У К Р А Ї Н А
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_____________________________________________________________________
Справа №2а-3236/10/1070
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2010 року м.Київ
Київський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого – судді Штогуна С.Г.,
При секретарі судового засідання – Мерденові Д.Ю.,
за участю представників сторін:
представника позивача Коломієць В.І.,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Богуславському районі Київської області до суб’єкта господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,
в с т а н о в и в:
Позивач, Державна податкова інспекція у Богуславському районі Київської області (далі – ДПІ у Богуславському районі Київської області), звернулась в суд із адміністративним позовом до суб’єкта господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач, являючись суб’єктом господарської діяльності-фізичною особою, зареєстрованою Богуславською районною адміністрацією Київської області та взятою на облік як платник податків та зборів в ДПІ у Богуславському районі Київської області, маючи заборгованість перед бюджетом зі сплати штрафних санкцій в розмірі 4370,10 грн., в добровільному порядку цей борг не сплатив.
Позивач просить стягнути із суб’єкта господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг зі сплати штрафних санкцій в сумі 4370,10 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до вимог ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що відповідач, суб’єкт господарської діяльності фізична особа ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована Богуславською районною державною адміністрацією Київської області 25.03.2009 року за №23290000000001273, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії В02 №756496.
Відповідач взятий на облік як платник податків у ДПІ у Богуславському районі Київської області з 26.03.2009 року за № 1505, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що стверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 26.03.2009 року № 1505.
Судом також встановлено, що 23.10.2009 року позивачем була проведена перевірка суб’єкта господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_3, під час якої встановлено, що відповідач в порушення п.п. 8, 9, 11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон №265/95-ВР) здійснював реалізацію товарів без наявності на 38 найменуванні товарів цінника на товар у грошовій одиниці України; не забезпечив щоденне друкування фіскальних звітних чеків, зокрема Z-звіт №00953 за 11.08.2009 р. було роздруковано 12.08.2009 р., Z-звіт №00986 за 14.09.2009 р. було роздруковано 15.09.2009 р., Z-звіт №01006 за 04.10.2009 р. було роздруковано 05.10.2009 р.; не забезпечив проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; не забезпечив ведення у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації.
За результатами вказаної перевірки був складений Акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №3444/1000/23/2603205320 від 23.10.2009 р., зареєстрований в ДПІ у Богуславському районі Київської області - 02.11.2009 р.
Статтею 23 Закону №265/95-ВР встановлено, що до суб’єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях, а саме, до відповідача застосована штрафна санкція в розмірі – 38 х 17 грн. = 646,00 грн.
Зазначені цінники та прейскуранти мають бути розміщені у спосіб, який не дозволятиме покупцям (у тому числі контролюючим особам) вилучати такі цінники та прейскуранти поза контролем осіб, уповноважених таким продавцем здійснювати нагляд за дотриманням норм цього Закону. За умисне вилучення працівником контролюючого органу цінника (прейскуранта) з метою неправомірного накладення на продавця адміністративного або іншого стягнення такий працівник притягається до відповідальності згідно з законом.
Пунктом 4 статті 17 Закону №265/95-ВР визначено, що у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України, застосовується фінансові санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме, до відповідача застосована штрафна санкція в розмірі – 3 х 340 грн. = 1020,00 грн.
Відповідно до пункту 6 статті 17 Закону №265/95-ВР, у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України, застосовується фінансові санкція у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме, до відповідача застосована штрафна санкція в розмірі – 5 х 17 грн. = 85,00 грн.
Згідно зі ст. 20 Закону №265/95-ВР до суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме, до відповідача застосована штрафна санкція в розмірі – 1309 грн. х 2 = 2619,10 грн.
В судовому засіданні встановлено, що за порушення п.п. 8, 9, 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР, відповідачем, на підставі акту перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №3444/1000/23/2603205320 від 23.10.2009 р., було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" від 09.11.2009 №0000782308 на суму 4370,10 грн.
Вищезазначене рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій було надіслане відповідачу, та отримане останнім, що стверджується розпискою ОСОБА_3 від 11.11.2009 року.
Відповідно до ст. 25 Закону №265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 Закону №265/95-ВР, підлягають перерахуванню суб’єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Десятиденний строк сплати фінансових санкцій зазначений і в самому рішенні.
Вищезазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у адміністративному та судовому порядку відповідачем не оскаржувалось.
Доводи представника відповідача стосовно безпідставності накладення на відповідача штрафних санкцій суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до пункту 3.1.1 статті 3 Закону N 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Суд вважає, що оскільки відповідач, маючи заборгованість перед бюджетом в розмірі 4370,10 грн. в добровільному порядку борг не оплатив, вказану суму слід стягнути з останнього в дохід держави, задовольнивши позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Судові витрати у справі слід розподілити відповідно до вимог ч.4 ст.94 КАС України, згідно з якою у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.9,69-71,94,97,158-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб’єкта господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, КОД НОМЕР_1) фінансові санкції в розмірі 4370 (чотири тисячі триста сімдесят) гривень 10 копійок до Державного бюджету України на рахунок № 34124999700080, банк одержувача УДК в Київській області, код 24074109, МФО 821018.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: С.Г.Штогун
Постанова складена в повному обсязі 29 червня 2010 року.