Справа № 2 – 952/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

16 серпня 2010 року                                                            Комсомольський міський суд

                                                                                                           Полтавської області  

в складі : головуючого судді                                                       Окунь Т.В.

                 при секретарі                                                                Гончар С.Т.

                 з участю позивача                                                       ОСОБА_1

  представника відповідача                                  Щепоткіної Т.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Партнер” (третя особа з боку  відповідача: ОСОБА_3) про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

    В березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача, як Страховика за Договором добровільного страхування наземного транспорту, завдану настанням страхового випадку матеріальну та моральну шкоду загальною сумою 86 8885 грн.

    Заявлені вимоги, підтримані позивачем в судовому засіданні, обґрунтовуються посиланням на порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором добровільного страхування  наземного транспорту, укладеного ними 05 грудня 2008 року, за умовами якого відповідач зобов’язався при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений Договором строк. Через відмову відповідача здійснити таку виплату, завдані настанням страхового випадку збитки та понесені в зв’язку із зверненням до суду витрати позивач просить стягнути з відповідача у повному обсязі.

    Відповідач  позов не визнав. Вважає, що на момент настання страхового випадку дія договору припинилась через порушення Страхувальником взятих за договором зобов’язань по внесенню страхових платежів у встановлені Договором строки. З зазначених мотивів просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

    Третя особа по справі – ОСОБА_3 (залучений до участі по справі ухвалою суду від  30 квітня 2010 року)  до суду не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до положень ч.5 т.74 ЦПК України.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши надані ними на обґрунтування заявлених вимог та заперечень докази, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з таких підстав:

    Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки MERCEDES - BENZ 311CDI реєстраційний НОМЕР_1. 05 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Партнер” (правонаступником якого на разі є Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Партнер” (а.с. 44-46) був укладений  договір добровільного страхування наземного транспорту № 7493-10 (а.с. 8-14) на страхову суму розміром 100 000 грн. із страховим тарифом в розмірі 3,3% та визначенням строків оплати страхового платежу на період з 15.12.2008 року до 15.09.2009 року включно.

    31 серпня 2009 року гр. ОСОБА_3, керуючи за довіреністю належним ОСОБА_1 автомобілем марки MERCEDES - BENZ 311CDI реєстраційний НОМЕР_1, порушив правила дорожнього руху і скоїв ДТП, внаслідок чого автомобіль зазнав технічних ушкоджень(а.с. 15), вартість яких за висновком автотоварознавчої експертизи становить 161 652 грн.47 коп. (а.с. 23-38).

Відмовляючи ОСОБА_1 в проведенні страхового відшкодування та обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач послався на відсутність такого зобов’язання через  припинення дії договору на момент виникнення страхового випадку.  

Спірні правовідносини по справі регулюються главою 67 розділу Ш ЦК України, ЗУ “Про страхування”, ЗУ “Про захист прав споживачів” та Договором добровільного страхування наземного транспорту № 7493-10 від 05.12.2008 року.

    Відповідно до ст.997 ЦК України договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом.

    Відповідно до пункту 10 Додатку №1, який є обов’язковою складовою Договору, Страховиком були визначені строки оплати страхового платежу (а.с.14).

    Згідно із ст.997 ЦК України та п.4.2.1 Договору своєчасне внесення страхових платежів є головним обов’язком страхувальника. У відповідності  зі ст.983 ЦК України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником страхового платежу. Таким чином несплата платежів є безумовною підставою для припинення дії договору або для того, щоби вважати його таким, що не набрав чинності.

    Окрім того, сторони домовились про дострокове припинення дії Договору в разі несплати Страхувальником страхового платежу в повному розмірі  у встановлені Договором строки. При цьому, Договір  припиняє свою дію з 10-00 год. дня, наступного за датою, визначеною як кінцевий строк сплати першого(чергового) страхового платежу. Кошти, які надійшли на рахунок Страховика несвоєчасно, тобто після припинення ії Договору, вважаються перерахованими помилково та не поновлюють його дію. Дію договору може бути поновлено за письмовою заявою Страхувальника та  згодою Страховика.

    Як вбачається  із змісту укладеного Договору до Додатку до нього, строки опати страхового платежу були визначені сторонами на період з 15.12.2008 року до 15.09.2009 року включно із сплатою внесків щоразу  по 825 грн. в термін до 15.12.2008 року, 15.03.2009 року, 15.06.2009 року та 15.09.2009 року відповідно.

    Разом з тим, згідно із представленою відповідачем довідкою, зміст якої не заперечувався позивачем, страховий  платіж був сплачений ОСОБА_1 частково і з порушенням встановленого графіку (а.с. 43), що відповідно до п. 9.1.3 потягло за собою припинення дії договору та обов’язок Страховика здійснити  виплату страхового відшкодування.  Із відповідною заявою про поновлення дії Договору ОСОБА_1 до Страховика також не звертався.

    Здійснюючи судочинство на засадах змагальності сторін, суд, провівши аналіз представлених сторонами доказів, з  врахуванням рівності прав сторін щодо їх подання та доведення перед судом їх переконливості, дійшов висновку про відсутність правових підстав у Страховика для здійснення виплати страхового відшкодування за умови припинення дії Договору на момент настання страхового випадку.

    Отже, позиція відповідача ґрунтується на умовах укладеного між сторонами договору в частині припинення його дії, умови якого не суперечать нормам діючого цивільного законодавства, з огляду на що вимога позивача є такою, що не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 997 ЦК України, п.9 Договору добровільного страхування наземного транспорту № 7493-10, ст.ст. 213, 215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

    В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 відмовити повністю.

    Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду  Полтавської області в 10-денний термін з дня його проголошення.

    Суддя:                                                                                                       Т.В. Окунь