У К Р А Ї Н А
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________________________________________________
Справа № 2-а-3051/10/1070
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2010 року м.Київ
Київський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Штогуна С.Г.,
секретаря судового засідання Кожем’яко М.Д.,
з участю представників сторін:
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення від 30.12.2009 року №741 о/с, поновлення на роботі,
в с т а н о в и в:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся в суд з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення від 30.12.2009 року №741 о/с, поновлення на роботі на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Лінійного відділу на повітряному та водному транспорті Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач згідно з наказом відповідача від 30.12.2009 року №741 о/с був звільнений з посади оперуповноваженого сектора карного розшуку Лінійного відділу на повітряному та водному транспорті Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області з 30 грудня 2009 року в запас за ст.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.
Підставою винесення оспорюваного наказу відповідача став постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.04.2009 року, згідно з якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. «г» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та висновок службового розслідування відповідача.
Позивач вважає, що при винесенні постанови про його звільнення не було додержано вимоги Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України стосовно сторків накладення дисциплінарного стягнення, тому просив скасувати наказ відповідача про звільнення від 30.12.2009 року №741 о/с, поновити його, ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Лінійного відділу на повітряному та водному транспорті Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області, постанову в частині поновлення на посаді допустити до негайного виконання.
Позивач в ході розгляду справи позовні вимоги уточнював, згідно з уточненими вимогами просив визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 30.12.2009 року № 741 о/с в частині звільнення ОСОБА_1з посади оперуповноваженого сектора карного розшуку Лінійного відділу на повітряному та водному транспорті Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області, поновити його на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Лінійного відділу на повітряному та водному транспорті Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області, постанову в частині поновлення на посаді допустити до негайного виконання.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Суд, вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що в задоволенні вимог позивача слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29.07.1991 року №114 особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
Підпунктом «а» пункту 62 Положення встановлено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться у запас Збройних Сил СРСР (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР “Про загальну військову повинність” для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров’я придатні до військової служби.
Судом встановлено, що позивач перебував на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Лінійного відділу на повітряному та водному транспорті Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області та згідно з наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 30.12.2009 року №741 о/с був звільнений у запас за ст.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29.07.1991 року №114, за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу з 30.12.2009 року.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно з постановою Бориспільського міскрайонного суду Київської області від 30.04.2009 року позивач ОСОБА_1 було визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. «г» ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., який, як встановлено в судовому засіданні, позивачем був сплачений.
Із матеріалів справи також вбачається, що відповідачем 15.09.2009 року було підготовлено висновок службового розслідування за фактом вчинення корупційного діянняОСОБА_1 за результатами якого питання щодо подальшого проходження служби ним в органах внутрішніх справ винесено на розгляд кадрової комісії ГУМВС України в Київській області.
Із вказаного висновку від 15.09.2009 року вбачається, що 06.10.2009 року кадровою комісією ГУМВС України в Київській області було прийняте рішення про оскарження постанови Бориспільського міскрайонного суду Київської області від 30.04.2009 року, яка постановою Апеляційного суду Київської області від 16.11.2009 року була залишена без зміни та набрала законної сили.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» Дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.
Із матеріалів справи вбачається, що протягом місяця з дня прийняття постанови Апеляційного суду Київської області від 30.04.2009 року відповідачем було проведене службове розслідування та складений висновок, а 30.12.2009 року за №741 о/с видано наказ про звільнення позивача із займаної посади.
Суд вважає посилання позивача на те, що дисциплінарне стягнення у виді звільнення його з посади було застосоване з порушенням строків, передбачених Дисцилінарним статутом органів внутрішніх справ, безпідставними, оскільки відповідно до ч.3 ст. 16 Дисциплінарного статуту у цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи виклане вище, суд дійшов висновку, що відповідач при виданні наказу 30.12.2009 року за №741 о/с видано наказ про звільнення позивача із займаної посади оперуповноваженого сектора карного розшуку Лінійного відділу на повітряному та водному транспорті Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області діяв в межах повноважень, наданих згідно з чинним законодавством, тому оскільки позивачем не надано суду належних, необхідних і достатніх доказів в обгрунтування неправомірності оспорюваного наказу, даний наказ є правомірним, а в задоволенні вимог позивача стосовно визнання його протиправним та скасування, про поновлення на посаді та звернення постанови про поновленні на посаді до негайного виконання, які є похідними від первісної слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення від 30.12.2009 року №741 о/с та поновлення на роботі - відмовити як у безпідставному.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.Г.Штогун
Постанова складена в повному обсязі та підписана 18 травня 2010 року.