Справа № 2-а-765/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2010 р. о 10 год. 40 хв. Ренійський місцевий загальний
адміністративний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Дудник В.І.,
при секретарі Пройка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені адміністративну справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Київській області в особі посадової особи – інспектора ДПС Березанського взводу ДПС Пономаренко А.Г.) про визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення АІ № 284397 від 09.05.2010р., -
В С Т А Н О В И В
Представник відповідача будучи сповіщений, у судове засідання не явилися, будь-які заперечення щодо позову суду не надали.
Позивач на задоволенні своїх вимог наполягав, просив справу розглянути у його відсутність.
В ході розгляду справи судом були досліджені: копія протоколу по справі про адміністративне правопорушення від 09.05.2010р. № 284397; копія посвідчення водія на ім’я ОСОБА_1, копія наказу від 07.05.2010 р. № 158 про здійснення конвоювання за призначенням старшого конвою ОСОБА_1 у складі конвою ОСОБА_3, ОСОБА_4, копії талонів посвідчення на ім’я ОСОБА_1, копія висновку на правомірність експлуатації службового автомобіля від 13.04.2010 р.; копія дорожнього листа № 002206.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ВДАІ ГУМВС України в Київській області в особі посадової особи – інспектора ДПС Березанського взводу ДПС Пономаренко А.Г. із вищезазначеними вимогами, зазначивши, що 09.05.2010 р., він керував службовим автомобілем марки «ВАЗ-21074», держзнак НОМЕР_1, коли на 58 км. а/д Київ-Харків, був зупинений інспектором ДПС Березанського взводу Паномаренко А.Г. Після з'ясування причини зупинки позивачу було роз'яснено, що він, рухаючись на транспорті, в зоні обмеження максимальної швидкості 50 км/ч рухався зі швидкістю 95 км/ч. У зв’язку з цим, інспектором ДПС був складений протокол про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, який, й був одразу йому наданий. Копія постанови про адміністративне правопорушення йому не була надана. З протоколом про адміністративне правопорушення позивач не згоден, вважає його протиправним, у зв’язку із чим просить суд його скасувати з підстав того, що ні місце, ні подія адміністративного правопорушення в його діях не вбачалися, вчинення порушення не підтверджено належними доказами, отже складу адміністративного правопорушення немає і він не може бути притягнений до адміністративної відповідальності як винна особа.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи і підлягають задоволенню.
Стаття 245 КУпАП визначає завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, серед яких вказані: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
При складанні адміністративного протоколу, інспектору ДПС було відомо, що позивач не згоден із порушенням, проте, ним не були вжиті будь-які заходи для того, щоб підтвердити нібито виявлений ним факт порушення належними доказами.
Як виходить з обставин справи, викладених позивачем, він давав пояснення інспектору ДПС з приводу того, що із порушенням не згоден, їхав із дозволеною швидкістю руху. У протоколі складеному інспектором ДПС відсутні докази належності вимірної швидкості саме його автомобілю. Не встановлено та не доведено, що вимірювалась швидкість саме його автомобіля. Як було встановлено, що попереду автомобіля під керуванням позивача їхали ще два автомобіля, а за ним – один, які рухалися в декількох десятках метрах від його автомобіля. По друге, не надано фото – або відео-доказів належності виміряної швидкості саме його транспортному засобу. Також, у відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів інспектором ДПС на прохання позивача надано не було. Про розміри похибок вимірювань інспектор ДПС позивача не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного Закону перешкоджає використанню результатів вимірювань. Крім того, з ОСОБА_1 в автомобілі знаходилися пасажири – конвоїри ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які бачили, що перевищення швидкості не було. В якості доказів, інспектор ДПС міг допитати конвоїрів в якості свідків, але ні їх пояснення, ні пояснення позивача не були відібрані. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення інспектором ДПС зазначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення додається постанова серії АІ № 233101, однак виходячи з пояснень позивача та з матеріалів справи, постанова про адміністративне правопорушення серії АІ № 233101, дійсно, під час виявленого, нібито, позивачем правопорушення, позивачу не надавалась, й відповідно у матеріалах справи, відсутня. У зв’язку з цим, позивачу навіть не відомо, щодо міри покарання.
Отже, в діях ОСОБА_1 не вбачалися ні подія, ні склад адміністративного правопорушення, у зв’язку із чим, адміністративну постанову від 09.05.2010р. слід скасувати і на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена у вищестоящий орган або в суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП. Відповідно до ст. 293 КУпАП при оскарженні постанови по справі про адміністративне правопорушення органом (посадовою особою) може прийматися рішення про скасування постанови із закриттям адмінсправи.
З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що в даному випадку при складанні адміністративного протоколу на ОСОБА_1 та винесення відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення були порушені засади закону, оскільки факт допущення порушення не знайшов своє належне підтвердження, відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв’язку з чим визнає постанову відповідача незаконною та скасовує її із закриттям адміністративного провадження.
Керуючись ст. ст. 6, 11, 18, 86, 104 КАС України, ст. ст. 245, 251, 288, 293, п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В
Позовні вимоги ОСОБА_6 - задовольнити.
Постанову інспектора дорожньої патрульної служби Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Татарбунарського району Одеської області – Щербіна О.О. від 10.03.2010 р. ВН № 494146 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_6 та накладення на нього штрафу в розмірі 255 грн. визнати протиправною та скасувати.
У притягненні ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - відмовити з підстав п.1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити відносно нього адміністративне провадження.
Судові витрати у справі віднести за рахунок Державного бюджету України.
Строк оскарження постанови до апеляційного адміністративного суду Одеської області через Ренійський місцевий загальний адміністративний суд Одеської області: 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі, 20 днів –після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис В.І. Дудник
Копія вірна: суддя
Секретар
По перше, у протоколі складеному інспектором ДПС відсутні докази належності вимірної швидкості саме його автомобілю. Встановити та довести, що вимірювалась швидкість саме його автомобіля, неможливо т.я. попереду нього їхали ще два автомобіля, а за ним – один, які рухалися в декількох десятках метрах від його автомобіля. По друге, не надано фото – або відео-доказів належності виміряної швидкості саме його транспортному засобу. Також, у відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів інспектором ДПС на прохання позивача надано не було. Про розміри похибок вимірювань інспектор ДПС мене не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного Закону перешкоджає використанню результатів вимірювань.