УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

    головуючого :                     Снітка С.О.

    суддів                         Кашапової Л.М.,                                         Худякова А.М.

секретаря                         Ганько Ю.І.

    з участю                         представника позивачки

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділення частини будинку в натурі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду від 22 лютого 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

    10.09.2008 р. ОСОБА_1 пред’явила позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ частки майна та земельної ділянки в натурі.

    Позивачка зазначила, що вона та відповідачі є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_4. Рішенням суду за нею визнано право власності на 1\3 частку від 1\2 частини житлового будинку № АДРЕСА_1, на 0,08 га земельної ділянки та 1\3 вартості автомобіля.

    Вона проживає в спірному будинку з 1996 року, іншого житла не має, відповідачі на добровільний поділ не погоджуються, обоє забезпечені житлом, тому просила суд виділити їй 1\3 частину будинку, а саме кімнату 1-5, кухню 1-2, коридор 1-1, веранду 1, кладову 2 та частину надвірних будівель, 0,08 га земельної ділянки, стягнути з відповідачів на її користь по 2000 грн. компенсації за автомобіль. Уточнивши позовні вимоги просила виділити їй кімнату 1-5, частину коридора 1-1, веранду 1, літню кухню. Криницю залишити в спільному користуванні, погріб та вбиральню. Позовні вимоги щодо виділу земельної ділянки просила залишити без розгляду.

    Ухвалою Житомирського районного суду від 22 лютого 2010 року позовні вимоги відносно земельної ділянки та стягнення компенсації за _____________________________________________________________________________________

Справа № 22ц - 5792/10                     Головуючий у 1 інстанції  Мокрецький В.І.

Категорія    5                         Доповідач  Снітко С.О.

автомобіль залишені без розгляду.

    Рішенням Житомирського районного суду від 22 лютого 2010 року позов задоволено та постановлено виділити в натурі та визнати право власності за ОСОБА_1 на 1\3 від 1\2 частини жилого будинку по АДРЕСА_1, а саме: веранду 1 площею 5,8 кв.м вартістю 10611 грн., частину коридору 1-1 площею 2,33 кв.м. вартістю 5936 грн., жилу кімнату 1-5 площею 18,9 кв.м. вартістю 48146 грн., літню кухню ”Е” вартістю 17814 грн., криницю „К” вартістю 243 грн. залишити у сумісне користування, що становить 1\3 частину від спірної 1\2 частини будинку № 3 (квартири № 1), або 1\6 від всього домоволодіння вартістю 82750 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках на користь ОСОБА_1 понесені останньою судові витрати по справі, які складаються з держмита в розмірі 51 грн., витрат на ІТЗ розгляду справи в розмірі 30 грн., витрат на проведення судово-будівельної експертизи в розмірі 1500 грн., а всього на суму 1581 грн., тобто по 790 грн. 50 коп. з кожного.

    Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках в дохід держави недоплачене ОСОБА_1 держмито в розмірі 776 грн.50 коп., тобто по 388 грн.25 коп. з кожного.

    У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та передати справу на новий розгляд т.я. судом допущені істотні порушення вимог процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи.

    Не зважаючи на те, що в провадженні суду знаходилось ще дві справи за його позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, та за заявою про встановлення факту належності заповіту, суд не зупинив провадження по справі, хоча був зобов’язаний це зробити. Суд в порушення процесуальних норм не виніс заочного рішення і не надіслав йому його копію, хоча він не з’явився в судове засідання.

    Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги виходячи із наступного.

    Із матеріалів справи видно, що сторонам на праві спільної часткової власності в рівних частках належить 1\2 будинку № АДРЕСА_1, кожному по 1\3 частині.

    Оскільки сторони не досягли згоди добровільно поділити 1\2 будинку, то суд за позовом ОСОБА_1 з врахуванням висновку експерта, виділив їй її частину в натурі.

    З підстав, які наведені ОСОБА_2 у скарзі, зупиняти провадження по справі необхідності у суду не було.

    Підстав для винесення по справі заочного рішення також не було.

    Рішення суду відповідає вимогам процесуального законодавства, справа вирішена правильно.

    Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Житомирського районного суду від 22 лютого 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів з цього моменту може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий:                     (підпис)

    Судді:                         (підписи)

Згідно: суддя апеляційного суду

      Житомирської області                         Снітко С.О.