Справа № 2 - 1347 / 2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

11 серпня 2010 року                                                      Комсомольський міський суд

                                                                                                      Полтавської області

в складі : головуючого судді                                                    Окунь Т.В.

                 при секретарі                                                             Гончар С.Т.

                 з участю позивача                                                     ОСОБА_1

                 та відповідача                                                            ОСОБА_2

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

    Свої позовні вимоги мотивує тим, що перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 03.11.2001 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачем. Починаючи з травня 2010 року не підтримують подружніх відносин. По причині несумісності характерів, вважає збереження сім’ї неможливим. Спору про розподіл майна та утримання дитини немає.  

    Позивач в судовому засіданні наполягала на задоволенні позову, на примирення не згодна.     Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю.

    Судом встановлено, що сторони, перебувають в зареєстрованому шлюбі з 03.11.2001 року (а.с. 5). Від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5), яка проживає з позивачем. Сторони припинили подружні відносини з травня 2010 року, проживають окремо, миритись категорично не бажають, їх сім’я розпалась. Спільне господарство ними не ведеться, спору про розподіл майна та утримання дитини не виникає. В зв'язку з цим подальше сумісне життя і збереження сім'ї є неможливим.

    Відповідно до ст. 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу.

    Суд заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя, вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

    На підставі викладеного та керуючись ст. 112 СК України, ст.ст. 213, 215 ЦПК України, суд,

 в и р і ш и в :

    Позовні вимоги  ОСОБА_1  -  задовольнити.

    Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Комсомольського міського управління юстиції Полтавській області 03 листопада 2001 року, актовий запис № 353 – р о з і р в а т и.

    Після розірвання шлюбу присвоїти позивачці прізвище  „ ОСОБА_1 „.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

        Суддя:                                                                                  Т.В. Окунь