справа № 2-668\10

Заочне рішення

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ.

30 вересня 2010 року.

Ізмаїльський  міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого Жигуліна С.М.

при секретарі Павлюк Л.П.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі

справу за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_3

про

визнання права власності

В С Т А Н О В И В

Представник позивача пояснив, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу, який затверджений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу 14 березня 2008 року за реєстровим номером 2235 є власником квартири АДРЕСА_1. Разом із тим, квартира була придбана в період знаходження сторін у шлюбі, який зареєстрований з 10 вересня 1999 року. Раніше відповідач самостійно зверталась до Сакського міськрайонного суду Автономної республіки Крим, рішенням якого від 11 червня 2005 року шлюб було розірвано, після чого відповідач отримала свідоцтво про розірвання шлюбу, яке видане 18 серпня 2005 року відділом РГЦС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції. Разом із тим, спільне проживання та ведення спільного господарства не було припинене, та вони вирішили продати належну йому на праві власності квартири АДРЕСА_2. Для здійснення продажу він видав доручення відповідачці, яка продала квартиру та зняла його з реєстраційного обліку. Після вказаних обставин відповідач за гроші від продажу належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_2 та додаткові гроші по договору купівлі-продажу від 14 березня 2008 року на свої ім'я купила квартиру АДРЕСА_1. В наступний час відповідач перешкоджає йому у проживанні в квартирі, з оглядом на що просить визнати за ним право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, належним чином відповідно до вимог оповіщена у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, про причину неявки не повідомила.

З оглядом на вищевикладені обставини суд з урахуванням думки позивача постановляє заочне рішення відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення, думку захисту, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими.

Реєстрація шлюбу між сторонами підтверджена ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної республіки Крим від 23 квітня 2009 року про скасування рішення Сакського міськрайонного суду Автономної республіки Крим від 11 квітня 2005 року та ухвалою Сакського міськрайонного суду Автономної республіки Крим від 29 вересня 2009 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

З оглядом на вказане суд вважає нечинним свідоцтво про розірвання шлюбу між сторонами, яке видане відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису за № 220 від 18 серпня 2005 року.

Дорученням від 16 лютого 2007 року позивач уповноважив відповідачку розпорядитись належною йому квартирою АДРЕСА_2, яким відповідач скористалась під час укладення договору купівлі-продажу вказаної квартири 13 жовтня 2001 року. Відповідно до інформації, викладеній у вказаному договорі, квартира належала сторонам в рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло, яке видане Сакським міськвиконкомом 14 вересня 2001 року і зареєстрованим в Євпаторійському бюро технічної інвентаризації 20 вересня 2001 року під номером 2645.

Довідкою комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 14 липня 2008 року підтверджені обставини права власності відповідача на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчений Ізмаїльським приватним нотаріусом 14 березня 2008 року за реєстровим номером № 2235.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відсутність інших коштів, на які можна було б визнавати право приватної власності відповідачки та за які вона мала можливість придбати вказану квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, який посвідчений Ізмаїльським приватним нотаріусом 14 березня 2008 року за реєстровим номером № 2235, підтверджене інформацією філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банку України « в м. Ізмаїлі.

Інші докази до матеріалів справи не долучені, з оглядом на що суд відповідно до вимог ст. 11, 60 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України розподіляються судові витрати.

Керуючись ст. 209-215 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1.

Арешт на квартиру АДРЕСА_1, накладений ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 24 липня 2008 року, скасувати з часу набуття рішенням законної сили.

Позивач має право оскаржити рішення відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя