УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-632 Головуючий у І інстанції Паламарчука В.М.
Категорія ч.2 ст.307 Доповідач Гузовський О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2010 року м. Житомир
Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого............................... Романова О.В.
суддів......................... Гузовського О.Г., Ляшука В.В.
з участю прокурора...................... Філя С.В.
адвоката...................................... ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача - прокурора Любарського району Коника В.Й. на вирок Любарського районного суду Житомирської області від 09 липня 2010 року, яким засуджено
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Авратин, Любарського району, мешканку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з середньою спеціальною освітою, вдову, працюючу в ПП «Стоматологічний кабінет» «Євродент», медсестрою, військовозобов'язану, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судиму, у вчиненні злочину,-
- за ст. 307 ч.2 КК України на 5 ( п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити їй іспитовий строк 2 (два) роки, якщо вона протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
У відповідності зі ст.76 КК України зобов'язати засуджену в період відбування покарання з випробуванням повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації.
Запобіжний захід - підписка про невиїзд.
Стягнуто із ОСОБА_6 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. на р/р 31258272211843, УДК в Житомирській області, МФО 811039, код 25574601, одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області за проведення судово-дактилоскопічної експертизи.
Речові докази по справі, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Любарського РВ УМВС в Житомирській області - поліетиленовий пакет, прозорого кольору в якому міститься подрібнена рослинна речовина, яка являється наркотичним засобом «КАНАБІС» загальною вагою 0,998 гр., поліетиленовий пакет прозорого кольору в якому міститься паперовий згорток білого кольору та сірниковий коробок, після вступу вироку в законну силу - знищити.
Речові докази по справі: мобільний телефон САМСУНГ ІМЕІ НОМЕР_4 абонентський номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні в гр. ОСОБА_6 після вступу вироку в законну силу повернути власнику - ОСОБА_6; мобільний телефон NОКІА 1600 ІМЕІ НОМЕР_5 абонентський номер НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні в гр. ОСОБА_7 після вступу вироку в законну силу повернути власнику - ОСОБА_7; автомобіль ДЕО «Ланос» д/н/з НОМЕР_3, який знаходиться на зберіганні в Любарському РВ УМВС України в Житомирській області після вступу вироку в законну силу повернути власнику - ОСОБА_6.
Накладений арешт на майно засудженої ОСОБА_6, а саме: мобільний телефон САМСУНГ, вартістю 1500 грн., дві золоті каблучки жіночі, вартістю 1000 грн., ланцюг золотий жіночий, вартістю 500 грн. після вступу вироку в законну силу скасувати.
Згідно вироку, в жовтні місяці 2009 року, ОСОБА_6 поїхала на своєму автомобілі ДЕО «Ланос» д.н.з. НОМЕР_3 до м.Житомира у власних справах. Перебуваючи в м. Житомир на площі Леніна, до неї зателефонував її знайомий на ім'я Руслан, особа якого слідством не встановлена, який попросив її передати гр. ОСОБА_7, жителю АДРЕСА_2 пакет, на що вона погодилась. Через деякий час, в цей же день, чоловік на ім'я Руслан підійшов до неї та передав їй паперовий згорток. ОСОБА_6 поклала його в сумочку, щоб в подальшому передати ОСОБА_7 По приїзду в смт.Любар в своєму робочому кабінеті вона оглянула вміст коробочки і виявила там подрібнену речовину рослинного походження та зрозуміла, що це наркотичний засіб. Дану коробочку ОСОБА_6 помістила в маленьку сумочку та положила в шухляду робочого стола, про що в послідуючому забула.
26 лютого 2010 року біля 16-ї год. на роботу до ОСОБА_6 в приміщення ПП «Стоматологічний кабінет «Євродент», що розташований в смт. Любар вул. Леніна Любарського району зайшов її знайомий ОСОБА_7 та запитав у неї про даний згорток. Вона сказала, що подивиться за ним, тому що забула де його зберігає і в послідуючому йому зателефонує. Згодом, близько 17-ї год., ОСОБА_6 взяла сумочку, де знаходився наркотичний засіб, поклала її в машину і поїхала забирати сина, який перебував на додаткових заняттях. Біля будинку № 47 в смт. Любар по вул. Леніна до неї підійшли працівники міліції і попросили документи на автомобіль та провели огляд салону автомобіля під час якого між переднім пасажирським сидінням та порогом було виявлено та вилучено паперовий згорток, в якому знаходилася паперова коробка з під сірників, в середині якої було виявлено подрібнену речовину рослинного походження, яка виявилася наркотичним засобом «КАНАБІС».
Згідно висновку судово-хімічної експертизи НДЕКЦ при УМВС в Житомирській області № 2/258 від 01 квітня 2010 року, надана на дослідження рослинна суміш зеленого кольору /об'єкт № 1/ має ботанічні ознаки рослин коноплі, що містять тетрагідроканнабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом КАНАБІСОМ /маріхуаною/. Згідно з затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6.05.2000 року переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, та прекурсорів «КАННАБІС» віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів обіг яких заборонено.
В апеляції державного обвинувача ставиться питання про скасування вироку внаслідок м'якості у зв'язку з невідповідністю покарання, призначеного судом, ступені тяжкості злочину та особі засудженої та постановлення нового вироку, яким визнати ОСОБА_6 винною та призначити їй покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього індивідуального майна. Належний ОСОБА_6 автомобіль ДЕО «Ланос» д.н.з НОМЕР_3 конфісковати як знаряддя вчинення злочину.
Як зазначає державний обвинувач, призначаючи ОСОБА_6 покарання та мотивуючи рішення про звільнення ОСОБА_6 на підставі ст.75 КК від відбування покарання з випробуванням послався на те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, на утриманні перебуває неповнолітня дитина, визнав обставиною, що пом'якшує покарання її щире каяття.
Однак зазначені обставини суд об'єктивно не перевірив, та не зазначив у вироку, яким чином ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 злочину, тому його рішення про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання належним чином не вмотивоване.
Суд повною мірою не врахував, що за змістом ст. 12 КК злочин, передбачений ч.2 ст.307 КК України, належить до тяжкі їх і є злочином підвищеної небезпеки. Суд також: не взяв до уваги ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину. Незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів перш за все порушує встановлений законом порядок їх обігу, внаслідок якого задовольняється незаконний попит на наркотики серед різних верств населення.
Оцінюючи дані про особу ОСОБА_6, суд посилався на її позитивну характеристику з місця роботи та проживання і при цьому не звернув увагу на те, що саме на роботі в своєму кабінеті вона тривалий час зберігала наркотичний засіб з метою збуту. ОСОБА_6 підтримуючи тривалий час дружні відносини з особою яка, неодноразово засуджувалася за вживання та збут наркотичних засобів, та усвідомлюючи протиправність своїх дій, сама придбала з метою збуту в м. Житомирі наркотичний засіб «канабіс», який перевезла власним автомобілем в смт. Любар та мала намір збути за кошти. Суд оцінив характеристику ОСОБА_6 як позитивну неправильно, оскільки вона не відповідає дійсності, суперечить матеріалам справи, а тому не може враховуватися при призначенні засудженій покарання.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_6 перевозила наркотичний засіб «канабіс» в легковому автомобілі ДЕО «Ланос» д.н.з. НОМЕР_3, який належав їй на праві особистої власності. Цей автомобіль як знаряддя вчинення злочину обгрунтовано визнано речовим доказом у справі згідно зі ст. 78 КПК.
Належний ОСОБА_6 на праві особистої власності автомобіль підлягав конфіскації не як особисте майно відповідно до ст. 35 КК, а як знаряддя злочину відповідно до вимог п. 1 ст. 81 та ст. 324 КПК, які є обов'язковими для виконання щодо предметів, визнаних речовими доказами.
А тому, на думку прокурора, рішення суду про повернення засудженій ОСОБА_6 автомобіля також є помилковим.
В запереченнях на апеляцію адвокат ОСОБА_5 стверджує, що намагання прокурора піддати сумніву характеристику на ОСОБА_6 з місця роботи і у зв'язку з цим добитись обрання їй покарання у вигляді позбавлення волі, безпідставні. ОСОБА_6 працює медичною сестрою стоматологічного кабінету, на протязі всього часу роботи добросовісно відноситься до виконання покладених на неї обов'язків, користується повагою серед колег по роботі та пацієнтів і саме ці обставини були враховані адміністрацією при видачі на неї характеристики. Проте прокурор, не навівши будь-яких фактів на спростування об'єктивності характеристики ОСОБА_6, бездоказово намагається піддати сумніву її об'єктивність.
Прокурор також не спростував доводів суду, викладених у вироку, щодо мотивів невизнання автомобіля знаряддям злочину та незастосування його конфіскації. Посилання в апеляції на те, що автомобіль був визнаний слідчим знаряддям злочину і тому він підлягає конфіскації є непереконливим та таким, що не грунтується на законі.
Заслухавши доповідача, прокурора підтримавшого апеляцію, заперечення на апеляцію засудженої ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_5, обговоривши доводи апеляцій та перевіривши матеріали кримінальної справи відповідно до вимог ст.365 КПК України, судова колегія апеляцію прокурора залишає без задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 367 КПК України, серед інших, підставою для скасування або зміни судового рішення може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого , на що посилається прокурор в апеляції.
Разом з тим, ст.372 КПК України зазначає, що невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.
Вина засудженої та кваліфікація її дій в апеляції не оспорююється. Суд визнав, що вина ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ст.307 ч.2 КК України доведена.
Що стосується покарання, то призначаючи його, суд врахував, що цей злочин за класифікацією ст.12 КК України є тяжким. Разом з тим, суд врахував пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття, перше притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують покарання, позитивну характеристику по місцю проживання та роботи, перебування на її утриманні неповнолітньої дитина, що вона є вдовою, оскільки чоловік трагічно загинув та обгрунтовано застосував щодо неї ст.75 КК України звільнивши ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням.
Апелянт, стверджуючи безпідставність визнання судом позитивної характеристики ОСОБА_6 з місця роботи та проживання послався на обставини вчинення нею злочину, на злочинні дії за які її засуджено, що не відповідає вимогам закону.
Дані про особу, це повсякденний спосіб життя та поведінка винної особи у побуті – вдома та на роботі окремо від злочину за який її засуджують, що дає можливість оцінити особу та врахувати ці обставини при призначенні покарання. Зібрані та досліджені судом дані про особу в такому аспекті прокурором не спростовані.
Як зазначено вище з посиланням на ст. 372 КПК України, невідповідним тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.
Таких підстав прокурором не наведено, а судом не встановлено.
А тому, виходячи з вимог ст.372 КПК України, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляції прокурора в цій частині.
Що стосується автомобіля, то не визнаючи його знаряддям злочину підлягаючим конфіскації суд обгрунтував це наступним чином.
Наркотичний засіб КАНАБІС, виявлений в салоні автомобіля марки ДЕО "Ланос" д.н.з. НОМЕР_3, яким підсудна ОСОБА_6 керувала, знаходився в сірниковій коробці, загальною вагою 0,998 гр., є невеликим за об'ємом і підсудна могла переносити його в кишені, сумочці, а також перевозити при собі в інших транспортних засобах (таксі, маршрутці тощо). Крім того, даний автомобіль не був обладнаний чи переобладнаний під перевезення наркотичних засобів.
А тому, судова колегія вважає незастосування конфіскації автомобіля, як знаряддя злочину, обгрунтованим та належним чином мотивованим у вироку та повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, судова колегія,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора Любарського району Коника В.Й. залишити без задоволення, а вирок Любарського районного суду Житомирської області від 09 липня 2010 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Судді: