Справа 22-ц-6177/2010 р .                                                           Головуючий 1-інстанці ї:

                                                                                                                                 Савченко Г.М.                                                 Категорія:  трудове                                                                                           Доповідач : Трішкова І.Ю.

                                                                 РІШЕННЯ

                                                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      14 липня 2010 року  Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області  в складі:

                                                головуючого  – Пилипчук Н.П.,

                                                суддів:               Трішкової І.Ю., Кірсанової Л.І.,    

                                                при секретарі  - Козир Л.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Харкові  цивільну справу  за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3  на рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 квітня 2010 року  по  справі за позовом ОСОБА_2  до ТОВ фірма “УКАН” про поновлення на роботі,

                                                         в с т а н о в и л а:

В травні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він з 01.06.1998 року працював в ТОВ фірма “УКАН” на посаді заступника директора кондитерського цеху. Наказом №42 від 14.08.2007 р. його відсторонено з роботи, а наказом №52 від 24.09.2007 р. звільнено з роботи на підставі п.2 ст.41 КЗпП України. Трудову книжку з записом про звільнення він отримав лише 13.05.2008 року.

Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки він не вчиняв винних дій, він за своєю посадою не є працівником, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності.

ОСОБА_2 просив визнати незаконним наказ про його звільнення, поновити на роботі і стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 7722,55 грн.

Відповідач в судове засідання не з’явився.  

          Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 13 квітня 2010 року  в задоволенні позову відмовлено повністю.

          В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, оскільки суд залишив поза увагою обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, відповідач не приймав участь у розгляді справи, а тому суду не надано жодних доказів правомірності звільнення позивача.

         Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

         В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу №3 від 01.06.1998 року ОСОБА_2 прийнятий на роботу в ТОВ фірма “УКАН” на посаду заступника директора кондитерського цеху.

          Наказом №42 від 14.08.2007 року ОСОБА_2 відсторонено з роботи до встановлення обставин потрапляння готової продукції в кількості 164 ящиків в підвальне приміщення кондитерського цеху.

           Наказом №52 від 24.09.2007 року ОСОБА_2 звільнено з роботи на підставі п.2 ст.41 КЗпП України.

            Відповідно до п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

            Відмовляючи в задоволенні позову про поновлення на роботі, суд виходив з того, що ОСОБА_2 безпосередньо обслуговував товарні цінності, маючи доступ до товарних цінностей виніс зі складу готової продукції до підвального приміщення складу 164 ящика готової продукції.

         З такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони зроблені без повного з’ясування обставин, що мають значення для справи.

          В матеріалах справи відсутні докази укладання з позивачем договору про повну матеріальну відповідальність, даних про настання негативних наслідків, пов’язаних з діями ОСОБА_2, а також докази винних дій позивача, які могли бути підставою для втрати довір’я з боку адміністрації.

          При таких обставинах  судова колегія вважає, що наказ №52 від 24.09.2007 року про звільнення ОСОБА_2 за п.2 ст.41 КЗпП України є незаконним.

          В судовому засіданні ОСОБА_2 наполягав на зміні позовних вимог у зв’язку з тим, що ТОВ фірма “УКАН” не працює, про що надав довідку з податкової інспекції.

          Позивач просив змінити формулювання його звільнення на звільнення за п.1 ст.36 КзпП за згодою сторін, в частині стягнення середньої заробітної плати просив залишити його позов без розгляду.

           Судова колегія вважає за можливе задовольнити заяву про зміну вимог і змінити формулювання звільнення позивача на звільнення за п.1 ст.36 КзпП за угодою сторін, а в частині стягнення середньої заробітної плати залишити позов без розгляду.

           Керуючись ст.ст. 207 ч.1 п.5,303, 307,309,314,319  ЦПК України, судова колегія –

ВИРІШИЛА:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

        Рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 квітня 2010 року   скасувати.

        Позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення середнього заробітку залишити без розгляду.

         Визнати незаконним наказ №52 від 24 вересня 2007 року про звільнення ОСОБА_2 на підставі п.2 ст.41 КЗпП України.

         Змінити Формулювання підстави звільнення ОСОБА_2.

         Вважати ОСОБА_2 звільненим за угодою сторін на підставіп.1 ст.36 КЗпП України.

          Зобов’язати ТОВ фірма “УКАН” внести до п.14 трудової книжки ОСОБА_2 зміни стосовно підстав звільнення з роботи з посади  заступника директора кондитерського цеху ТОВ фірма “УКАН” .      

          Рішення судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

                  Головуючий:

                     Судді: