Справа № 2-а-119/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2010 року
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудника М.І.,
при секретарі - Скирдін Е.С.
з участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВО ДТП ВДАІ Святошинського району м.Києва Іванова Віктора Вікторовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до інспектора ВО ДТП ВДАІ Святошинського району м.Києва Іванова Віктора Вікторовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 30.07.2010 року інспектором ВО ДТП ВДАІ Івановим В.В. була винесена постанова серія АА №392167 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень, оскільки відповідач дійшов висновку, що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, так як 30.07.2010 р. о 12 год. 40 хв. в м.Києві по Житомиирському шосе17 км. керуючи автомобілем ЗАЗ-ДЕУ д/н НОМЕР_1 перевищив швидкість на 28 км/год, тобто рухався зі швидкістю 88км/год. Швидкість вимірювалась приладом «РАДІС 0070».
Вважає, що оскаржувана Постанова незаконна, винесена при відсутності складу адміністративного правопорушення в його діях, тому підлягає скасуванню судом з наступних підстав.
Керуючи автомобілем він не перевищував швидкості руху більш як на 28 км/год, оскільки рухався зі швидкість 60 км/год. В автомобілі був свідок ОСОБА_4, який бачив показники спідометра, проте його свідчення інспектор ДПС не взяв до уваги, а інших свідків не було. Прилад для визначення швидкості «РАДІС 0070» не був встановлений на нерухомій основі, а знаходився в руках інспектора ДПС, який в свою чергу рухався йому на зустріч, а також рухав рукою, в якій знаходився прилад в сторону руху його автомобіля, що могло спричинити неточність показів приладу в бік збільшення швидкості. Докази того, що показники приладу «РАДІС 0070» були зняті з його автомобіля відсутні. Він рухався в щільному потоці машин, а прилад, яким проводилося вимірювання швидкості не має функцій фото фіксації , а тому встановити та довести, що вимірювалась швидкість саме його автомобіля неможливо. Інспектор не надав йому копію протоколу про адміністративне правопорушення, чим порушив ст.254 КУпАП.
Позивач просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 гривень як незаконну.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, обґрунтувавши їх вищенаведеними обставинами.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить телеграма та квитанція в прийомі телеграми №1720, про причини неявки в судове засідання не повідомив, а тому згідно ст.128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.
Суд , вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія АА1 №119529 від 30.07.2010 року та постанови серія АА №392167 від 30.07.2010 року ОСОБА_1 30.07.2010 року о 12 год. 40 хв. в м.Києві по Житомиирському шосе17 км. керуючи автомобілем ЗАЗ-ДЕУ д/н НОМЕР_1 перевищив швидкість на 28 км/год, тобто рухався зі швидкістю 88км/год. Швидкість вимірювалась приладом «РАДІС 0070», чим порушив п.12.4 (п) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП і було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Дана норма закону інспектором ДПС порушена, ОСОБА_1 не вручена копія протоколу.
ОСОБА_1 також не вручена копія постанови. Відповідно до ст.285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а позивач дізнався про дану постанову лише у відділі ДВС, коли дана постанова направлена на виконання. Доказів того, що ОСОБА_1 була направлена копія постанови, відповідач не надав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в рамках повноважень і в спосіб передбачений Конституцією України та Законами України.
Судом встановлено, що 30.07.2010 року близько 12 години 40 хвилин ОСОБА_1 рухався по автодорозі на автомобілі ЗАЗ-ДЕУ д/н НОМЕР_1 з пасажиром ОСОБА_4, який є свідком даної події.
Проте в порушення ст. 256 КпАП України та п. 4.2. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року №77, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 року №374/16390, відповідно до яких до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, інспектор ДПС Іванов В.В. не відібрав пояснень у свідка ОСОБА_4 та відповідно, не долучив їх до протоколу про адміністративне правопорушення.
Предметом спору та доказування є факт перевищення швидкості руху позивачем.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.
Тож, встановивши факт порушення та маючи заперечення проти інкримінованого порушення з боку особи, яка підозрюється у вчиненні цього порушення, інспектор ДПС мав зібрати докази винності цієї особи та пред’явити їх у разі потреби, як цій особі так і суду. Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таких обставин інспектором ДПС з’ясовано не було та суду не надано.
У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. Це означає, що використовувані для вимірювань, що використовуються як доказ, прилади повинні бути допущені до застосування (як тип засобів вимірювальної техніки) на території України. Крім того, кожен екземпляр приладу повинен пройти перевірку. І кожен використовуваний для вимірювань прилад повинен мати відповідні документи, з яких видно, що він пройшов ці процедури.
В постанові вказано, що швидкість вимірювалась приладом «РАДІС 0070», але інспектор не надав доказів приналежності вимірювальної швидкості саме даному автомобілю. Відсутність же доказів приналежності цієї швидкості конкретному транспортному засобу не дозволяє використовувати вимірювання при звинуваченні проти його водія.
Крім того прилад «РАДІС 0070» не є приладом, який працює в автоматичному режимі, бо передбачає у своїй роботі керування інспектором ДАІ. ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що даний прилад знаходився у руках інспектора, який рухався йому на зустріч, а також інспектор рухав рукою в якій знаходився прилад в сторону його автомобіля, що могло спричинити неточності показів приладу в бік збільшення швидкості. Крім того, він рухався в щільному потоці машин, а прилад, яким проводилося вимірювання швидкості не має функцій фото фіксації , а тому встановити та довести, що вимірювалась швидкість саме його автомобіля неможливо.
За інформацією ДП «Укрметстандарт», вимірювач швидкості «РАДІС 0070» не відноситься до спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки він має лише обмежені функції для автоматичного процесу вимірювань і не може працювати без участі оператора.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він їхав в даному автомобілі в якості пасажира. ОСОБА_1 їхав зі швидкістю 60 км/год, тому що він дивився на показники спідометра. ОСОБА_1 і не міг їхав з більшою швидкістю, оскільки він рухався в щільному потоці автомобілів в два ряди. Об*єктом вимірювання приладом «Радіс 0070» міг бути інший автомобіль. Даний прилад інспектор тримав в руках. Інспектор відмовився показати документи на даний прилад.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суб'єкт владних повноважень – відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані – на користь відповідача чи навіть позивача.
Однак відповідачем в суд не надано ніяких доказів на підтвердження прийнятого рішення. Про це мало бути відомо відповідачу, так як позивачем в позовній заяві, яка направлена відповідачу і яку він отримав, було не визнано свою вину в порушеннях ПДР України і викладено мотиви такої незгоди. Однак відповідач, отримавши повістку в суд і матеріали адміністративного позову і ознайомившись з їх змістом, не з’явився в суд і не довів свою правомірність, а тому суд вважає, що відповідач при такій своїй поведінці погодився з вимогами позивача.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, оскільки відповідачем не зібрано достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, а тому оскаржувану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід скасувати у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,9,10,11, 14, 17,19,159-163,167 КАС України,, ст. ст. 247, 288, 293 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову інспектора ВО ДТП ВДАІ Святошинського району м.Києва Іванова Віктора Вікторовича АА №392167 від 30 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривен – скасувати у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Попільнянського
районного суду Рудник М.І.