У К Р А Ї Н А
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-1329/10/1070
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2010 року м. Київ
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Штогуна С.Г.,
при секретарі: Кожем’яко М.Д.,
за участю:
представника позивача: Варшавця Я.Л.,
представника відповідача: Струса А.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області до Приватного підприємства «Бударін», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , - Приватне підприємство «Транспетроліум» про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою,
в с т а н о в и в:
Позивач, Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області (далі – ДПІ у Києво-Святошинському районі або позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Бударін» (далі ПП «Бударін або відповідач), Приватного підприємства «Транспетроліум» (далі – ПП «Транспетроліум» або третя особа) про стягнення коштів отриманих за нікчемною угодою.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що ДПІ у Києво-Святошинському районі проведена планова виїзна перевірка ПП «Бударін» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 29.03.2004 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 29.03.2004 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої було встановлено, що ПП «Бударін» перебував у фінансово-господарських відносинах з ПП «Транспетроліум». Постачальником нафтопродуктів, придбаних ПП «Бударін» у ПП «Транспетроліум» в червні 2008р. було ПП "Літл" (код за ЄДРПОУ: 32684103), яке в свою чергу придбало нафтопродукти у ПП "Ольвія-Кан" (код за ЄДРПОУ: 35583142).
Позивач вказав, що відповідачі укладали правочини щодо оформлення документів, які є нікчемними, внаслідок чого в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» було включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість (надалі – ПДВ) на підставі нікчемних документів, тому просив стягнути з ПП «Бударін» в дохід держави вартість отриманого за договором №38/ТРП-08 від 24.01.2008 р., укладеного між ПП «Бударін» та ПП «Транспетроліум» на загальну суму 11 778 003,89 грн. 34 коп., як таких, що одержані за нікчемною угодою.
В ході розгляду справи позивачем змінено позовні вимоги та надано додаткові пояснення, згідно з якими останній просив стягнути з ПП «Бударін» (код ЄДРПОУ 32903627 юридична адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 2; фактична адреса: м.Київ, вул. Ярослава Івашкевича, 6/8а) в доход держави (ррахунок 31118029700356 , одержувач УДК в Київській області код 23569671 МФО 821018) вартість отриманого за договором поставки (придбання) нафтопродуктів № 38/ТРП-08 від 24.01.2008р., укладеного між ПП «Бударін» та ПП «Транпетроліум» на загальну суму 11 778003,89 (одинадцять мільйонів сімсот сімдесят вісім тисяч три гривні) 34 коп., просив залишити без розгляду позовні вимоги до ПП «Транспетроліум».
Згідно з ухвалою суду від 15 квітня 2010 року залишено без розгляду позовні вимоги позивача в частині до ПП «Транспетроліум» та залучено останнє до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спорую
Представник позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні вимог позивача.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття до суду не повідомив, письмові заперечення на позовну заяву до суду не подав.
Суд, вислухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі з таких підстав.
Судом встановлено, що ДПІ у Києво-Святошинському районі на підставі направлень від 23 квітня 2009 р. №279, від 26.05.2009 р. №334, виданих начальником ДПІ у Києво-Святошинському районі, згідно із п.1 ст.11?-1 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ПП «Бударін» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 29.03.2004 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 29.03.2004 р. по 31.12.2008 р..
Постачальником нафтопродуктів, придбаних ПП «Бударін» у ПП «Транспетроліум» в червні 2008 р. було ПП "Літл" (код за ЄДРПОУ: 32684103), яке в свою чергу придбало нафтопродукти у ПП "Ольвія-Кан" (код за ЄДРПОУ: 35583142).
Між ПП «Бударін» та ПП «Транспетроліум» був укладений договір поставки (придбання) нафтопродуктів №38/ТРП-08 від 24.01.2008 р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору поставки нафтопродуктів №38/ТРП-08 від 24.01.2008 р., ПП «Транспетроліум» (постачальник) зобов’язується передати, а ПП «Бударін» (покупець) прийняти та оплатити нафтопродукти (товар). Найменування, кількість, умови поставки, форма та порядок оплати, ціна товару зазначається в накладних та/або в актах приймання-передачі, які є невід’ємною частиною договору поставки нафтопродуктів. Відповідно до умов договору, оплата товару здійснюється на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником.
Договором поставки нафтопродуктів від 24.01.2008 р. №38/ТРП-08 визначено, що поставка товару покупцю здійснюється з дотриманням Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкотермс» у редакції 2000 року, на умовах постачання EXW франко-склад у пункті призначення та/або СРТ Фрахт/перевезення оплачено до станції призначення. Конкретні умови постачання зазначаються в замовленні покупця. Договір поставки нафтопродуктів від 24.01.2008 р. №38/ТРП-08 набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008 р., а в частині розрахунків – до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.
Відповідач, відповідно до вказаного договору у період червня-липня 2008р. здійснював господарсько-фінансову діяльність.
Так, згідно аналізу субконто по взаєморозрахунках з ПП «Транспетроліум» за червень 2008р., оборотно-сальдової відомості по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками» - оплачено товару (Дт) в сумі 11 778 003,34 грн. та отриманого товару (Кт) в сумі 11 778 003,34 грн.
Матеріалами справи встановлено, що згідно з поданою ПП «Бударін» декларацією з ПДВ за червень 2008р. у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» відображено, що до податкового кредиту ПП «Бударін» віднесено по взаємовідносинах з ПП «Транспетроліум» суму ПДВ 2 355 600,67 грн.
Загальна сума операції складає 11 778 003,34 грн.
Відповідно до поданої ПП «Транспероліум» декларації з ПДВ за червень 2008р. у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено взаємовідносини з ПП «Літл».
Згідно з поданою ПП «Літл» декларацією з ПДВ за червень 2008р. у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено взаємовідносини з ПП «Ольвія-Кан».
Постановою від 03.06.2009 р. старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадження оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Київської області порушено кримінальну справу щодо директора ПП «Літл» ОСОБА_3 за ознаками вчиненого злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків), за фактом здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Літл» та ПП «Ольвія-Кан», які в свою чергу є контрагентами ПП «Транспетроліум» та ПП «Бударін» за червень 2008 р.
Водночас із пояснень директора ПП «Ольвія-Кан» ОСОБА_4 від 22.07.2008р. та його заяв до ДПІ у м.Чернівці від 22.07.2008 року та 14.11.2008року, вбачається, що останній стверджує, що підприємство протягом червня-вересня 2008 року ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснювало, а сам ОСОБА_4, будучи посадовою особою ПП «Ольвія-Кан», дій щодо фактичної фінансово-господарської діяльності підприємства протягом червня-вересня 2008 року не здійснював, договорів не укладав, бухгалтерських документів, накладних, банківських рахунків не підписував, печатки, первинних та інших документів щодо фінансово-господарської діяльності підприємства не має. Звітність по вищевказаному підприємству не підписував і нікому цього не довіряв.
Судом встановлено, що з метою отримання документів для проведення перевірки ПП "Бударін" були надані запити від 07.05.2009 р. б/№ та від 20.05.2009 р. №4538/10/23-221 про надання письмових пояснень та документального підтвердження щодо фактичної наявності у підприємства відповідних виробничих потужностей (складів, основних засобів), транспортних засобів, матеріальних і фінансових ресурсів, наявності необхідної кількості працюючих з відповідними фаховими знаннями для здійснення господарської діяльності (надання послуг, виконання робіт) тощо; яким чином проводились транспортування товару та вантажні роботи (назва суб’єкта господарювання – перевізника, код ЄДРПОУ, місце знаходження, документи, що підтверджують перевезення). Документів що підтверджують транспортування придбаного та реалізованого товару підприємством не надано.
Згідно з інформацією на запит від 07.05.2009 р. та від 20.05.2009 р. №4538/10/23-221 (вих. б/№ від 21.05.2009 р., реєстраційний №5309/10 від 26.05.2009 р.) виробничі потужності (склади, основні засоби) на підприємстві відсутні. Умови для зберігання продукції (нафтопродуктів) наявними матеріалами у ПП "Бударін" не встановлено.
Таким чином, у ПП «Бударін» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.
Згідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі – Закон про ПДВ) платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити відповідні реквізити.
Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ передбачено, що податкова накладна є звітнім податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, податкова накладна, видана платником податку, який поставляє товари (послуги), є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та не матеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
В силу вимог п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України про ПДВ, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Таким чином, дії ПП «Бударін» та ПП «Транспетроліум» з укладення договору поставки (придбання) нафтопродуктів №38/ТРП-08 від 24.01.2008 р. не мали на меті здійснення господарської діяльності безпосередньо для отримання прибутку за її результатами, а ставили на меті не сплачувати до бюджету суму податку на додану вартість з ціни товару, тобто з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Враховуючи, що всі документи, щодо фінансово-господарських операцій між ПП "Літл" та ПП "Ольвія-Кан", між ПП "Літл" та ПП «Транспетроліум», між ПП «Транспетроліум» та ПП «Бударін» за період червень 2008 р., були складені проти волевиявлення уповноваженої особи підприємства, дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України і згідно ч.1, ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу є недійсними (нікчемними), оскільки їх недійсність встановлена законом.
Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов’язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка за відома суперечить інтересам держави й суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Частиною 1 ст.208 Господарського кодексу України встановлено, що у разі визнання недійсним господарського зобов’язання як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру у обох сторін – у разі виконання зобов’язання обома сторонами – в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов’язаннями, а у разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін все одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Положення ст.207 та ст.208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.
Відповідно до вимог ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсний правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин, а також враховуючи, що відповідач доказів, які б спростували доводи позивача не надав суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів, отриманих за нікчемною угодою, підлягають задоволенню повністю, тому з ПП «Бударін» слід стягнути до Державного бюджету отриманого за договором від 24.01.2008р. №38/ТРП-08 укладеним між ПП «Транпетроліум» та ПП «Бударін» на загальну суму 11 778 003,34 грн. (одинадцять мільйонів сімсот сімдесят вісім тисяч три гривні) 34 коп.
Судові витрати у справі слід розподілити відповідно до вимог ч.4 ст.94 КАС України, згідно з якою у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 9, 69, 70, 71, 94, 97, 158-163, 167, 254 КАС України та на підставі ст.ст.207,208 ГК України, ст.ст.203,207,215 ЦК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ПП «Бударін» (код ЄДРПОУ 32903627 юридична адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 2; фактична адреса: м.Київ, вул. Ярослава Івашкевича, 6/8а) в доход держави (ррахунок 31118029700356 , одержувач УДК в Київській області код 23569671 МФО 821018) вартість отриманого за договором поставки (придбання) нафтопродуктів № 38/ТРП-08 від 24.08.2008р., укладеного між ПП «Бударін» та ПП «Транпетроліум» на загальну суму 11 778003,34 (одинадцять мільйонів сімсот сімдесят вісім тисяч три гривні) 34 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.Г. Штогун
Постанова складена в повному обсязі та підписана 21 травня 2010 року.