Справа: 2 – 599/10

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

    5 жовтня 2010 року                      Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Томаш В.І.,

при секретарі – Чумаченко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Орджонікідзе цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: виконавчий комітет Орджонікідзевської міської ради, Орджонікдізевський МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням», -

ВСТАНОВИВ:

    В судовому засіданні позивачка підтримала  позовні вимоги по підставах зазначених в позовній заяві і просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 Дніпропетровської області

            Відповідач – ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнав.

            Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили факт того, що відповідач ОСОБА_2 дійсно не проживає в квартирі АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.

            Представник третьої особи – СГІРФО Орджонікідзевського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, але надав до суду письмову заяву про згоду з вимогами позивачки та можливістю розгляду справи без участі представника СГІРФО.

             Представник третьої особи – виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради в судове засідання не з'явився, але надав до суду письмову заяву про згоду з вимогами позивачки та можливістю розгляду справи без участі представника виконкому.

              Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачкою вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

             В судовому засіданні встановлено, що згідно ордеру № 246 серії 16/2 у 1993 році сторони по справі отримали квартиру АДРЕСА_1 Дніпропетровської області і по теперішній час позивачка є основним квартиронаймачем квартири. Відповідач - ОСОБА_2 є колишнім чоловіком позивачки, який як і вона та їх син до теперішнього часу зареєстровані в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1 Дніпропетровської області. В вересні 1995 року сторони припинив шлюбні відносини, а у лютому 1997 року розірвали  шлюб, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського міськвиконкому Дніпропетровської області, було видано свідоцтво про розірвання шлюбу ( актовий запис № 39). В вересні 1995 року сторонами в добровільному порядку було поділено сумісне майно подружжя, після чого відповідач забрав з квартири своє майно та переїхав на інше постійне місце проживання в квартиру АДРЕСА_2, де проживає і зараз.

По цей день відповідач значиться зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, однак на протязі 15 років постійно проживає за іншою адресою. Квартира в якій позивачка проживає не приватизована і відноситься до житлового фонду виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради.

Оскільки відповідач в добровільному порядку залишив квартиру та місце своєї реєстрації, позивачка змушена сплачувати за нього всі комунальні платежі, так як він не бажає цього робити, вважаючи, що він до квартири ніякого відношення не має, комунальними послугами не користується, так як покинув квартиру за власним бажанням. Це, на думку суду свідчить про те, що відповідач відмовився від своїх зобов'язань, щодо утримання цієї квартири та відмовився від свого права користування нею.

Згідно ст. 107 ЖК України, у випадку вибуття наймача і членів його сім'ї до постійного місця мешкання в інше житлове приміщення, договір найму приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з житлового приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму не розривається, а член сім'ї який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування цим приміщенням з дня його вибуття. Тобто відповідач, у зв'язку з вибуттям на постійне місце проживання до іншого житла, ще в вересні 1995 року втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.

Згідно ст. 7 Закону України «Про свободу переміщення і вільному у виборі місця проживання в Україні», особа може бути знята з реєстрації на підставі рішення суду про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Факт того, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, підтверджується актом МКП «ЖЕО» від 16.06.2010 р., поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, матеріалами справи в їх сукупності.

 За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність визнати ОСОБА_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.

    Керуючись ст. 107 Житлового кодексу України, ст.ст. 6, 10, 11, 57, 60, 209 – 213 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: виконавчий комітет Орджонікідзевської міської ради, Орджонікдізевський МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області «про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням» задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 – днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Орджонікідзевський міський суд.

Суддя Орджонікідзевського

міського суду                                               Томаш В.І.