж статтею КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але ст. 100 цього ж Кодексу передбачає що пропуск строку на звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову тільки за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін. А оскільки по справі відповідач за таке не вказує, то суд вважає, що вказані вище вимоги за 2007 рік слід теж задовольнити.
І при таких обставинах відмову відповідача у виплаті позивачу спірних сум у вказані періоди слід визнати неправомірною та зобов”язати його нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії, отриманої у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком, право на яке надане ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" з врахуванням змін до цієї ж статті Закону від 28 грудня 2007 року.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” не передбачено зупинення виплати надбавок до пенсії передбачених особам, що мають статус “дитина війни” відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. А тому суд виходить з того, що в такому випадку надбавки повинні нараховуватись та виплачуватись відповідно до вимог вказаного вище Закону і та чи інша постанова Кабінету Міністрів України не може змінити порядку та розмірів нарахування та виплати таких надбавок до пенсії передбачених зазначеним вище Законом. Аналогічно і на 2010 рік.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України, справа № 63134/00, в межах свободи дій держави визначити, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного Рішення Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань.
Позивач ставив вимогу про зобов”язання відповідача виплатити йому конкретну суму заборгованості за 2007-2009 роки, провівши сам її нарахування, але суд вважає, що в цій частині вимогу слід теж залишити без задоволення виходячи з того, що відповідно до положень Закону України “Про пенсійне забезпечення” нарахування розміру пенсії, яка підлягає до виплати, в тому числі і надбавок до пенсії, проводиться органами Пенсійного Фонду України, у функцію суду проведення та нарахування надбавок, доплат до пенсії не входить. Невиплата спірних сум не може вважатись як шкода завдана неправомірними діями чи бездіяльністю. Суд, визнавши протиправною ( незаконною ) бездіяльність відповідача в частині невиплати спірних сум, повинен зобов”язати його усунути допущені порушення Закону шляхом зобов”язання до належного виконання вимог Закону. При цьому суд виходить з того, що відповідно до змісту ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у випадку, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод і інтересів сторін, про захист яких вони просять і тому суд приходить до висновку, що при винесенні постанови слід зобов”язати відповідача провести відповідне нарахування та виплату спірних по справі сум по день винесення судом постанови.
На підставі викладеного, ст.ст. 1, 3, 6, 8 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, вказаних вище рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року та рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по зазначених вище справах, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 12, 17, 69, 94, 158, 160-163, 167, 170, 186 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати частково неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо підвищення пенсії ОСОБА_1 у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, отриманої у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 жовтня 2010 року у розмірі 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком, право на яке надане ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" з врахуванням змін цо цієї ж статті Закону від 28 грудня 2007 року та із врахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та з врахуванням уже виплачених сум. В решті позовних вимог відмовити.
На постанову протягом десяти днів починаючи з дня наступного після її проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд.
Суддя: Попович С. С.