Справа № 2-а-757/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“18 ” жовтня 2010 року смт. Добровеличківка
Добровеличківський районний суд , Кіровоградської області у складі:
Головуючого судді Горовець М.І.
при секретарі Діордієвій Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про визнання бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати підвищення пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправною та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яке передбачене ст..6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року,а також починаючи з 22 травня 2008 року, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про визнання бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати підвищення пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправною та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яке передбачене ст.. 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з 22 травня 2008 року, мотивуючи тим, що вона, відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, від 18.11.2004 року, № 2195-ІV із змінами та доповненнями, є дитиною війни, а тому відповідно до вимог статті 6 вказаного Закону має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак в порушення зазначених норм відповідач на протязі 2007-2010 років не нараховував та не виплачував вказану допомогу позивачеві, що й спонукало її звернутися до суду з відповідним позовом .
Позивач, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, зазначила в адміністративному позові, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить справу розглядати без її участі.
Представник управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засіданні не з'явився, надав суду заяву в якій просить розглянути справу без його участі. Крім того надав суду клопотання про застосування процесуальних строків звернення до адміністративного суду, мотивуючи тим, що в в ідповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. З врахуванням цих обставин, просить з астосувати процесуальні строки звернення до адміністративного суду та відмовити в задоволенні позовних вимог за відповідні періоди 2007-2008 років.
З врахуванням тих обставин, що сторони в судове засідання не з'явилися та надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд відповідно до п.10 ч.1 ст. 3 та ч. 3 ст. 122 КАС України вважає доцільним провести розгляд даної справи в порядку письмового провадження на основі наявних у суду матеріалів .
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні правовідносини: Відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, від 18.11.2004 року, № 2195-ІV із змінами та доповненнями (далі по тексту Закон) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою яка має статус «Діти війни» оскільки станом на 02 вересня 1945 року їй було менше ніж 18 років . Викладені обставини підтверджуються відповідним штампом у пенсійному посвідченні НОМЕР_1, виданому Добровеличківським районним відділом соціального захисту населення Кіровоградської області на ім’я позивача.
Відповідно до ст.6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Із довідки від 15.10.2010 року № 1691, виданої начальником управління Пенсійного Фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області встановлено, що протягом 2006 - 2007 років нарахування та виплата позивачеві вказаного вище підвищення до пенсії не проводилася. Протягом 2008 року позивач отримала підвищення до пенсії на загальну суму 579 гривень 30 копійок (10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність щомісячно).
Пільгами, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ від 22.10.1993 року із змінами та доповненнями позивач не користується .
Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у 2007 році судом приймаються до уваги наступні обставини :
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи із вказаних вище приписів та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградської області в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року повинне було щомісячно нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107-VІ, із змінами та доповненнями текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із викладеного та керуючись приписами ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року УПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградської області повинне було щомісячно нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, саме в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Оскільки в період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року будь-яких змін до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” не вносилося , вказана норма не визнавалася неконституційною та її дія не призупинялася, суд вважає, що вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року є обґрунтованими повністю тому їх слід задовольнити у повному обсязі .
Вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати доплату до пенсії в період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року, задоволенню не підлягають з тих підстав, що остання не надала суду доказів про те, що у з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року її права порушувалися або будуть порушені .
При визначенні сум виплат, які необхідно було провести позивачеві суд виходить із розміру мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак судом приймаються до уваги й ті обставини, що з моменту коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (з 09.07.2007 року) по день звернення до суду з адміністративним позовом (03.09.2009 року) минуло більше а ніж 1 рік.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів .
Клопотань про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом від позивача не надходило .
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З огляду на те, що позивач пропустив визначений законом процесуальний строк звернення до адміністративного суду з вимогами про виплату суми недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії особі, яка має статус дитина війни за період з 07.09.2007 року по 31.12.2007 року, а також враховуючи ті обставини, що відповідач наполягає на відмові в позові з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд прийшов до висновку, що в зобов'язанні відповідача нарахувати та виплатити позивачеві суми недоплаченого підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року слід відмовити у зв'язку з пропуском строку звернення до суду .
Враховуючи викладене, суд вважає можливим задовольнити лише позовні вимоги в частині зобов'язанні відповідача нарахувати та виплатити позивачеві суми недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії за період з 03.09.2008 року по 31.12.2008 року, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та за період з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року. .
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України .
Згідно ч.ч.3,4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
До доводів відповідача про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин мінімальної пенсії за віком, яка визначена ст..28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суд відноситься критично, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою даної статті мінімального розміру пенсії за віком .
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, Закону України “ Про державний бюджет на 2007 рік ”, від 19.12.2006 року № 489-V, із змінами та доповненнями , Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » від 28.12.2007 року № 107-VІ, із змінами та доповненнями, Законом України “Про Держаний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 року № 835-УІ , Законом України “ Про Державний бюджет України на 2010 рік ” від 30.04.2010 року № 2154 - VІ, керуючись ст. ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про визнання бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати підвищення пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправною та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яке передбачене ст.. 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з 22 травня 2008 року - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області в частині не нарахування та не проведення виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці села Жовтневе Північного району Оренбурзької області, жительці АДРЕСА_1, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно за періоди з 03 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року, згідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18.11.2004 року, розрахованого з урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ” і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період вересня-грудня місяців 2008 року, січня-грудня місяців 2009 року та січня – вересня 2010 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18.11.2004 року, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 03 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року керуючись законодавчо визначеним розміром мінімальної пенсії за віком, встановленим на час виплати у період вересня-грудня місяців 2008 року, січня-грудня місяців 2009 року та січня – вересня 2010 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Гровець М.І.
- Номер: 2-аво/590/7/19
- Опис:
- Тип справи: на заяву у адміністративних справах (2-асз, 2-ар, 2-аво, 2-адр, 2-азз, 2-аі)
- Номер справи: 2-а-757/2010
- Суд: Ямпільський районний суд Сумської області
- Суддя: Горовець Микола Іванович
- Результати справи: виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 31.05.2019
- Дата етапу: 10.06.2019