Справа №  2 -29

                   2010 року

 ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

                                                    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 жовтня  2010 року                                                Городищенський   районний   суд

                                        Черкаської  області

в  складі :

головуючого                                                Голосія  А.В.

при  секретарі                                    Горідько Г.О.

розглянувши  у відкритому судовому  засіданні  в  залі   суду   в  місті  Городище  цивільну  справу  за позовом  пп ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної працівником при виконанні трудових обов»язків -

В С Т А Н О В И В:

    пп ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної працівником при виконанні трудових обов»язків.,  посилаючись на те, що 16.09.2008 року він як приватний підприємець, що використовує найману працю уклав із ОСОБА_2 трудовий договір за яким остання мала виконувати обов»язки виконроба будівельної групи. Наказом № 456 –к  від 16.09.2008 року ОСОБА_2 була прийнята на роботу по виконанню обов»язків виконроба будівельної групи. 19.09.2008 року зазначений трудовий договір зареєстрований в Черкаському міському ЦЗ населення.16.09.2008 року з ОСОБА_2 також було укладено договір про повну матеріальну відповідальність за збереження товарно – матеріальних цінностей. Для забезпечення проведення робіт ОСОБА_2 отримувала кошти на придбання будівельних матеріалів та інвентаря, за які зобов’язана була звітуватися в установленому порядку. Так,17.09.2008 року ОСОБА_2 отримала 5 330, 00 грн для придбання будівельних матеріалів. Згідно авансових звітів виконроб ОСОБА_2у вересні 2008 року витратила 1 532 грн, у жовтні – 1 077 грн, а у грудні – 243, 49 грн. Залишок коштів на 01.01.2009 року склав 2 477, 51 грн, про які вона станом на 01.10.2010 року  не надала звіт. До того ж ОСОБА_2 має заборгованість на суму 2 146, 04 грн, який вона отримала при виконанні обов»язків виконроба згідно з накладними за № П-0003265 від 17.09.2008 року; № П – 0003470 від 21.10.2008 року; №П – 0003487 від 23.10.2008 року та № П  - 0003572 від 13.11.2008 року.  Наказом № 25-к від 12.02.2009 року її звільнено з роботи з 23 червня 2009 року за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України. На момент її звільнення була встановлена заборгованість на суму 4 623, 55 грн, яку ОСОБА_2 в добровільному порядку відмовляється погашати  тому ОСОБА_1  звернувся до суду з даним позовом.

    У  судовому  засіданні представник позивача позов  підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові та просить стягнути з ОСОБА_2  заподіяну шкоду, на підставі договору про повну матеріальну відповідальність у зв»язку з виконанням трудових обов»язків, судові витрати в тому числі пов»язані із явкою до суду, а також кошти за розміщення оголошення в газеті «Нова Доба» .

        Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причину своєї неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

      Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду, вважає, що даний позов підлягає  до часткового задоволення з наступних підстав. У судовому засіданні встановлено, що позивач як фізична особа, яка використовує найману працю, пов»язану з наданням послуг, 16.09.2008 року уклав трудовий договір з ОСОБА_2 за яким остання мала виконувати обов»язки виконроба з будівельних робіт. Цього ж дня в силу ст. 135 – 1 КЗпП України з нею було укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність. Наказом № 25-к від 12.02.2009 року ОСОБА_2 звільнено з роботи за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України.

      Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 належить до категорії працівників, з якими згідно ст. 135 КЗпП може бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Згідно ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, коли між працівником і підприємством відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної  матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей, а також якщо майно та інщі цінності були одержані працівником під звіт за разовим документами.

      В ході судового розгляду справи доведено, що ОСОБА_2 як матеріально – відповідальна особа  17.09.2008 року отримала під звіт 5 330 грн, а також інвентарь та обладнання для проведення будівельних робіт проте згідно поданих нею авансових звітів належним чином перед роботодавцем за всю отриману суму не прозвітувала та не повернула отриманий нею інвентарь і подала заяву про звільнення з роботи за власним бажанням, після чого більше на робочому місці не з»являлася. На письмові пропозиції роботодавця провести належним чином розрахунки пов»язані із звільненням не реагувала.  Такими винними діями вона порушила трудові обов»язки п.3 по укладеному нею трудовому договору та договору про повну матеріальну відповідальність, чим заподіяла роботодавцю прямої дійсної матеріальної шкоди, тобто втрата інвентаря та обладнання, а також неповернення грошових коштів взятих під звіт, що підтверджується належними та допустимими доказами – бухгалтерською документацією,  матеріалами інвентаризації, а тому в порядку ст. ст. 130, 134  КЗпП України має бути відшкодована в повному обсязі. Розмір заподіяної шкоди пп ОСОБА_1 визначено за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей, а також з врахуванням цін на матеріальні цінності, що діють у даній місцевості на час вирішення справи в суді.

      Суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди підтверджену належними доказами, врахував ступінь вини працівника ОСОБА_2, а саме постійне ухилення нею від участі в інвентаризації товаро – матеріальних цінностей, що стало наслідком проведення інвентаризації без її участі,  і ту конкретну обстановку, за якої було заподіяно шкоду.  В судовому засіданні  не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачці виконувати належним чином покладені на неї обов»язки по трудовому договору та договору про матеріальну відповідальність, а тому враховуючи викладене вище, відповідачка ОСОБА_2 має відшкодувати заподіяну матеріальну  шкоду під час виконання трудових обов»зків в повному обсязі.

       У відповідності до ст.88 ЦПК України суд стягує на користь позивача судові витрати, пов»язані зі сплатою ним при пред’явленні позову. Суд також приходить до висновку про відмову у компенсації витрат пов’язаних з явкою сторін до суду, оскільки такі компенсації здійснюються у відповідності до Постанови КМ від 23.04.1999 року Про порядок відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон, тобто мають бути підтверджені належними доказами ( проїзними документами). Надані представником позивача розрахунки вартості витрат бензину на транспортний засіб у відповідності до ст. 59 ЦПК України не може бути визнаним судом допустимими доказами, а тому дані витрати не підлягають до присудження із відповідачки ОСОБА_2

    Керуючись ст.ст. 5, 10, 30, 60, 212, 213,215, 294  ЦПК  України ст.ст. 130, 134, 135 – 1 КЗпП України, суд,-

ВИРІШИВ:

     Позовні вимоги пп ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконання трудових обов»язків – задоволити частково.

            Стягнути з ОСОБА_2 жительки АДРЕСА_1 на користь пп ОСОБА_1 АДРЕСА_2 - 2 477  ( дві тисячі чотириста сімдесят сім)  грн 51 коп заборгованість по витратам, 2 146 ( дві тисячі сто сорок шість) грн 04 коп суму недостачі  по інвентарю та обладнанню,  171 ( сто сімдесят одна ) грн. 50 коп судових витрат та 120 ( сто двадцять) грн за розміщення оголошення в газеті «Нова Доба», а всього 5 085 ( п»ять тисяч вісімдесят п»ять) грн 55 коп.

       В іншій частині позовних вимог - відмовити.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні в 10 – денний строк з дня отримання копії рішення.

       Повний текст рішення  виготовлений 18.10.2010 року.

      Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:

Секретар:

Рішення суду набрало законної сили «__» ________ 2010 року, оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 2-517 за 2010 рік у Городищенському районному суді Черкаської області.

Суддя:

Секретар: