У К Р А Ї Н А
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________________________________________________________________________
Справа № 2-а-3052/10/1070
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2010 року м.Київ
Київський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Штогуна С.Г.,
секретаря судового засідання Мерденова Д.Ю.,
з участю представників сторін:
від позивача Кулинського Г.Г., Матусяк І.О., Бондаренко Л.В.,
від відповідача Василенко Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СНВК «Юпітер» до Державної податкової інспекції у Києво – Святошиснькому районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 02.12.2009 року №0008362300/3,
в с т а н о в и в:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СНВК «Юпітер» (далі – ТОВ «СНВК «Юпітер», позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 02 грудня 2009р. №0008362300/3.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що ДПІ у Києво-Святошинському районі проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.05.1996 по 31.12.2008 валютного та іншого законодавства за період з 16.05.1996 по 31.12.2008 за результатами якої складено акт перевірки від 24.04.2009 № 223/23-2/01195655.
Згідно з актом перевірки позивач допустив порушення порядку ведення податкового обліку. На підставі акту перевірки відповідачем 02.12.2009р. було прийняте податкове повідомлення-рішення №0008362300/3 про донарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 526881,9 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 263440,95 грн.
Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним в зв’язку з невідповідністю висновків, викладеним в акті перевірки нормам діючого законодавства, тому просить вказане податкове повідомлення-рішення скасувати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Суд, заслухавши представників сторін та дослідивши докази у справі, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Позивач зареєстрований Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 18.03.2004року та перебуває на обліку у ДПІ у Києво-Святошинському районі.
Судом встановлено, що в період з 31.03.2009р по 21.04.2009р. ДПІ у Києво-Святошинському районі проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.05.1996 по 31.12.2008 валютного та іншого законодавства за період з 16.05.1996 по 31.12.2008 за результатами якої складено акт перевірки від 24.04.2009 № 223/23-2/01195655.
На підставі вказаного акту перевірки Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.05.2009 №0000602300/0 про донарахування суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 1570560,25 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1357492,30 грн.
Не погоджуючись з винесеним рішенням позивач звернувся зі скаргою до ДПІ у Києво-Святошинському районі, яка за результатами її розгляду, рішенням №6615/10/25-015 від 13.07.2009 залишила скаргу без задоволення та прийняла податкове-повідомлення від 17.07.2009 року №0000602300/1.
Не погоджуючись з винесеним рішенням позивач звернувся з повторною скаргою до Державної податкової адміністрації в Київській області. Під час розгляду повторної скарги ДПА в Київській області рішенням від 10.09.2009 №1899/10/25-017/242-935 зобов’язала ДПІ у Києво-Святошинському районі провести позапланову перевірку ТОВ «СНВК Юпітер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. На виконання вказаного рішення працівниками відповідача проведено перевірку ТОВ «СНВК Юпітер», за результатами якої складено акт перевірки від 18.09.2009 року №436/23-2/01195655, згідно з висновками якого ТОВ «СНВК Юпітер» в порушення підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занизило податок на прибуток на загальну суму 526881,90 грн.
ДПА в Київській області рішенням від 21.09.2009 року №1991/10/25-017/242-970, прийнятим за результатами розгляду повторної скарги, скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 08.05.2009 №0000602300/0 у частині донарахованих перевіркою 1043678,35 грн. податку на прибуток та застосованих 1094051,35 грн. штрафних санкцій.
На підставі вказаного рішення ДПА в Київській області, відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року №253 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року №567/5758, із змінами і доповненнями, відповідачем винесено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 07.10.2009 року №0008362300/2 .
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивачем було подано скаргу до Державної податкової адміністрації України. Рішенням про результати розгляду повторних скарг, ДПА України залишила без задоволення скаргу ТОВ «СНВК Юпітер», а відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 02.12.2009 року №0008362300/3.
Як вбачається із матеріалів справи та не оспорюється сторонами, між позивачем (Позичальник) та нерезидентом Акціонерним товариством «RIETUMU BANKA» (Банківська установа, Рига, Латвія) укладено кредитний договір від 25.10.2004 №2-102/2004. Мета використання коштів: для інвестування в будівництво адміністративно-виробничого корпусу компанії та поповнення обігових коштів для забезпечення виконання виробничої програми підприємства. Загальний розмір кредитних коштів: – 950 000,00 дол. США (5 040 985 грн.). Термін повернення позики - не пізніше 15.11.2006 р. (додатковою угодою від 15.11.2005 року термін повернення продовжений до 15.11.2006 року) Згідно умов кредитного договору, за користування коштами Позичальник сплачує 10% річних. ТОВ «СНВК Юпітер» сплатив 483 401,50 грн. відсотків разом з поверненням Основної суми Позики (відповідно до платіжного доручення -13.11.2006). Сума сплачених відсотків віднесена до валових витрат підприємства у 2006 році.
Між позивачем (Позичальник) та ВАТ «Торгівельно-фінансовий банк «Контракт» (Кредитор) укладено кредитний договір №96\06 від 14.09.06р., за яким ТОВ «СНВК «Юпитер» отримано кредит з цільовим призначенням – інвестування будівництва та часткове рефінансування власних витрат. Відповідно до кредитного договору та доповнень до нього за період з 14.09.2006р. по 31.12.2008р. отримано кредиту на суму 36 850 000 грн. Нараховано відсотків банку за користування кредитом у сумі 9 147 019,2 грн. ( 2006р. – 614 369,86 грн., 2007р. – 5 771 176,71 грн., 2008р. – 2 761 472,69 грн.) Сплачено відсотків банку за користування кредитом у сумі 9 147 019,25 грн. (2006р. – 100 013,7 грн., 2007р. – 6 285 532,86 грн., 2008р. – 2 761 472,69 грн.). За користування кредитом з цільовим призначенням – інвестування будівництва нараховано та сплачено 8 529 638,7 грн. (2006р. – 614 369,8 грн., 2007р. – 5 564 097,3 грн., 2008р. – 2 351 171,6 грн.). За користування кредитом з цільовим призначенням – рефінансування власних витрат (поповнення обігових коштів) нараховано та сплачено 617 380,5 грн. (2007р. – 207 079,4 грн., 2008р. – 410 301,09грн.).Сума нарахованих відсотків віднесена до валових витрат підприємства у відповідних податкових періодах.
Як встановлено в ході розгляду справи – основним видом діяльності позивача є створення власної виробничої бази по виробництву продукції виробничо-господарського призначення. Створені ТОВ «СНВК «Юпитер» за рахунок кредитних коштів адміністративно-виробничі площі із складським приміщенням є власністю позивача та використовуються для одержання прибутку (здавання в оренду). Отримані від банківських установ кошти витрачались на підготовку до будівництва, будівництво, оснащення власних основних засобів. Тобто, позивач отримував кредити з метою придбання, виготовлення, реконструкції, модернізації, ремонту та іншого поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації згідно зі ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі – Закон) визначено загальний порядок формування складу валових витрат платника податку, які враховуються ним у зменшення валових доходів.
Згідно з підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.
Особливості визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов’язаннями встановлено пунктом 5.5 ст. 5 Закону. Зокрема, відповідно до пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
При цьому, якщо платник податку отримує кредит з метою придбання, виготовлення, реконструкції, модернізації, ремонту та іншого поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації згідно ст. 8 Закону, то мають місце дві окремі господарські операції, а саме: перша – отримання кредиту, а друга – придбання або ремонт основних фондів за рахунок залучених коштів.
Відповідно до п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.
Фінансові витрати - це витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями.
Відповідно до Загальних положень Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 №415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.05.2006 за №610/12484, собівартість кваліфікаційного активу - це витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.
Фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані, окрім випадку, коли облікова політика підприємства передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу.
Капіталізація фінансових витрат застосовується лише до суми тих фінансових витрат, яких можна було б уникнути, якби не здійснювались витрати на створення кваліфікаційного активу.
Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації включають лише витрати, для здійснення яких сплачуються грошові кошти, передаються інші активи або приймаються зобов'язання з нарахуванням відсотків.
Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації зменшуються на суму будь-яких отриманих проміжних виплат та цільового фінансування, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу.
У разі безпосереднього позичання коштів з метою створення кваліфікаційного активу сумою фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є фактичні, визнані у звітному періоді, фінансові витрати, які пов'язані з цим запозиченням (за вирахуванням доходу від тимчасового фінансового інвестування запозичених коштів).
Отже, оскільки облікова політика підприємства передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов’язаних із створенням (ремонтом) основних фондів, то виплата процентів за борговими зобов’язаннями, які фактично здійснені на дату створення таких основних фондів, включається до їх балансової вартості.
Згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до частини першої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на те, що суду не надано належних, допустимих та достатніх доказів, щодо неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про законність та правомірність прийнятого ДПІ у Києво-Святошинському районі 02.12.2009р. податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0008362300/3 про донарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 526881,9 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 263440,95 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СНВК «Юпітер» до Державної податкової інспекції у Києво – Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 02.12.2009 року №0008362300/3 – відмовити як у безпідставному.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.Г.Штогун
Постанова складена в повному обсязі та підписана 14 червня 2010 року.