справа №  2а-1028/10/0670  

категорія  6.6.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2010 р.                                                                                  м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді   Мацький Є.М. ,

при секретарі -       Вітковській Т.С.

з участю представників сторін,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом  Державної податкової інспекції у Малинському районі  < Текст > 

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська промислово-фінансова компанія"   < Текст > 

про  накладення адміністративного арешту на рахунки платника податків,-

встановив:

ДПІ у Малинському районі звернулась до суду з позовом до ТОВ " Малинська промислова-фінансова компанія"  про накладення адміністративного арешту на рахунки платника податків. Свій позов обгрунтовали тим, що відповідач має податковий борг станом на 28.01.2010 р. в сумі 324149,54 коп. і незважаючи на наявний податковий борг здійснював передачу активів товариства  іншим особам, що підтверджується даними, задекларованими  у декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року. Підставою для застосування арешту є рішення про наявність обставин у  вигляді зупинення операцій на рахунку.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку від 18 лютого 2010 року є незаконним, підстав для застосування арешту немає.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки ( на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до п. е) п. 9.1.2. ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181 арешт активів може бути застосовано, якщо з’ясовується, що платник податків має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам.

Згідно з пп.. 9.3.9 ст. 9  Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" арешт активів коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до пп.. 9.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Як зазначив в судовому засіданні представник позивача  відповідач має податковий борг у сумі 324149,54 грн., що підтверджується довідкою від 28.01.10 р. / а.с. 11/

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ДПІ в Малинському районі зазначило, що відповідач здійснює реалізацію товарно-матеріальних цінностей при наявності податкового боргу і цей висновок зроблений на підставі поданої товариством декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року.

Відповідно до п.5.6. ст.5 наказу Державної податкової адміністрації від 25.09.2001 № 386 "Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків" у разі виникнення такої обставини слід установити факт переведення будь-яких активів за межі України, їх приховування, передачі іншим особам, що не є власниками таких активів, за умови, якщо платник податку отримав податкове повідомлення або податкову вимогу.

Будь-яких доказів, крім податкової декларації з податку на додану вартість,  що відповідач здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам, контролюючим органом надано не було.

Так як адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу, позивачем не надано жодних доказів щодо вжиття ним інших заходів, направлених на спонукання відповідача погасити борг.

З врахуванням наведеного, керуючись Законом України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" суд,-

постановив:

В задоволенні позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.     

          Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

          У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                                                Є.М. Мацький

 Повний текст постанови виготовлено: 05 жовтня 2010 р.

присуджено до стягнення < сума > грн.

матеріальну шкоду < сума > грн.

моральну шкоду < сума > грн.