Справа №2-3191/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2010 року Першотравневий районний суд
Донецької області
в складі:
головуючого судді Бутенко А.П.
при секретарі Цуканової Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області
про нарахування та виплату щорічної разової допомоги
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даним позовом по наступних підстав:
Позивач, за своїм соціальним статусом , має статус «Учасника Великої Вітчизняної війни», відповідно до ст. 5 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі закон). Згідно ст. 14 закону та Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за справою № 6-рп ( 1-29/ 2007 ), вона має право щорічно до 5 Травня отримувати щорічну разову грошову допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Позивачу була виплачена вищевказана допомога у 2008 році – у розмірі 65 грн. , у 2009 році – 70 грн., у 2010 році – 120 грн.
На 01.04. 2008 року та на 01.04.2009 року мінімальна пенсія за віком дорівнювалась сумі 481 грн. ( ст. 58 ЗУ « Про державний бюджет України на 2008 рік » ), на 01.04.2010 року мінімальна пенсія за віком дорівнювалася сумі 706 грн. (ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»). Ніяких доплат до пенсії відповідач Управління праці та соціального захисту населення Першотравневого райдержадміністрації Донецької області смт. Мангуш, на території якого вона мешкає, не нарахував і не виплатив .
Таким чином, позивач вимушений звернутися до суду, та просить суд:
Визнати незаконними дії Управління Праці та соціального захисту населення Першотравневої райдержадміністрації Донецької області щодо не нарахування і виплати їй, як учаснику війни щорічно до 5 травня разової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов’язати Управління Праці та соціального захисту населення Першотравневої райдержадміністрації Донецької області здійснити нарахування та виплату на її користь щорічної разової грошової допомоги до 5 травня згідно ст.14ч.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі трьох мінімальних пенсії за віком, встановленої частиною 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за 2008, 2009 та 2010 роки, з урахуванням раніше сплачених сум, звільнити від сплати судових витрат.
У судове засідання позивач не з’явилася, надала заяву про підтримку позову, та розгляд справи за її відсутності.
У судове засідання представник відповідача не з’явився, надав заперечення проти позову, позов не визнає, та заяву про розгляд справи за відсутністю його представника.
Справу вирішено розглянути за відсутністю сторін.
В запереченні /а.с.11-12/, наданому відповідачем, відповідач просить відмовити в позові, посилаючись на наступне:
Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої РДА заперечує проти на наступних підставах.
Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічна допомога до 5 травня учасникам війни передбачена у розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком. Порядок виплати допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. ЗУ «Про державний бюджет України» щорічно встановлюється її розмір та передбачаються цільові кошти необхідні для виплати разової допомоги учасникам бойових дій виходячи з встановленого розміру допомоги. Згідно ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”мінімальний розмір пенсії за віком встановлений цією статтею застосовується виключно для встановлення розміру пенсій, призначених згідно вказаного Закону. Застосування мінімального розміру пенсії по віку для встановлення надбавок, підвищень до пенсій і розмірам допомоги цим Законом не передбачено.
Згідно ст. Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування затрат, пов’язаних з його реалізацією здійснюється за рахунок державного бюджету.
Одночасно і положення Конституції України , а саме ст. 95 встановлює, що виключно ЗУ «Про Державний бюджет України» визначаються витрати держави на всезагальні потреби, розмір та цільове направлення цих витрат. Згідно п. 2 ст.4 Бюджетного Кодексу України при здійснені бюджетного процесу в Україні положення нормативно – правових актів застосовується лише в частині в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного Кодексу і закону про Державний бюджет.
Згідно п.8 ст.7 Бюджетного Кодексу , бюджетні кошти використовуються лише на потреби які відповідають бюджетним призначенням, а згідно ст.23 цього ж Кодексу всі платежі можливо здійснювати лише при наявності бюджетного призначення. Таким чином відповідними статтями законів про Державний бюджет України на 2008-2010 роки розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам війни встановлюється виходячи з розміру витрат які були передбачені на виплату допомоги при формуванні показників Державного Бюджету України на відповідні роки.
Виплата позивачеві разової грошової допомоги була здійснена управлінням до 5 травня 2007, 2008рр. тобто до ухвалення Конституційним судом України рішень від 9.07.2007р. №6-рп /2007, № 10-рп2008 від 22.05.2008 року. На момент здійснення управлінням виплат були чинні положення ст.29 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та пункту 20 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими були визначені розміри грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суд, з урахуванням доказів, які є в матеріалах справи та які були досліджені у судовому засіданні, приходить до наступного:
- Згідно ксерокопії посвідчення, позивач має статус учасника ветерана війни-учасника війни /а.с. 7/.
- Згідно листа - довідки (а.с.10,11) позивачу до 5 травня була сплачена одноразова допомога, як учаснику війни у 2008 році – у розмірі 65 грн. , у 2009 році – 70 грн., у 2010 році – 120 грн. Виплати були здійснені кожного року у квітні місяці.
- Згідно листа-відповіді УПСЗН/а.с.7/.на звернення позивача до відповідача з приводу перерахування та виплати недоотриманої суми щорічної допомоги, позивачу було відмовлено.
Суд, при розгляді справи встановив, що позивач має статус учасника війни, у зв’язку з чим та відповідно до вимог ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту» має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовий статус учасника війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Абзацом 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Згідно абз. 1 ст. 17-1 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов’язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в тому числі разової грошової допомоги.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 положення статті 29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Законом України від 28.12.2007 № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” , якими визначено, що розмір разової грошової допомоги, яка виплачується особам, на яких поширюється дія цих законів, щорічно до 5 травня, визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України.
Розміри виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2008 році встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 № 183 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2008 році відповідно до законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” .
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені до законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Вирішуючи справи про визнання дій органів праці та соціального захисту населення щодо виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки, суд звертає увагу на наступне:
Рішення Конституційного Суду України про визнання змін, внесених законами України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щодо визначення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня такими, що не відповідають Конституції України, були прийняті 09.07.2007 та 22.05.2008.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно в періоди з 01.01.2007 до 08.07.2007, з 01.01.2008 до 21.05.2008 закони України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Із дати прийняття рішень Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги до 5 травня у розмірах, визначених законами “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” .
Статтею 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено право для звернення за отриманням разової грошової допомоги у строк до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Право на таке звернення у зазначений строк мають особи, які взагалі не отримували зазначену допомогу до 5 травня.
Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, у першу чергу, суди повинні з’ясовувати, чи відповідають ці рішення, дії чи бездіяльність закону, який був чинним на момент виникнення відповідних правовідносин.
Розміри вищезазначених соціальних виплат встановлювалися законами “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та законами про Державний бюджет України на відповідні роки, які приймалися пізніше названих спеціальних законів.
Згідно зі статтею 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. У Конституції та законах України немає норм, які встановлювали б пріоритет застосування того чи іншого закону та які регулювали б питання вирішення колізії норм законів, які мають однакову юридичну силу.
При цьому Конституційний Суд України в Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Згідно з приписами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до прийняття Конституційним Судом України рішення про визнання окремих норм законів України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” неконституційними ці норми були чинними та підлягали виконанню.
Отже, щодо нарахування та виплати щомісячної разової грошової допомоги до 5 травня, то зазначена допомога повинна була виплачуватися учасникам війни
у 2008 році:
з 01.01.2008 до 21.05.2008 – Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”,
з 22.05.2008 до 31.12.2008 – Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до ст. 3 Конституції України «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави».
Так, ст.. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ст. 14 цього Закону щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Абзацом 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Згідно абзацу 1 ст. 17-1 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення або через установки банків ( шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам – за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов’язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі разової грошової допомоги.
З метою реалізації статей 12-16 Закону України «Про статус ветерані війни, гарантії їх соціального захисту» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 12.03.2008 року, № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» якою установлено, що у 2007 та 2008 роках виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» ( далі – разова грошова допомога), здійснюється у таких розмірах, зокрема, учасникам ВВВ –55 грн. та 65грн. відповідно.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 10-рп від 22.05.2008 року положення пункту 20 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року, № 107- VI визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Таким чином, дія нормативного акту поширюється лише на ті правовідносини, які виникли після набрання ним чинності.
Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року та № 10-рп від 22.05.2008 року прийняті після того як позивачці була проведена виплата грошової допомоги до 5 травня у 2007 та 2008 роках, а тому відповідач на момент виплати за 2007-2008 роки діяв правомірно, згідно чинного на той час законодавства.
Отже, вимоги позивача про зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплатити щорічну грошову допомогу в розмірах трьох мінімальних пенсій за віком за 2008 р. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
З матеріалів справи вбачається, що до 5 травня за 2009 рік позивач отримав щорічну допомогу у розмірі 70 гривень. З урахуванням того, що станом на 01.04.2009 року розмір мінімальної пенсії за віком становив 481 гривню, відповідач повинен був виплатити позивачу разову грошову допомогу за 2009 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, що становить 1373,00 гривень. Тому з урахуванням фактично отриманих сум, відповідач зобов’язаний здійснити нарахування та виплатити позивачу у відповідності зі ст.. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не донараховану суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік у розмірі 1373,00 гривень. (1443.00-70.00).
за 2010 рік позивач отримав щорічну допомогу у розмірі 120 гривень. З урахуванням того, що станом на 01.04.2010 року розмір мінімальної пенсії за віком становив 706,00 грн., відповідач повинен був виплатити позивачу разову грошову допомогу за 2010 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, що становить 2118,00 гривень. Тому з урахуванням фактично отриманих сум, відповідач зобов’язаний здійснити нарахування та виплатити позивачу у відповідності зі ст.. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не донараховану суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік у розмірі 1998,00 гривень. (2118.00-120.00).
у 2009 році - 3х481,00 грн = 1443,00 грн.-70 грн.=1373,00 грн.
у 2010 році – 3х706.00 грн.+2118,00 грн. – 120 грн. =1998,00 грн.
борг за 2009-2010 роки складає – 3371,00 грн.
Таким чином, суд, з урахуванням у сукупності усіх доказів, приходить до висновку, що позов треба задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22.05.2008 року, ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІУ від 09.07.2003 р. із змінами та доповненнями»,ст.ст.5,9,14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ із змінами та доповненнями , ст.ст.3,19,22,58 Конституції України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної державної адміністрації Донецької області здійснити нарахування та виплатити за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у відповідності зі ст.. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком на час отримання допомоги:
- за 2009 рік у сумі 1373 (дна тисяча триста сімдесят три) гривні 00 копійок;
- за 2010 рік у сумі 1998 (одна тисяча дев’ятсот дев’яноста вісім) грн. 00 копійок;
- всього – 3371 (три тисячі п’ятсот шістдесят одна) грн.. 00 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення Апеляційному суду Донецької області у м. Маріуполі через Першотравневий районний суд.
Суддя А.П. Бутенко
Надруковано у нарадчій кімнаті