Справа №2-293/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

12 жовтня  2010 року  Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

     головуючого  судді                  Прудник Н.Г.

     при секретарі                            Збираник Л.В., Бондаренко М.А.  

за участю позивача                     ОСОБА_1

за участю позивача                     ОСОБА_2

за участю відповідача                 ОСОБА_3

за участю відповідача, позивача за зустрічним позовом                           ОСОБА_4

за участю представника відповідача, позивача за зустрічним позовом   ОСОБА_5

за участю представника позивачів –                                                           ОСОБА_6

за участю представника третьої особи, відділу опіки та піклування Виконкому Довгинцівської районної ради у м. Кривому Розі                                       Березуцької Н.І.

за участю представника третьої особи Приватного нотаріуса                 Перепелиці С.Л.

за участю представника третьої особи, відділу ДВС Довгинцівського району Криворізького міського управління юстиції                 Здробілко С. Л., Панчишиної М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: відділ опіки та піклування Виконкому Довгинцівської районної ради у м. Кривому Розі, приватний нотаріус Рукавіцина Ніна Володимирівна, відділ ДВС Довгинцівського району Криворізького міського управління юстиції, про визнання правочину частково нікчемним, та за зустрічним позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача за первісним позовом: відділ опіки та піклування Виконкому Довгинцівської районної ради у м. Кривому Розі, приватний нотаріус Рукавіцина Ніна Володимирівна, відділ ДВС Довгинцівського району Криворізького міського управління юстиції, про визнання договорів позики та іпотеки дійсними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися  в  суд  з  позовом  до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: відділ опіки та піклування Виконкому Довгинцівської районної ради у м. Кривому Розі, приватний нотаріус Рукавіцина Ніна Володимирівна, відділ ДВС Довгинцівського району Криворізького міського управління юстиції, про визнання правочину частково нікчемним, вказавши, що 19 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В. був посвідчений договір позики та іпотеки між громадянами ОСОБА_3 (Відповідач 1) та ОСОБА_4 (Відловідач2). 24 березня 2008 року до вказаного договору була укладена додаткова угода, яка була також посвідчена нотаріусом. Предметом іпотеки по договору від 19.10.07 р. є житловий будинок по АДРЕСА_1. Вважають, що договір від 19.10.07 року повинен бути визнаний частково нікчемним в частині забезпечення Відповідачем 1 своїх зобов'язань іпотекою (заставою нерухомого майна) на наступних підставах: відповідальність Відповідача 1 за порушення цивільних зобов'язань, як підприємця, викладена у ст. 52 ЦК України. Відповідно до цих положень Відповідач 1 несе відповідальність з зобов'язанням, пов»язаних з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Відповідач 1 перебуває у шлюбі з Позивачем 1. Таким чином, відповідальність Відповідача 1 регулюється положенням частини 2 ст. 52 ЦК України, тобто він може нести відповідальність усім особистим майном та часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яке буде належати йому при поділі цього майна.

Будинок 32 по вул. Червонопрєсненська у м. Кривий Ріг, було збудовано у період шлюбу. Таким чином він належить, відповідно до положень ст. 60 Сімейного кодексу України, на праві спільної сумісної власності Позивачу 1 та Відповідачу 1. Таким чином, відповідно до вказаних положень законодавства предметом іпотеки могла бути тільки частка будинку, яка могла бути належати Відповідачу 1 при поділ будинку. На час укладення угоди, частки Позивача 1 та Відповідача 1 у спільній суміснії власності не були виділені, а також не було угоди про розподіл часток. Посвідчення правочину проводилось без отримання витягу з державного реєстра прав на нерухоме майно у зв'язку з чим порушились майнові права Позивача 1, а Відповідач 1 уклав угоди стосовно майна яке належить Позивачу 1 та Відповідачу 1 на праві спільної сумісної власності. Відповідач 1 здійснив дії які, порушують публічний порядок, в частині порушення майнових прав Позивача 1, тому угода від 19.10.07 року укладена між Відповідачами, відповідно до ст.228 ЦК України є нікчемною.

На момент укладення договору іпотеки у будинку постійно мешкали ОСОБА_1 (Позивач 1) та ОСОБА_2 (Позивач 2). Позивач 2 на момент укладення договору від 19.10.07 р. був неповнолітнім, батьком якого є Відповідач 1. Вказаний вище договір порушив право на житло дитини, яке охороняється Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, підписаною Україною 21.02.90 року, ратифікована Україною 27.02.91 року, набрала чинності для України 27.09.91 року (далі по тексту - Конвенція),Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей». Відповідно до ст. 18 Закону «Про охорону дитинства», органи опіки та піклування здійснюють контроль за додержанням батьками житлових прав дитини, тобто на укладення будь-яких угод стосовно майна, де мешкають неповнолітні потрібна згода органів опіки та піклування. Відповідно до ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

На момент укладення договору позики та іпотеки між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 від 19.10.07 р. згоди(дозволу) органу опіки та піклування не було. Відповідно до ст.224 ЦК України угода укладена без дозволу органу опіки та піклування є нікчемною. Відповідно до ч.6 ст.203 ЦК України, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Договір позики та іпотеки від 19.10.07 року, укладений між Відповідачами, суперечить правам неповнолітнього Позивача 2.

Просили визнати частково нікчемним договір позики та іпотеки від 19.10.2007р. укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посвідчений приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу Рукавіциною Н.В., в частині забезпечення зобов»язань іпотекою, а саме заставою будинку по вул.Червонопрєсненська, 32 у м. Кривий Ріг. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Криворізького нотаріального округу Руковіциної Н.В. від 21.05.2009р., зареєстрованого в реєстрі за № 1191.

08.07.2010 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача за первісним позовом: відділ опіки та піклування Виконкому Довгинцівської районної ради у м. Кривому Розі, приватний нотаріус Рукавіцина Ніна Володимирівна, відділ ДВС Довгинцівського району Криворізького міського управління юстиції, про визнання договорів позики та іпотеки дійсними, вказавши, що нотаріуси для встановлення факту користування нерухомим майном витребовують довідку про реєстрацію місця проживання або місця перебування дитини  за  адресою  майна,  що  відчужується  або  заставляється,  видану  житлово- експлуатаційною організацією або іншим відповідним уповноваженим органом з питань реєстрації. Коли з поданих документів нотаріусом установлено, що така дитина проживає за іншою адресою, ніж адреса майна, що відчужується, а також те, що така дитина не має права власності на це майно (його частину) нотаріус має право не витребовувати згоду органів опіки та піклування на посвідчення такого правочину. При цьому, нотаріусом при його посвідченні роз'яснюється зміст статті 176 Сімейного кодексу України щодо зобов'язання батьків передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток. В такому ж порядку мають посвідчуватись правочини за участю дітей віком від чотирнадцяти років, оскільки особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом (частина друга статті 29 Цивільного кодексу України). Таким чином, вважає, що згода органів опіки та піклування необхідна лише у випадку, якщо дитина є власником (співвласником), або має право на користування жилим приміщенням, що відчужується. Водночас, у зв'язку з тим, що на сьогодні в Україні не існує дієвих механізмів виявлення дітей, що мають право користування нерухомим майном, не визначено меж компетенції органів опіки та піклування по наданню згоди на здійснення будь-яких правочинів щодо майна, право користування яким мають діти. Вважає, що під час укладення договорів позики та іпотеки та додаткового правочину до них будь-яка згода органів опіки та піклування не була потрібна, оскільки відповідно до ст. 71 ЦК України така згода потрібна у випадку розпорядження нерухомим майном, в той час як іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом України «Про іпотеку» (абз.2 ч.І ст.1 Закону України «Про іпотеку»). Отже, в даному випадку відсутній факт розпорядження нерухомим майном тому згода органу опіки та піклування фактично не потрібна.

Що стосується ймовірності звернення стягнення на закладений будинок у якому ніби-то проживав неповнолітній, то вона могла настати лише з вини та у випадку умисного невиконання батьком такого неповнолітнього взятого на себе зобов'язнь. В будь-якому випадку вважає, що ані під час укладаення договорів позики та іпотеки 19.10.2007 року, та додаткового правочину від 24.03.2008 року про внесення змін та доповнень до них, права неповнолітнього на той час ОСОБА_2 не порушувались, більш того вказані угоди відповідали у повному обсязі інтересам вказаного неповнолітнього громадянина. Вказане підтверджується тим, що позика була в повному обсязі (150 тисяч гривень) отримана ОСОБА_3 під час укладення та посвідчення вказаних вище угод, вказаними угодами не встановлено яку небудь плату за користування чужими грошовими коштами.

Про те, що ці правочини не шкодять і не порушують інтереси сім'ї (членом якої був і неповнолітній ОСОБА_2.) свідчать і заяви ОСОБА_1, які вона надавала для отримання вказаних грошових коштів. Крім того, той факт, що до цього часу позичальник та його сім'я борг так і не повернули дає підстави вважати, що вони мають задоволення від користування та, фактично, привласнення чужих грошових коштів в особливо великому розмірі. При цьому слід враховувати, що на момент звернення з позовом до суду про визнання правочину нікчемним позивач став повнолітнім і права його не порушуються.

Просив Визнати дійсним Договір позики та іпотеки, укладений у м. Кривому Розі 19 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 (позичальник, іпотекодавець) та ОСОБА_4 (позикодавець, іпотекодержатель) та посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В., зареєстрований в реєстрі за №6318. Визнати дійсним додатковий правочин про внесення змін та доповнень до договору позики та іпотеки, посвідченого Рукавіциною Н.В., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу 19.10.2007 року по реєстру №6318, укладений у м. Кривому Розі 24 березня 2008 року між ОСОБА_3 (позичальник, іпотекодавець) та ОСОБА_4 (позикодавець, іпотекодержатель) та посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В., зареєстрований в реєстрі за №2162.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала просила задовольнити їх у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову просила відмовити повністю, посилалась на обставини та факти зазначені у позові.

В судовому засіданні позивач   ОСОБА_2, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі, а у зустрічному позові відмовити, посилався на обставини та факти зазначені у позові.

Представник позивачів за первісним позовом, просив суд задовольнити первісний позов, а у задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на обставини та факти зазначені у первісному позові.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 первісний позов визнав .  

В судовому засіданні відповідач - позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4, просив відмовити позивачам у первісному позові повністю, задовольнити зустрічний позов, посилався на обставини та факти зазначені у зустрічному позові.

Представник позивача за зустрічним позовом, просив суд задовольнити зустрічний позов, а у задоволенні первісного позову відмовити, посилався на обставини та факти зазначені у зустрічному позові.

Представник третьої особи, відділу опіки та піклування Виконкому Довгинцівської районної ради у м. Кривому Розі, просила задовольнити вимоги позивачів за первісним позовом, оскільки договором позики та іпотеки порушувались права неповнолітнього.

Представник третьої особи, приватного нотаріуса, в судовому засіданні зазначив, що нотаріусом, 19.10.2007 року був посвідчений договір позики та іпотеки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4. 24.03.2008 року був посвідчений додатковий правочин до цього договору. Для договору були надані всі необхідні документи нотаріусу, зокрема, для огляду була надана домова книга на адресу: ОСОБА_1. В домовій книзі був відсутній реєстраційний штамп про реєстрацію малолітніх та неповнолітніх осіб. Просив відмовити у задоволенні первісного позову.

Представник третьої особи, відділу ДВС Довгинцівського району Криворізького міського управління юстиції, зазначила, що покладається при вирішенні данного спору на розсуд суду.

       Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що  у первісному позові потрібно відмовити, а зустрічний позов підлягає задоволенню  з наступних підстав

14.06.1975р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 (якій після реєстрації шлюбу присвоєне прізвище ОСОБА_3) було укладено шлюб, про що Дзержинським ВЗАГС м. Кривого Рогу зроблений актовий запис № 965 (а.с.13 – копія свідоцтва про укладення шлюбу).

ІНФОРМАЦІЯ_2. народився ОСОБА_2, батьками якого записані ОСОБА_3 та ОСОБА_1, про що Довгинцівським ВЗАГС м. Кривого Рогу зроблений актовий запис №638 (а.с.12- копія свідоцтва про народження).

19.10.2007р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір позики та іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_4 50000,00 грн.,  строком на 1 рік – до 19.10.2008р. З метою забезпечення цього зобов»язання ОСОБА_3 передає в іпотеку ОСОБА_4 належне йому на праві приватної власності нерухоме майно. Предмет іпотеки складає домоволодіння, що знаходиться в м.Кривому Розі по АДРЕСА_1. Іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку площею 0,1286га, яка розташована в м.Кривому Розі по АДРЕСА_1, на якій розташований предмет іпотеки. Предмет іпотеки оцінений у 301855,00грн. Домоволодіння залишається у користуванні ОСОБА_3 (а.с.9-10- копія договору позики та іпотеки від 19.10.2007р.).

24.03.2008р. був укладений Додатковий правочин про внесення змін та доповнень до договору позики та іпотеки, посвідченого Рукавіциною Н.В., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу 19.10.2007р. по реєстру за №6318, від 24.03.2008р., за яким ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали додатковий правочин про внесення змін до договору позики та іпотеки від 19.10.2007р., а саме, що ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_4 150000,00 грн. строком на 1 рік до 19.10.2008р.  Гроші у розмірі 100000,00 грн. передані ОСОБА_3 від ОСОБА_4 (а.с. 36-копія додаткового правочину).

У судовому засіданні відповідачі за зустрічним позовом підтвердили те, що позику від ОСОБА_4 у розмірі 150 тисяч гривень отримували і на час розгляду справи позику не повернули.

На момент укладення правочину та додаткового правочину позивачеві ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, виповнилось 16 років (а.с.12 копія свідоцтва про народження).

Згідно з ч.2 ст. 29 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до довідки з СГІРФО Довгинцівського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.н., уродженець м. Кривого Рогу, зареєстрований 01.12.1997р., ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.н., уродженка м. Кривого Рогу, зареєстрована 01.12.1997р., ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5.н., уродженець м. Кривий Ріг, зареєстрований 06.07.2006р., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., уродженець м. Кривий Ріг, зареєстрований 22.07.2008р. (а.с. 68 -довідка).

Копію домової книги суд не бере до уваги, оскільки з неї не можливо визначити чи був на момент підписання договору позики та іпотеки (19.10.2007р.) ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1. Крім того вірність до оригіналу не засвідчена та відсутній напис, що підтверджував би адресу реєстрації вказаних осіб, також не пронумеровані по-порядку записи, через що неможливо визначити черговісь записів.

Позивачами за первісним позовом не підтверджений факт реєстрації ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, а також не надано доказів, що б підтверджували фактичне його проживання за даною адресою.

Власником домоволодіння та земельної ділянки площею 0,1286га за адресою АДРЕСА_1, є ОСОБА_3 (а.с. 38 – копія витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, а.с.39-40 -реєстраційне посвідчення), - отже ОСОБА_2 не є власником або співвласником даного домоволодіння та на час укладення договору не був там зареєстрований і при укладенні договору поруки і іпотеки від 19.10.2007р. його права не були порушені.

Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Враховуючи наведене, нотаріуси для встановлення факту користування нерухомим майном витребовують довідку про реєстрацію місця проживання або місця перебування дитини за адресою майна, що відчужується або заставляється, видану житлово-експлуатаційною організацією або іншим відповідним уповноваженим органом з питань реєстрації.

Коли з поданих документів нотаріусом установлено, що така дитина проживає за іншою адресою, ніж адреса майна, що відчужується, а також те, що така дитина не має права власності на це майно (його частину) нотаріус має право не витребувати згоду органів опіки та піклування на посвідчення такого правочину. При цьому, нотаріусом при його посвідченні роз'яснюється зміст статті 176 Сімейного кодексу України щодо зобов'язання батьків передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.

В такому ж порядку мають посвідчуватись правочини за участю дітей віком від чотирнадцяти років, оскільки особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом (частина друга статті 29 Цивільного кодексу України). Таким чином, згода органів опіки та піклування необхідна лише у випадку, якщо дитина є власником (співвласником), або має право на користування жилим приміщенням, що відчужується.

Судом прийнято до уваги, що відповідно до ст. 71 ЦК України згода органів опіки та піклування потрібна у випадку розпорядження нерухомим майном, в той час як іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом України «Про іпотеку». Отже, в даному випадку відсутній факт розпорядження нерухомим майном, що також підтверджує не обов'язковість наявності згоди органу опіки та піклування. Також судом взято до уваги, що на момент звернення з позовом до суду про визнання правочину нікчемним ОСОБА_2 став повнолітнім і права його не порушуються.

Відповідно до п.2 ст. 224 ЦК України на вимогу заінтересованої особи правочин, що був укладений без дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідає інтересам фізичної особи, над якою встановлено опіку або піклування.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 24.03.2008р. – ОСОБА_1 дала згоду ОСОБА_3 позичити у ОСОБА_4 100000,00грн. та укласти і підписати додатковий правочин до договору позики та іпотеки, посвідченого Рукавіциною Н.В., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу 19.10.2007р. по реєстру за № 6318 на строк і на умовах їй відомих. Юридичне значення та наслідки укладення додаткового правочину, а також порядок звернення стягнення на майно, що передано в іпотеку у разі невиконання боржником своїх зобов»язань, їй нотаріусом роз»яснено. При цьому підтвердила, що діяла добровільно, без будь-якого примусу і повністю усвідомлювала свої дії. Також у заяві зазначено, що інтереси сім»ї даним договором не порушуються, що посвідчено підписом ОСОБА_1 (а.с. 41-копія заяви).

Фактичні обставини справи свідчать про те, що правочин позики та іпотеки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (з додатком), відповідає інтересам сім'ї в цілому та позивача ОСОБА_2 зокрема.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 на момент укладення оспорюваних правочинів досягнув 14 річного віку, у переданому в іпотеку домоволодінні не проживав та власником (співвласником) його не був,  його майнові права ніяким чином не були порушені. Крім того суд вважає доведеним, що договір позики та іпотеки був укладений в інтересах сім»ї ОСОБА_2, оскільки за даним договором вони отримали позику (а.с.34-36 – копія договору позики та іпотеки, копія додаткового правочину, а.с. 41 – копія заяви), яку використали в інтересах сім»ї, а іпотека була лише способом забезпечення виконання правочину.

Враховуючи вищенаведене суд вважає , що у даному випадку згода органів опіки та піклування на укладення угоди щодо нерухомого майна була не обов'язкова.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору частково нікчемним, то частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів серед яких визнання правочинів нікчемним не передбачено. Також як не передбачено таке право іншими нормами чинного законодавства України. Більш того, відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочином є правочин недійсність якого встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує йог дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд критично відноситься до пояснень позивачів за первісним позовом та їх представника, оскільки зазначені ними факти доказами не підтверджуються і вважає заявлення даних вимог способом уникнути відповідальності за своєчасне не повернення позики за договором позики та іпотеки від 19.10.2007р. (з додатком), і вважає, що у задоволенні первісного позову потрібно відмовити повністю.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним зустрічний позов задовольнити, - визнати дійсним договір позики та іпотеки, укладений у м. Кривому Розі 19 жовтня 2007 року між ОСОБА_3  та ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В., зареєстрований в реєстрі за №6318. Визнати дійсним додатковий правочин про внесення змін та доповнень до договору позики та іпотеки, посвідченого Рукавіциною Н.В., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу 19.10.2007 року по реєстру №6318, укладений у м. Кривому Розі 24 березня 2008 року між ОСОБА_3  та ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В., зареєстрований в реєстрі за №2162.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тобто суд вважає необхідним стягнути з відповідачав за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом понесені ним судові витрати.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 29, 71, 203, 215, 224 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 60, 88, 154 ч.6, 179, 192, 209, 212-215  ЦПК України, суд -    

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: відділ опіки та піклування Виконкому Довгинцівської районної ради у м. Кривому Розі, приватний нотаріус Рукавіцина Ніна Володимирівна, відділ ДВС Довгинцівського району Криворізького міського управління юстиції, про визнання правочину частково нікчемним відмовити повністю.

Зустрічний позов  ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача за первісним позовом: відділ опіки та піклування Виконкому Довгинцівської районної ради у м. Кривому Розі, приватний нотаріус Рукавіцина Ніна Володимирівна, відділ ДВС Довгинцівського району Криворізького міського управління юстиції, про визнання договорів позики та іпотеки дійсними - задовольнити.

Визнати дійсним договір позики та іпотеки, укладений у м. Кривому Розі 19 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 (позичальник, іпотекодавець)  та ОСОБА_4 (позикодавець, іпотекодержатель) та посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В., зареєстрований в реєстрі за №6318.

Визнати дійсним додатковий правочин про внесення змін та доповнень до договору позики та іпотеки, посвідченого Рукавіциною Н.В., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу 19.10.2007 року по реєстру №6318, укладений у м. Кривому Розі 24 березня 2008 року між ОСОБА_3 (позичальник, іпотекодавець)  та ОСОБА_4 (позикодавець, іпотекодержатель) та посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В., зареєстрований в реєстрі за №2162.

Заходи забезпечення позову згідно ухвали Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28.04.2010р. – скасувати.

Судові витрати покласти на відповідачів за зустрічним позовом та стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 51,00 грн державного мита, та 40,14 грн. витрат на  інформаційно – технічне забезпечення.судового процесу, сплачені за подання зустрічного позову.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

      Суддя                                                                                         Н.Г.Прудник