У К Р А Ї Н А
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________
Справа 2а-3614/10/1070
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 року м. Київ
Київський окружний адміністративний суд в складі
головуючого – судді Штогуна С.Г.
секретаря судового засідання Мерденова Д.Ю.,
З участю представників сторін:
від позивача – Дмуховського І.В.,
від відповідача – Цируль М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівське хлібоприймальне підприємство» до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2009 року №0000012300/1,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Макарівське хлібоприймальне підприємство» (далі по тексту - Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області (далі по тексту – ДПІ у Макарівському районі) про скасування податкового повідомлення – рішення від 12.02.2009 року №0000042300/0.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у Макарівському районі було проведено планову виїзну перевірку відповідача, за результатами якої був складений акт №281/189/23-0/31648420 від 31 грудня 2008 року (надалі-Акт) про результати планової виїзної перевірки та винесено податкове повідомлення рішення за №0000012300/0 від 15 січня 2009 року.
Не погоджуючись з податковим повідомленням – рішенням №0000012300/0 від 15 січня 2009 року Позивачем відповідно до п.п. 5.2. ст.5 Закону України від 21.11.2000 року №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” подано скаргу до ДПІ у Макарівському районі.
За результатами розгляду скарги №23/01-ск від 23.01.2009 року, рішенням ДПІ у Макарівському районі №223/10/1125 від 13.02.2009 року Позивачу в задоволені скарги відмовлено.
Позивач вважає висновки, викладені в акті перевірки та санкції, застосовані до нього на підставі оскаржуваних повідомлень рішень такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, тому просив скасувати полаткове повідомлення – рішення №0000042300/0 від 12.02.2009 року.
В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов.
Представник Відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог Позивача.
Суд заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що ДПІ у Макарівському районі Київської області проведено перевірку фінансово-господарської діяльності з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) Позивача.
В ході проведення перевірки встановлено порушення п. 4.9 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким у разі, якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.
Правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.
Таким чином, проаналізуваши вимоги даної норми законусуд дійшов висновку, що у разі будь-якої ліквідації за самостійним рішенням платника податку, крім випадків зазначених у абзаці 2 п. 4.9 ст. 4 Закону України " Про податок на додану вартість", (знищення або зруйнування внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням) основні фонди групи 1 оподатковуються як поставка таких основних фондів за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.
Як вбачається з матеріалів справи, основний фонд групи 1 Позивача (тобто майновий комплекс "Комбікормовий завод") не був знищений або зруйнований внаслідок дії обставин непереборної сили, також не ліквідований без згоди Позивача, а також Позивачем не надано ДПІ у Макарівському районі відповідного документу про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.
Таким чином, ліквідацію основного фонду групи 1 Позивача не можна віднести до таких, які ліквідуються з випадків зазначених в абзці 2 п.4.9 ст. 4 Закону України "Про ПДВ", а отже така ліквідація розглядається для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.
Балнсова вартість майнового комплексу "Комбікормовий завод" становить 4318972,00грн. без врахування ПДВ, а вартість продажу комплексу становить 4033333,00грн. без врахування ПДВ, то відповідно було проведено збитковий продаж основних засобів 1 групи, що призвело до заниження податкового зобов’язання з ПДВ за грудень 2005р. (дата здійснення продажу майнового комплексу) на суму 57127,52 гривень.
Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом встановлено, що позивачем у позовній заяві були наведені достатні обставини для задоволення позову, які підтверджуються достатніми доказами.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що позивачем не надано належних, об’єктивних і достатніх доказів протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.02.2009р. №0000012300/0, яким позивачу донараховане податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 57127,52 гривень, дане повідомлення - рішення є законним та обгрунтованим, тому в задоволенні вимог позивача слід відмовити.
Керуючись ст.ст.9,69-71,94,97,158-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівське хлібоприймальне підприємство» до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2009 року №0000012300/1 - відмовити як у безпідставному.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України
апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її
проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також
прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом
десяти днів з дня отримання копії постанови
Суддя С.Г. Штогун
Постанова складена в повному обсязі та підписана 10 серпня 2010 року.