Справа № 2-766/10

РІШЕННЯ

іменем України

06 серпня 2010 року

 Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:                                  

головуючого судді: Непомнящої Н.О.

при секретарі: Биковій Ю.В.,

з участю позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу з урахуванням 3% річних та інфляції, -

в с т а н о в и в:

    Позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 07.08.2008 року між позивачем, який діяв за довіреністю від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в нотаріальному порядку був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого  ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 житловий будинок садибного  типу АДРЕСА_1. В порушення п. 4 договору  відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, до цього часу на виплатив обумовлену договором ціну за будинок, сума залишу боргу станом на 01.02.2010 року складає 95 800 грн. На підставі викладеного просить стягнути вказану суму боргу з відповідача в урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України в загальній сумі 116 414 грн.

        В судовому засіданні позивач  та представник за довіреністю ОСОБА_3 – ОСОБА_4 позов підтримали з зазначених підстав.

Відповідач в судовому засіданні позов  визнав частково, пояснивши, що в рахунок сплати решти суми за договором купівлі-продажу в розмірі 164900 грн. сплатив ОСОБА_1 20.09.2008 року 3500 доларів США, що еквівалентно 16978,8 грн. та 17 000 грн.; 20.10.2008 року – 5000 доларів США, що еквівалентно 24348 грн. 50 коп.; 12.11.2008 року – 200 доларів США, що еквівалентно 11551,6 грн.16.12.2008 року – 8000 грн., всього 92428 грн. 90 коп., залишок суми складає близько 85 000  грн., тому вимоги про стягнення більшої суми боргу, а також 3% річних та інфляційних втрат вважає безпідставними. Крім того, в процесі володіння будинком ним було здійснено поліпшення будинку на суму близько 100 000 грн., вважає, що ОСОБА_1 безпідставно завищив в одноособовому порядку суму грошових зобов’язань, тому визнає позовні вимоги лише в межах суми боргу, що залишилася до сплати в розмірі близько 85 000 грн.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторону (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 ЦК, зокрема договорів та інших право чинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України)

Зобов’язання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передбачених договором або законом, зобов’язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.  599 ЦК України).

Належним виконанням зобов’язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов’язки сторін зобов’язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України  у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

   Судом встановлено, що 07.08.2008 року між ОСОБА_1, який діяв за довіреністю від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в нотаріальному порядку був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1.

Згідно із п. 4 договору продаж будинку за домовленістю сторін вчинено за 179 450 грн., з яких 14 550 грн. передано продавцю під час оформлення договору, що засвідчено підписами сторін у договорі, а решту суми – 164 900 грн. покупець зобов’язується сплатити продавцю повністю в строк до 18.09.2008 року.

В судовому засіданні встановлено, і ці обставини визнані позивачем, що звільняє сторони від обов’язку їх доказування в силу п. 1 ст. 61 ЦПК України, що в рахунок сплати решти суми за договором купівлі-продажу ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 наступні суми:

?   20.09.2008 року 3500 доларів США, що еквівалентно 16978,8 грн. та 17 000 грн.;

?   20.10.2008 року – 5000 доларів США, що еквівалентно 24348 грн. 50 коп.;

?   12.11.2008 року – 200 доларів США, що еквівалентно 11551,6 грн.

До цього часу, своє зобов’язання за договором у повному обсязі боржник не виконав, сума залишу боргу складає 95 021 грн. 10 коп.

Твердження відповідача щодо того, що він повернув 16.12.2008 року грошові кошти в сумі 8000 грн. ОСОБА_1 через своїх знайомих ОСОБА_5, ОСОБА_6, суд сприймає критично, оскільки ці пояснення належними доказами не обґрунтовані.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 528 ЦК України виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов’язку боржника іншою особою цей обов’язок боржник повинен виконати сам.

Враховуючи, що умовами договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами 07.08.2008 року передбачено безпосереднє виконання обов’язку сплатити обумовлену договором суму ОСОБА_2, із змісту ЦК України  випливає, що у даному випадку обов’язок по виконанню зобов’язання покладається на боржника особисто, сторони не обумовили будь-яким чином право боржника доручати виконання свого обов’язку іншій особі, суд  не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, які підтвердили в судовому засіданні факт передачі ними ОСОБА_1 8000 грн.  у грудні 2008 року.

Показання свідка ОСОБА_7, які носять опосередкований характер та не містять інформації щодо предмета доказування суд також не приймає до уваги.

Таким чином, решта суми, що має бути сплачена позивачу за договором купівлі-продажу в розмірі 95 021 грн. 10 коп., яка до теперішнього часу кредитору не виплачена,  підлягає стягненню з боржника на користь позивача.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає право кредитора на отримання боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов’язання, а також 3% річних від простроченої суми та оплату цих сум.

Відповідно до аналізу норм ст.ст. 11, 12, 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України слід зробити висновок, що право, яке захищає суд, повинно існувати на день ухвалення судового рішення.

Таким чином, відсутність реального виконання боржником свого зобов’язання (добровільного чи примусового) у повному обсязі у строк, встановлений договором купівлі-продажу, дає  підстави для захисту права кредитора на отримання сум в розмірі 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України як відповідальність за невиконання грошового зобов’язання.

Виходячи з наведеного, за прострочення виконання грошового зобов’язання, по закінченню  строку його виконання – 18.09.2008 року станом на 01.02.2010 року (в межах заявлених позовних вимог) позивач має право на стягнення 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, тому суд присуджує до стягнення:

?   3% річних за період прострочення повернення суми боргу за договором купівлі-продажу від 07.08.2008 року в розмірі 27 грн. за період з 18.08. по 20.09.2008 року.  

При цьому суд виходить з наступних розрахунків: 3% річних на суму боргу становить 4947 грн. на рік (365 днів) – 164900 х 3 :100= 4947;  з  18.09.2008 по 20.09.2008 року борг фактично залишається неповерненим протягом 2 днів;  сума процентів за 2 дні складає  27 грн. (2. х 4947  : 365 днів = 27).

?   3% річних за період прострочення повернення суми боргу за договором за період з 20.09.2008 по 20.10.2008 року в розмірі322 грн. 80 коп.

При цьому суд виходить з наступних розрахунків: 3% річних на суму залишу становить 3927,63 на рік (365 днів) – 130921 х 3 :100= 3927,63;  з  20.09.2008 по 20.10.2008 року боргу фактично залишається неповерненим протягом 30 днів;  сума процентів річних за 30 днів складає  322,80 грн. (3927,63  х 30 днів : 365 днів = 322.8).

?   3% річних за період прострочення повернення суми боргу за договором за період з 20.10.2008 по 12.11.2008 року в розмірі 197 грн. 70 коп.

При цьому суд виходить з наступних розрахунків: 3% річних на суму залишу становить 3197,18  на рік (365 днів) – 106572,7 х 3 :100= 3197,18;  з  20.10.2008 по 12.11.2008 року боргу фактично залишається неповерненим протягом 22 днів;  сума процентів річних за 22 дні складає  192,7 грн. (3197,18. х 22 дні : 365 днів = 192,7).

?   3% річних за період прострочення повернення суми боргу за договором за період з 12.11.2008 по 01.02.2010 року (в межах суми заявлених позовних вимог) в розмірі 3483,23 грн.

При цьому суд виходить з наступних розрахунків: 3% річних на суму залишу становить 2850,63  на рік (365 днів) – 95021,1 х 3 :100= 2850,63;  з  12.11.2008 по 01.02.2010 року боргу фактично залишається неповерненим протягом 446 днів;  сума процентів річних за 446 днів складає  3483,23 грн. (2850,63 х 446 днів : 365 днів = 3483,23).

Всього 3% річних за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання з 18.09.2008 по  01.02.2010 року складає 4030 грн. 73 коп.

Проте, враховуючи, що суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, суд присуджує до стягнення суму 3% річних в межах позову в розмірі 3944 грн. 80 коп.

На підставі ст. 625 ЦК України сума боргу в розмірі 95021 грн. 10 коп.  підлягає  стягненню з відповідача також з урахуванням інфляції.

При цьому суд виходить з наступних розрахунків:  індекс інфляції за період з грудня  2008 року (місяць, слідуючий за місяцем, в якому здійснено останній платіж) по січень 2010 року (в межах суми позову, заявленої станом на 01.02.2010 року) склав 116,7% :   102,1 (грудень 2008 року) х 112,3 (2009 рік) х 101,8 (січень 2010 року) = 116,7.

Сума боргу за вказаний період складає 95021,10 грн., відповідно сума інфляції складала за вказаний період  складає  15868 грн. 52 коп. ( 95021,10 х 116,7 : 100 – 95021,1 = 15868 грн. 52 коп.).

Сума боргу з урахуванням інфляції складає  110 889 грн. 62 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають також стягненню з відповідача  судові витрати, сплачені  при подачі позовної заяви пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором купівлі-продажу жилого будинку від 07.08.2008 року в розмірі 95 021 грн. 10 коп., інфляцію в сумі 15 868 грн. 52 коп., 3% річних в сумі 3944 грн. 80 коп., судовий збір в розмірі 1148 грн. 34 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн., всього 116 102 грн. 76 коп.,  в решті позовних вимог –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                                  Н.О.Непомняща