У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Проскурніцького П.І., Фединяка В.Д.
cекретаря Балагури М.
з участю: апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2
представника позивача Андріїв М.О.
відповідачки ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 4» м. Калуша до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 29 грудня 2008 року,-
в с т а н о в и л а :
Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 4» м. Калуша звернулося з позовом до ОСОБА_4, про визнання її та її неповнолітніх дітей такими, що втратили право користування житловим приміщенням кімнатою АДРЕСА_1 в м. Калуші з тих підстав, що вона більше шести місяців без поважних причин не проживала в даній кімнаті та не проводить оплату за його користування.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 29 грудня 2008 року в задоволенні позову Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 4» м. Калуша відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на необґрунтованість висновків суду.
Апелянт зазначив, що він та його сім»я (дружина та двоє неповнолітніх дітей) з 2000 року постійно проживають в кімнаті АДРЕСА_1 в м ____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-4151/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Гавриленко В.Г.
Категорія 44 Доповідач Пнівчук О.В.
Калуші, куди вселились на підставі ордеру, здійснюють оплату за комунальні послуги однак зазначені обставини суд не врахував та прийняв рішення щодо права його сім»ї на проживання в спірному житлі, не залучивши їх до участі в розгляді справи.
Крім того, суд прийшов до необґрунтованого висновку щодо поважності причин відсутності відповідачки за місцем реєстрації, оскільки на лікуванні вона перебувала періодично.
Апелянт просив рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представник ЖЕО № 4 Андріїв М.О. вимоги апеляційної скарги підтримали, відповідачка ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 заперечили доводи апеляційної скарги.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову ЖЕО № 4, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачем не представлено доказів того, що відповідачка ОСОБА_4 не проживає в кімнаті АДРЕСА_1 протягом кількох останніх років без поважних причин.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач на підтвердження своїх вимог про втрату відповідачкою права на житло представив акти від 15.12.2007 року, 02.06.2008 року та 02.11.2008 року комісії в складі працівників КП «ЖЕО № 4» про те, що відповідачка ОСОБА_4 та її діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в кімнаті АДРЕСА_1 не проживають (а.с. 4-6).
Із змісту зазначених актів вбачається, що комісією проведено обстеження спірної кімнати гуртожитку та встановлено, що ОСОБА_4 будучи зареєстрованою, не проживає в даній кімнаті більше двох років. В складі комісії зазначено сусідів по кімнаті, однак їх підписи в актах відсутні.
Крім того, не зважаючи на те, що акт складено працівниками гуртожитку в ньому не зазначено про те, що в спірній кімнаті гуртожитку проживає апелянт ОСОБА_1 разом з сім»єю, хоча апелянт посилається на те, що в даній кімнаті він постійно проживає з 2000 року на підставі ордеру.
Змісту зазначених актів суперечить також довідка видана КП «ЖЕО № 4» від 21.11.2008 року, згідно якої ОСОБА_4 проживає в кімнаті АДРЕСА_1 разом із дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.7).
Відповідачкою ОСОБА_4 на заперечення позовних вимог позивача представлено ряд доказів на підтвердження того, що вона не проживала в спірній кімнаті гуртожитку з поважних причин по стану здоров»я, так як протягом тривалого часу перебувала на як на стаціонарному так і амбулаторному лікуванні.
Таким чином, на підставі здобутих та досліджених в судовому засіданні доказів суд перщої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання ОСОБА_4 та її дітей такими, що втратили право користування житлом на підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України.
Доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що він разом із сім»єю на законних підставах проживає в спірній кімнаті гуртожитку, а відповідачка ОСОБА_4 протягом тривалого часу не проживає в ній без поважних причин спростовуються вищенаведеними обставинами.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 29 грудня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Пнівчук О.В.
Судді Проскурніцький П.І.
Фединяк В.Д.