КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30 липня 2010 р. № 2а-4814/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Виноградової О.І.,
при секретарі: Варданяна О.В.,
за участю:
представника позивача – Буличова Г.О.,
представника відповідача – Виговської Н.М.,
представника третьої особи – не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»
до
третя особа
про Фастівської районної державної адміністрації Київської області
Фастівський районний відділ Київської обласної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»
скасування розпорядження від 14 травня 2005 р. № 291,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (далі – позивач) звернулося до суду з позовом до Фастівської районної державної адміністрації Київської області (далі – відповідач), третя особа – Фастівський районний відділ Київської обласної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі – третя особа) про скасування розпорядження відповідача від 14 травня 2005 р. № 291 «Про скасування розпорядження голови Фастівської районної адміністрації № 355 від 2 липня 2004 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання дозволу на складання Державного акту на право постійного користування землею» (далі – розпорядження № 355) та прийняття розпорядження про надання земельної ділянки позивачу на умовах оренди» (далі – розпорядження № 291) (т. 1 а.с. 3 - 6).
Відповідачем до суду було подано заяву про відмову в задоволенні позовних вимог (т. 1 а.с. 57).
У судове засідання з`явилися представники сторін.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився втретє, про дату, час, та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Представники сторін не заперечували проти розгляду справи за відсутності третьої особи.
За таких обставин суд ухвалив розглядати справу за відсутності третьої особи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити з підстав:
- оскаржуване розпорядження було видано за результатами розгляду протесту прокурора та в межах наданих Голові відповідача повноважень;
- на дату подання позову до суду сплив строк на оскарження розпорядження № 291.
Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
2 липня 2004 р. відповідачем було видано розпорядження № 355 (т. 1 а.с. 12), яким:
? затверджено технічну документацію із землеустрою та надано позивачеві у постійне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 489, 0918 га, в тому числі рілля – 489, 0918 га (далі – земельна ділянка);
? на підставі згоди військової частини А-2176 вилучено земельну ділянку із загального користування Великополовецького учбового центру;
? доручено ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» оформити Держаний акт на право постійного користування землею та провести його Державну реєстрацію;
? доручено Фастівському районному відділу земельних ресурсів внести зміни по формі 6-зем та 2-зем Державної статистичної звітності.
На підставі даного розпорядження позивачем було отримано два Державні акти на землю: II?КВ № 002714 на 77, 9198 гектарів (т.1 а.с. 13-16) та II?КВ № 002715 на 411, 172 гектара (т.1 а.с. 17-20)
29 квітня 2005 р. фастівським міжрайонним прокурором було внесено до відповідача протест на розпорядження № 355, в якому містилася вимога про його скасування та вирішення питання про надання земельної ділянки в оренду шляхом укладення з позивачем договору оренди земельної ділянки (т. 1 а.с. 138).
14 травня 2005 р., за результатами розгляду протесту, відповідачем було видано розпорядження № 291 (т. 1 а.с. 21), яким:
– скасовано розпорядження № 355 як таке, що суперечить нормам чинного законодавства, а саме: ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України (далі – ЗК України);
– зобов`язано юридичний відділ відповідача погасити у встановленому законом порядку Державні акти на право постійного користування позивача як такі, що не відповідають нормам чинного законодавства;
– затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки позивача для ведення сільськогосподарського виробництва (далі – технічна документація);
– зобов`язано позивача укласти договір оренди на земельні ділянки;
– зобов`язано Фастівський районний відділ земельних ресурсів внести зміни до форми 6-зем та 2-зем Державної статистичної звітності.
У зв`язку з тим, що позивач вважає розпорідження № 291 незаконним, ним було подано позов до суду.
Спірні правовідносини врегульовані Земельним кодексом України (далі – ЗК України), Законом України «Про місцеві державні адміністрації» вiд 9 квітня 1999 р. № 586-XIV (далі – Закон № 586-XIV) та Законом України «Про прокуратуру» вiд 5 листопада 1991 р. № 1789-XII (далі – Закон № 1789-XII).
Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 зазначеного Кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з вимогами ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Наявні матеріали справи свідчать, що 9 квітня 2004 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому дозволу на виготовлення технічної документації на право оренди на земельні ділянки площею 675, 4 га за рахунок земель Великополовецького учбового центру віцськової частини А-2167 (т. 1 а.с. 10).
Листом № 06-19/743 відповідачем було надано позивачеві дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку загальною площею 675, 4 га для ведення сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності (землі оборони) за межами населеного пункту Трипільської сільської ради Фастівського району Київської області (т. 1 а.с. 11).
17 червня 2004 р. позивачем було отримано висновок державної землевпорядної організації № 24-736 щодо представленої на державну експертизу технічної документації на земельну ділянку, з якого вбачається, що висновок та уся виготовлена документація передбачала складання документів, що засвідчують право оренди на земельні ділянки (т. 1 а.с. 22- 23, т. 2 а.с. 173-265).
2 серпня 2004 р. відповідачем було видано розпорядження № 355 (т.1 а.с. 12).
Видання названого розпорядження відбулося внаслідок вчинення злочинних дій головним спеціалістом юридичного відділу апарату відповідача ОСОБА_3, що підтверджується постановою Фастівського міжрайонного прокурора Київської області від 1 липня 2005 р. про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами відповідача та постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2008 р. у кримінальній справі № 1-73/2008 р. за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України.
Зокрема, у постанові про порушення кримінальної справи зазначено, що Голова відповідача замість надання дозволу на передачу земельної ділянки в оренду , видав розпорядження № 355, яким було затверджено технічну документацію із землеустродю та надано дозвіл на складання Державного акту на право постійного користування землею позивачу для ведення сільськогосподарського виробництва площею 489, 0918 га (т. 1 а.с. 169-170).
У постанові Фастівського міськрайонного суду Київської області про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки зазначено, що ОСОБА_3, працюючи на посаді головного спеціаліста юридичного відділу апарату відповідача та виконуючи обов`язки начальника зазначеного відділу, будучи службовою особою – представником влади, уповноваженим відповідно до Положення «Про юридичний відділ апарату Фастівської райдержадміністрації» перевіряти на відповідність чинному законодавству проекти розпоряджень голови райдержадміністрації шляхом обов`язкового їх візування, не перевірив належним чином законність наданих йому документів (технічної документації) та незаконно передав позивачу зазначену у технічній документації земельну ділянку в постійне користування шляхом погодження незаконного розпорядження № 355, а також, що ОСОБА_3 визнав свою вину у повному обсязі та розкаявся у вчиненому злочинів (т. 1 а.с. 171-172).
Наведене свідчить, що надана позивачем відповідачу технічна документація, а також її погодження здійснювалося з метою подальшого отримання земельної ділянки саме в оренду , а не в постійне користування (т. 1 а.с. 173-265).
Проте, розпорядженням відповідача № 355 позивачу зазначену земельну ділянку було надано в постійне користування (т. 1 а.с. 12).
Зазначене розпорядження, як вже зазначалося було скасовано відповідачем 14 травня 2005 р. розпорядження № 291, яким, також було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки позивача для ведення сільськогосподарського виробництва площею 489, 0918 га, в тому числі рілля – 489, 0918 га (т. 1 а.с. 21).
Розпорядження № 291 позивачем виконано не було, визначену у ньому земельну ділянку позивач оренду не взяв, а 22 квітня 2010 р. (через п’ять років після видання розпорядження) звернувся до суду з позовом про його скасування (т.1 а.с. 3).
При вирішенні справи судом взято до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що прокурор та Голова відповідача діяли на підставах, у межах та спосіб, передбачених чинним законодавством, а саме: Законами № 1789-XII, № 586-XIV та роз`ясненням Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування від 23 червня 2005 р.
Зокрема, відповідно до вимог ч. 3 ст. 21 Закону № 1789-XII протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
Повноваження голови відповідача визначені Законом № 586-XIV, в якому відсутня норма, яка б дозволяла не виконувати приписи ч. 3 ст. 21 Закону № 1789-XII.
Крім того, згідно з роз`ясненням Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування від 23 червня 2005 р. норму, закріплену у ст. 43 Закону № 586-XIV, не можна розглядати як заборону голові райдержадміністрації скасовувати власні розпорядження тому, що це суперечитиме принципам діяльності місцевих державних адміністрацій і повноваженням голови райдержадміністрації, визначеним ст.ст. 3, 39 Закону № 586-XIV та іншим актам законодавства, якими прямо встановлено обо`вязок органу, що видав незаконний акт, самостійно скасовувати у відповідних випадках власні рішення. До того ж зазначена заборона може призвести до нічим невиправданого ускладнення і затягування процесу забезпечення законності у сфері адміністрування (т. 1 а.мс. 159).
За таких обставин суд дійшов висновку, що задоволення протесту прокурора не є порушенням вимог ч. 3 ст. 43 № 586-XIV, згідно з якою розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Отже, посилання представника позивача на відсутність у Голови відповідача повноважень скасовувати власні розпорядження є необґрунтованим.
Крім того, судом враховано, що згідно з листом Управління Держкомзему у Фастівському районі Київської області від 22 липня 2010 р. № 3070 спірна земельна ділянка, яка знаходиться на території Трипільської сільської ради, перебуває у віданні Міністерства оборони України. Зміни до державної статистичної звітності форми 6-зем та 2-зем щодо цієї земельної ділянки відповідно до вимог п. 4 розпорядження № 355 та п. 5 розпорядження № 291 названим Управлінням не вносилися (т. 2 а.с. 5).
До того ж, як убачається з постанови про порушення кримінальної справи від 1 липня 2005 р., підставою для порушення даної кримінальної справи було наступне. Земельну ділянку позивачеві було виділено з урахуванням наявності листа командира військової частини А-2167 щодо відсутності заперечень проти її вилучення із загального користування Великополовецького учбового центру для ведення позивачем сільськогосподарського виробництва, тоді як прокуратурою було встановлено, що в дійсності таке погодження військовою частиною А-2167 до відповідача не направлялося (т. 1 а.с. 169-170).
Судом також враховано, що, посилання відповідача на пропущення позивачем строку для оскарження розпорядження № 291 є обґрунтованим, оскільки наявні матеріали справи свідчать, що про наявність названого розпорядження позивачеві було відомо ще у 2005 р., зокрема, у зв’язку з порушенням 1 липня 2005 р. Фастівським міжрайонним прокурором Київської області кримінальної справи за фактом незаконної передачі позивачу 489, 0918 га землі. Наведене підтверджується змістом постанови Фастівського міжрайонного прокурора Київської області від 1 липня 2005 р. (т. 1 а.с. 169-170), в межах якої у позивача витребовувалися відповідні документи, на підставі яких було притягнено до кримінальної відповідальності працівника апарата позивача ОСОБА_3
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову, за умови, що на цьому наполягає одна із сторін (у даній справі ? представник відповідача).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
у задоволенні позову державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» до Фастівської районної державної адміністрації Київської області, третя особа - Фастівський районний відділ Київської обласної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про скасування розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 14 травня 2005 р. № 291 відмовити .
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.І. Виноградова
Постанову складено у повному обсязі та підписано 2 серпня 2010 р.