У К Р А Ї Н А
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-3602/10/1070
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2010 року м. Київ
Київський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді – Штогуна С.Г.,
суддів – Щавінського В.Р.,
Панченко Н.Д.,
секретаря судових засідань Пономаренко Б.М.,
з участю представника позивача ОСОБА_3,
представника відповідача Білоуса О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України "Про внесення зміни до Указу Президента України від 2 лютого 2007 року №73" від 10.10.2008 р. №921/2008,
в с т а н о в и в:
У жовтні 2008 р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати Указ Президента України "Про внесення зміни до Указу Президента України від 2 лютого 2007 року №73" від 10.10.2008 р. №921/2008, посилаючись на те, що оскаржуваний Указ Президента України є способом незаконного та необґрунтованого звільнення його з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва, в порядку, що не передбачений Конституцією України, Законами України "Про статус суддів" та "Про судоустрій України".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2008 р. відкрито провадження у справі №1/1129 за вказаним адміністративним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2008 р. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 22 КАС України заяву про самовідвід судді Бачуна О.В. задоволено, справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України "Про внесення зміни до Указу Президента України від 2 лютого 2007 року №73" від 10.10.2008 р. №921/2008 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2010 р. відмовлено у задоволенні апеляційної скарги представника Президента України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2008 р. в частині передачі справи на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2010 р. справу прийнято до провадження, призначено попереднє судове засідання на 11 год. 30 хв. 15.04.2010 р.
На підставі ч. 3 ст. 121 КАС України та у зв’язку з вирішенням за участю представників обох сторін під час проведення попереднього судового засідання усіх необхідних для розгляду справи питань, розгляд справи за їх згодою судом проведено 15.04.2010 р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що Указ Президента України від 10.10.2008 р. №921/2008 є скасуванням акта про переведення позивача на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва, виданого з порушенням чинного законодавства України, оскільки порядок розгляду документів та підготовки рішення про переведення на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва було порушено. Обставини, що слугували підставою для прийняття Указу Президента України від 02.02.2007 р. №73/2007 під час перевірки не підтвердилися. Зазначив, що оскаржуваний Указ Президента за своїм змістом не є рішенням про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва.
Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини першої статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.
Згідно з вимогами частини першої статті 11 Закону України «Про статус суддів» незалежність суддів, в тому числі, забезпечується встановленим законом порядком їх обрання (призначення), зупинення їх повноважень та звільнення з посади.
Відповідно до вимог ст.128 Конституції України перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійснюється Президентом України.
Вичерпний перелік підстав для звільнення судді із займаної посади передбачений частиною п’ятою статті 126 Конституції України та частиною першою статті 15 Закону України «Про статус суддів», відповідно до яких суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі: 1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено; 2) досягнення суддею шістдесяти п’яти років; 3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; 4) порушення суддею вимог щодо несумісності; 5) порушення суддею присяги; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 7) припинення його громадянства; 8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Судом встановлено, що згідно з Указом Президента України від 04.10.2005 р. №1412/2005 ОСОБА_5 у межах п’ятирічного строку призначено на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 02.02.2007 р. №73/2007 ОСОБА_5 призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва у межах п'ятирічного строку.
Оскаржуваним Указом Президента України від 10.10.2008 р. №921/2008 внесено зміни до Указу Президента України від 02.02.2007 р. №73 "Про призначення суддів" шляхом виключення пункту 1.
Із матеріалів справи, зокрема із трудової книжки ОСОБА_5 вбачається, що 07.10.2005 р. позивача на підставі наказу голови Шевченківського районного суду м. Києва від 07.10.2005 р. №1.5-89 було зараховано на посаду судді Шевченківського районного суду м. Києва у зв’язку з його призначенням на цю посаду Указом Президента України від 04.10.2005 р. №1412/2005.
08.11.2005 р. позивачем прийнята присяга судді.
Наказом в.о. голови Шевченківського районного суду м.Києва Тельнікової І.Г. від 12.02.2007 р. №1.5-15 позивача, згідно з п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України, було звільнено посади з судді Шевченківського районного суду м. Києва шляхом переведення у зв’язку призначенням в межах п’ятирічного строку суддею Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі Указу Президента України №73/2007 від 02.02.2007 р.
13.02.2007 р. згідно з наказом голови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2007 р. №14/к позивача було зараховано на посаду судді Окружного адміністративного суду м. Києва відповідно до Указу Президента України від 02.02.2007 р. №73/2007.
Рішенням Кваліфікаційної комісії суддів адміністративних судів від 01.03.2010 р. ОСОБА_5 присвоєно IV кваліфікаційний клас судді.
Відповідно до частини третьої статті 62 Закону України "Про судоустрій України" переведення судді з одного суду до іншого суду різного рівня або спеціалізації здійснюються у встановленому законом порядку призначення чи обрання судді.
Отже, за своїм змістом Указ Президента України від 02.02.2007 р. №73/2007 в частині пункту 1, є рішенням про переведення в порядку призначення судді Келеберди Володимира Івановича на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва.
Оскільки реальний зміст рішення суб’єкта владних повноважень визначається не за його формою, а за правовими наслідками прийнятого рішення, тому під звільненням судді з посади розуміється не лише безпосереднє прийняття акту про звільнення, а й будь-які інші акти, наслідком прийняття яких є припинення його повноважень як звільненої з даної посади особи.
Скасування Указу Президента України або виключення його конкретного положення про призначення особи на посаду судді за своїми правовими наслідками прирівнюються до Указу Президента України про припинення повноважень судді відповідного суду та звільнення особи з цієї посади.
Таким чином, Указ Президента України від 10.10.2008 р. №921/2008, яким виключено з Указу Президента України від 02.02.2007 р. №73 пункт 1 про призначення ОСОБА_5 на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва, спрямований на припинення повноважень позивача як судді вищевказаного суду та є за своїм змістом рішенням про звільнення ОСОБА_5 з вказаної посади.
Цієї ж позиції щодо правової природи оскаржуваного Указу Президента України "Про внесення зміни до Указу Президента України від 2 лютого 2007 року №73" від 10.10.2008 р. №921/2008 дотримується Пленум Вищого адміністративного суду України у зверненні до Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради суддів України, Генеральної прокуратури України та Державної судової адміністрації України, затвердженому постановою Пленум Вищого адміністративного суду України від 14.10.2008 р. №6, а також Президія Ради суддів України у зверненнях до Президента України, Парламентської асамблеї Ради Європи та Організації з безпеки і співробітництва в Європі від 21.10.2008 р. та ІХ (черговий) З'їзд суддів України у пункті 5 рішення від 14.11.2008 р.
Відповідно до пункту 31 частини першої статті 106 Конституції України повноваження Президента України вичерпно визначені в Основному Законі України. На цю обставину також вказує Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, у пункті 6 рішення від 16.05.2007 р. №1-рп/2007 (справа про звільнення судді з адміністративної посади), у пункті 2 рішення від 10.04.2003 р. №7-рп/2003 (справа про гарантії діяльності народного депутата України).
Форма звільнення позивача з посади шляхом скасування раніше прийнятого Указу Президента України від 02.02.2007 р. №73 в частині призначення ОСОБА_5 на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва не передбачена законодавством та суперечить статтям 19, 106 Конституції України.
Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, з підстав, визначених у частині п'ятій статті 126 Конституції України. Президент України чи Верховна Рада України на підставі подання Вищої ради юстиції приймають рішення про звільнення професійного судді з посади (п. 5 рішення Конституційного Суду України від 27.03.2002 р. №7-рп/2002 (справа щодо актів про обрання/призначення суддів на посади та про звільнення їх з посад)).
В силу приписів частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду доказів попереднього звернення Вищої ради юстиції з поданням до Президента України про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва, що свідчить про порушення відповідачем обов'язкової складової законодавчо визначеної процедури вирішення кадрових питань даної категорії та ігнорування конституційних повноважень Вищої ради юстиції.
Згідно з пунктом 4.1 мотивувальної частини та пунктом 1.1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. №19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) закріплені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом мають бути реально забезпечені. Однією з таких гарантій є особливий порядок звільнення судді з посади, притягнення його до відповідальності, передбачений частиною сьомою статті 14 Закону України "Про судоустрій України", частиною першою статті 11, статті 15 Закону України "Про статус суддів".
Отже, припинення повноважень судді шляхом звільнення його з посади не може бути здійснене Президентом України з підстав, не передбачених частиною п’ятою статті 126 Конституції України, частиною першою статті 15 Закону України "Про статус суддів", та поза встановленими законом правилами (процедурою) звільнення, без послідовної реалізації такої ініціативи шляхом внесення відповідного подання Вищою радою юстиції Президенту України згідно з пунктом першим частини першої статті 131 Конституції України, статтями 31, 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції".
Суд також звертає увагу на відсутність в Указі Президента України від 10.10.2008 р. №921/2008 зазначення будь-яких правових підстав його прийняття, що вказує на недодержання відповідачем частини другої статті 19, частини п’ятої статті 126 Конституції України, частини першої статті15 Закону України "Про статус суддів", принципу обґрунтованості рішення суб’єкта владних повноважень, визначеного частиною третьою статті 2 КАС України, а наведені представником відповідача доводи правомірності оскаржуваного Указу суд вважає необґрунтованими.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість оскаржуваного Указу Президента України "Про внесення зміни до Указу Президента України від 2 лютого 2007 року №73" від 10.10.2008 р. №921/2008, прийняття його поза межами повноважень Президента України як суб'єкта владних повноважень, визначених Конституцією та Законами України та у спосіб, не передбачений законодавством України, що свідчить про його протиправність, у зв’язку з чим оскаржуваний Указ підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Указ Президента України "Про внесення зміни до Указу Президента України від 2 лютого 2007 року №73" від 10.10.2008 р. №921/2008.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя С.Г.Штогун
Судді В.Р.Щавінський
Н.Д.Панченко
Постанова складена в повному обсязі та підписана 16 квітня 2010 року.