Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Беркій О.Ю., Вакарук В.М.
cекретаря Довжинської Н.Б.
з участю: апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ частки з майна, що є в спільній сумісній власності за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 07 липня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Долинського районного суду від 07 липня 2010 року задоволено позов ОСОБА_3
Проведено поділ майна, що перебуває у спільній власності та виділено ОСОБА_3 в натурі з визнанням за нею права власності на 1/6 частину, що становить 167/1000 або 16,7 % будинковолодіння по АДРЕСА_1 з правом користування земельною ділянкою та присуджено їй приміщення: ганок площею 4,2 кв.м. та житлову кімнату 18,4 кв.м., що становить 18 % від загальної вартості будинковолодіння.
ОСОБА_1 виділено з визнанням за ним права власності 5/6 частин, що становить 833/1000 або 83,3 % будинковолодіння, що по АДРЕСА_1 з правом користування земельною ділякою та присуджено приміщення: житлові кімнати площею 15,9 кв.м., 17,4 квм., 14.9 кв.м., кухню площею 13,2 кв.м. коридор ____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-4167/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Лицура І.М. Категорія 5 Доповідач Пнівчук О.В.
коридор, ванну. З господарських споруд стайню, стодоли шопу, гараж.
Залишено в спільному користуванні сторін криницю, ворота, вбиральню, огорожу.
Присуджено кожній із сторін горище над виділеними їм приміщеннями.
Зобов»язано ОСОБА_3 сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки в будинковолодінні в розмірі 1979 грн. та зобов»язано її демонтувати дверні коробки між житловими кімнатами та прибудувати зі сторони ганку кухню.
На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в ячкій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеялнт зазначив, що в позові ставилось питання про виділ із частки майна, що є в спільній сумісній власності, а суд прийняв рішення про розподіл будинковолодіння, що є у спільній частковій власності.
За відсутності спору щодо користування будинком, суд вирішив провести поділ будинку з виділенням позивачці більшої частки, ніж їй належить, вважаючи її незначною.
В заповіті батько ОСОБА_4 вказав, що позивачка має право проживати в будинку до самої смерті. Цю вимогу заповіту він виконує.
Прибудова чи перебудова будинку можлива з дозволу виконкому тмісцевої ради та згоди решту учасників спільної власності.
Дозволу сільської ради та його згоди на здійснення прибудови немає.
Поза увагою суду залишилась та обставина, що свідоцтво про право власності на все будинковолодіння видано в 2005 році на спадкодавця ОСОБА_4 і без його скасування сторони не зможуть зареєструвати своє право власності за рішенням суду.
Згідно висновку судово-будівельної експертизи провести реальний розподіл житлового будинку у співвідношенні 5/6 і 1/6 часток в натурі відповідно до норм ДБУ – неможливо.
Суд визнав за позивачкою право власності на 1/6 частину будинковолодіння та збільшив її частку з 16,7 % до 24,04 % та відповідно зменшив його частку з 83,3 % до 75,96 %.
Посилаючись на зазначені обставини, апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримали, позивачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянта та його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_3 пред»явила позов до ОСОБА_1 про поділ спільного майна. Змінюючи та уточнюючи позовні вимоги просила виділити частку із майна, що є в спільній сумісній власності визнавши за нею право власності на 1/6 частину будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 Долинського району.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.01.1985 року ОСОБА_4 успадкував після смерті матері ОСОБА_6 2/3 частини, а його брат ОСОБА_4 1/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями в с. Гошів Долинського району. (а.с.27) Відповідно до договору купівлі-продажу від 19.03.1999 року ОСОБА_7 придбав у свого брата ОСОБА_4 1/3 частини вищезазначеного житлового будинку (а.с.24-25).
Рішенням Гошівської сільської ради від 29.09.2005 року оформлено право власності на будинковолодіння в АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 на підставі якого ОСОБА_4 07.11.2005 року видано свідоцтво про право власності на будинковолодіння в цілому (а.с. 11).
ОСОБА_4 11 серпня 2007 року помер та згідно заповіту від 09 серпня 2007 року заповів все своє майно ( належний йому на праві власності житловий будинок) ОСОБА_1 та зобов»язав його надати безоплатно право проживати в спірному спадковому будинку до смерті його матері та дружині спадкодавця – позивачці ОСОБА_3.
Таким чином, ОСОБА_3 за наявності свідоцтва про право власності на будинок АДРЕСА_1 на її покійного чоловіка ОСОБА_4 не оспорюючи зазначене свідоцтво в 1/6 його частині ( її право на частку в майні подружжя) пред»явила позов до свого сина ОСОБА_1 спадкоємця по заповіту про поділ майна, що перебуває в спільній сумісній власності, в той час як останній не оформив право власності на спадкове майно, тобто відсутній спір щодо права позивачки на 1/6 частини спірного будинковолодіння, про що ствердили в засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник..
Наведені обставини дають підстави для висновку, що позивачка пред»явила позов до ОСОБА_1 про поділ спільного майна, який не оформив право власності на спадкове майно, тобто на весь спірний будинок; станом на час розгляду справи будь-яке майно не перебувало в спільній власності сторін, а тому її вимоги до ОСОБА_1 про виділ майна із спільної власності є необґрунтованими.
Беручи до уваги, що суд першої інстанції наведеним обставинам справи не дав належної оцінки та провів поділ майна житлового будинку, який на час розгляду справи не перебував в спільній власності, то постановлене рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі ст.ст. 69, 70, 72 СК України, 364, 368, 370 ЦК України, керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Долинського районного суду від 07 липня 2010 року скасувати.
Постановити нове рішення.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ частки майна, що є в спільній сумісній власності відмовити.
Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Пнівчук О.В.
Судді Беркій О.Ю.
Вакарук В.М.