КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
5 травня 2010 року Справа № 2-а-4382/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Виноградової О.І.,
при секретарі: Шевчук О.М.,
за участю:
представника позивача – Хиби А.В.,
представник відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області
до
про Підприємства Релігійної Організації „Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври”
стягнення заборгованості у сумі 8226 грн 24 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області (далі – позивач) звернулося до суду з позовом до Підприємства Релігійної Організації „Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 8226 грн 24 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має перед позивачем заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов`язковове державне пенсійне страхування за січень 2010 р.
У судове засідання з’явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, заперечень на позов не подав, з клопотанням про відкладення справи до суду не звертався, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 19).
Представник позивача проти розгляду справи за відсутності відповідача не заперечував.
За таких обставин суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Суд у судовому засіданні , заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
1 березня 2006 р. відповідач зареєстрований Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується копією відповідного свідоцтва (а.с. 5), та перебуває на обліку у позивача, а, отже, є страхувальником в розумінні Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі ? Закон України № 1058 - IV).
Відповідачем до позивача був поданий розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за січень 2010 року із самостійно визначеною ним сумою у розмірі 8226 грн 24 коп. (а.с. 11 – 13).
5 березня 2010 р. позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату боргу № Ю - 288 (а.с. 9), яку представник відповідача отримав 17 березня 2010 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 10).
При вирішенні справи судом взято до уваги , що згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 - IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, які відповідно до вимог ч. 3 - 4 наведеної норми набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 - IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними п.п. 4.1, 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 р. № 21-1 та ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 25 червня 1997 р. № 400/97-ВР.
Згідно з вимогами частин 6, 12 ст. 20 Закону № 1058 - IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 106 Закону № 1058 - IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 названої статті, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, розмір яких визначено п.п. 8 - 9 ст. 106 цього Закону.
Як убачається з абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 – IV, у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив
зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не с платив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Наявні матеріали справи свідчать, що на дату розгляду справи та винесення рішення по суті доказів про сплату зазначеної суми заборгованості суду надано не було.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити .
Стягнути з Підприємства Релігійної Організації „Підсобне господарство Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври” на користь Управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області заборгованість по страхових внесках на загальнообов`язковове державне пенсійне страхування у сумі 8226 (вісім тисяч двісті двадцять шість) грн 24 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.І. Виноградова
Постанову складено у повному обсязі та підписано 7 травня 2010 року.