Справа №2а – 4966/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12” серпня 2010 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючої – судді Лешко С.М.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради і Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень про визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулась до суду з позовом в якому просила визнати неправомірними дії відповідачів та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недоплачені кошти, передбачені ст.37 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за період з 01.10.2006р. по 01.10.2009р., а з Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень – недоплачені кошти, передбачені ст.39 цього ж Закону за той же період, мотивуючи це тим, що вона є пенсіонером за віком, має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи і постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення.
Вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року, а не у розмірах, визначених Законом України “Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, порушує її права.
Позивачка до суду не з'явилась, надала заяву де просить розглянути справу у її відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.
Представник відповідача УПСЗН Коростенської міської ради також до суду не з'явився, надав заперечення де зазначає, що позов не визнає і просить розглянути справу у його відсутність. Наполягає на застосуванні судом ст.100 КАС України (а.с.16).
Представник відповідача УПФУ в м.Коростень до суду теж не з'явився, направив письмове заперечення, зазначивши, що даний позов суперечить вимогам чинного законодавства, поданий поза строками звернення із позовом до адміністративного суду, а крім того кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України і фінансування через них не проводиться. Просив відмовити у задоволенні позову (а.с.11-13).
Дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, має статус потерпілої від аварії на ЧАЕС і постійно проживає у АДРЕСА_1, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується письмовими доказами у справі. У зв’язку з цим вона має право на отримання компенсацій, що передбачені вимогами ст.ст.37, 39 ЗУ "Про статус…".
Позивачка отримує кошти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, якою встановлені компенсації та доплати громадянам, що проживають і працюють на територіях радіоактивного забруднення. Розмір цих виплат стверджується наданими довідками (а.с.7, 9).
Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, в межах строку звернення із позовом до адміністративного суду, як то передбачає ст.99 КАС України, згідно проведеного судом розрахунку.
Обидва відповідачі наполягають на застосуванні позовної давності, строк якої відповідно до ст.99 КАС України становить один рік, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропуск строку позовної давності є підставою для відмови у позові (ст.100 КАС України).
Виплати, про стягнення яких просить позивачка, носять періодичний характер, виплачуються щомісячно, і про порушення своїх прав позивачка була обізнана безпосередньо після отримання компенсаційних виплат за кожен конкретний часовий період – відповідний місяць, відповідного року.
Позивачка не заявляла клопотань про поновлення строку позовної давності, отже позов підлягає задоволенню у межах строку позовної давності, часовий період якого становить з 01.10.2008 року.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Рішенням Конституційного Суду України №6 рп/2007 від 9.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень статей 29, 36, частини другої ст.56, частини другої ст.62, частини першої ст.66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст.71, Статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про держаний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України, ряд положень Закону України “Про держаний бюджет України на 2007 рік”, в тому числі пункт 30 ст.71, яким зупинено на 2007 рік дію абзацу третього частини першої статті 37, абзацу третього частини першої статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
При обчисленні суми недоплачених коштів, суд враховує розміри мінімальної заробітної плати, а саме: -з 01.10.2008р. – 545грн.; -з 01.04.2009р. – 625грн.; - з 01.12.2008р. – 605грн.; -з 01.07.2009р. – 630грн.
Відповідно до ст.37 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ громадянам, що проживають у зоні гарантованого добровільного відселення , проводиться доплата в розмірі 40% мінімальної заробітної плати, щомісяця.
Відповідно до ст.39 вищевказаного закону громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення та пенсіонерам, проводиться доплата в розмірі 2–х мінімальних заробітних плат, у зоні гарантованого добровільного відселення.
В зв'язку з викладеним, розмір недоплачених позивачці коштів становить:
- передбачених ст.37 Закону, у розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісяця, за мінусом одержаних коштів по 2,10грн. (12 міс. х 2,10грн. = 25,20грн .):
-з 1.10.2008р. по 01.12.2008р. - (545грн. х 40%) х 2 міс. = 436грн.;
-з 1.12.2008р. по 01.04.2009р. - (605грн. х 40%) х 4 міс. = 968грн.;
-з 1.04.2009р. по 01.07.2009р. - (625грн. х 40%) х 3 міс. = 750грн.;
-з 1.07.2009р. по 01.10.2009р. - (630грн. х 40%) х 3 міс. = 756грн., а всього: 2910,00 - 25,20 = 2884,80грн.
- передбачених ст.39 Закону у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат щомісяця, за мінусом одержаних коштів по 10,50грн. (12 міс. х 10,50 = 126,00грн .):
-з 1.10.2008р. по 01.12.2008р. - (545грн. х 2) х 2 міс. = 2180грн.;
-з 1.12.2008р. по 01.04.2009р. - (605грн. х 2) х 4 міс. = 4840грн.;
-з 1.04.2009р. по 01.07.2009р. - (625грн. х 2) х 3 міс. = 3750грн.;
-з 1.07.2009р. по 01.10.2009р. - (630грн. х 2) х 3 міс. = 3780грн., а всього: 14550,00 – 126 = 14424,00грн.
Відповідно до Законів України “Про Державний бюджет України на 2004 рік" та "Про Державний бюджет України на 2005 рік“ та Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Наказом №147 від 02.04.2004 року Міністерства праці та соціальної політики України – головним розпорядником бюджетних коштів, призначених для видатків на соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи є Міністерство Праці та соціальної політики України, а на місцях відповідні Управління праці та соціального захисту населення і Управління Пенсійного фонду України, а тому ці кошти підлягають стягненню з відповідачів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.7-12, 99, 122 ч.3, 159–163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, Постановою Кабінету Міністрів України №936 від 20.09.2005 року, рішеннями Конституційного Суду України №6–рп/2007 від 09.07.2007 року та №10–рп/2008 від 22.05.2008 року, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради і Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені – неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради перерахувати на користь ОСОБА_1 недоплачені кошти, передбачені ст.37 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 2884 (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок - за період з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені перерахувати на користь ОСОБА_1 недоплачені кошти, передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмірі 14424 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 00 копійок - за період з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року.
В решті позовні вимоги залишити без задоволення, - за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня складання постанови.
Суддя