Справа № 2-344/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

    07 жовтня 2010 року Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді – Циганій С.І.,                                      

при секретарі – Роман Н.С.,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні Голопристанського районного суду Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

    Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 06.07.2010 року біля 13.00 год. на а/д Гола Пристань – Залізний Порт 8 км. сталася дорожньо – транспортна пригода. Відповідач, перебуваючи під впливом наркотичних речовин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по прямій ділянці дороги, грубо порушуючи вимоги пунктів ПДР, скоїв наїзд на припаркований на правому узбіччі дороги автомобіль НОМЕР_2, який належить позивачу на праві приватної власності. Постановою інспектора групи ОМ ДТП та дізнання ВДАІ з обслуговування адміністративної території Голопристанського району, Херсонської області Свириди В.М. від 14.07.2009 року в порушенні кримінальної справи по факту вищевказаної події було відмовлено. Не погодившись з даною постановою, позивач 28.08.2009 року оскаржив її до прокуратури Голопристанського району, Херсонської області. Листом від 11.09.2009 року № 11/234-вих.09 прокуратура Голопристанського району, Херсонської області повідомила позивача про те, що оскаржена ним постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.07.2009 року була скасована, а матеріали повернуті органу дізнання для проведення додаткової перевірки. Під час проведення додаткової перевірки його донька була направлена на освідування, в результаті якого було складено акт судово – медичного дослідження (обстеження) № 2638 від 28.09.2009 року, згідно з яким отримані його донькою під час ДТП тілесні ушкодження відносяться до категорії середньої тяжкості. Внаслідок ДТП позивачу була завдана матеріальна шкода, яка складає 41 586,66грн. Крім того, йому було завдано моральну шкоду, яка полягає в порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського і трудового життя, так як його автомобіль є засобом пересування, що позбавляло можливості вільно пересуватися, тому моральну шкоду оцінює в 30 000,00 гривень. Тому, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію завданої матеріальної шкоди в розмірі 41 586,66грн., моральну шкоду – 30 000,00грн. та судові витрати за судовий збір в розмірі 715,87грн. та інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120.00грн.

    В судове засідання з’явилися позивач та представник позивача, які підтримали позовні вимоги на підставах, що вказані в позовній заяві, та окрім цього позивач заявив клопотання про компенсацію моральної шкоди з відповідача в розмірі 20 000,00грн.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, про місце, дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду не відомі.

      Заслухавши сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

    Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 1166  ЦК України  майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Згідно зі ст. 1167  ЦК України  моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно зі ст. 1187  ЦК України  шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди), володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 1192  ЦК України  розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

        Судом встановлено, що 06.07.2010 року біля 13.00 год. на а/д Гола Пристань – Залізний Порт 8 км. сталася дорожньо – транспортна пригода. Відповідач, перебуваючи під впливом наркотичних речовин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по прямій ділянці дороги, грубо порушуючи вимоги відповідних пунктів ПДР, скоїв наїзд на правильно припаркований на правому узбіччі дороги автомобіль НОМЕР_2, який належить позивачу на праві приватної власності.

Крім того, вина відповідача підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва № 3-5032/2009р. від 21.08.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 130 ч.2 КУпАП та накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 15 (пятнадцять) діб.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль НОМЕР_2 належить ОСОБА_1.

Внаслідок ДТП позивачу була завдана матеріальна шкода, яка полягає в наступному: його автомобіль  отримав механічні пошкодження, вартість відновлювального ремонту якого з приводу отриманих пошкоджень становить  39 436,69 грн., згідно звіту спеціаліста автотоварознавця  № 143  від 20.08.2009 року про незалежне експертне дослідження вартості матеріального збитку, заподіяного власникові дорожньо-транспортного засобу; витрати на проведення експертного дослідження - 1 000грн., що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордеру № 229 від 23.07.2009 року; послуги евакуатора - 800грн., що підтверджується квитанцією № 32400 від 10.07.2009; оплата пального - 99,97грн., що підтверджується фіскальним чеком від 08.07.2009 року; доставка транспортного засобу на штрафмайданчик – 30грн., що підтверджується квитанцією № 12122.183.1; зберігання транспортного засобу на штраф майданчику - 48грн., що підтверджується квитанціями №№ 12122.183.3, 12122.183.4; проведення лекцій – 43грн., що підтверджується квитанцією № 12122.183.5; проведення перевірки транспортного засобу за наявними обліками – 39грн., що підтверджується квитанцією № 12122.183.6; комісія банку при сплаті платежів через банк – 40грн., що підтверджується квитанцією 12122.183.2; витрати на допомогу лікарні, в якій лікувалася його донька після отримання тілесних ушкоджень внаслідок ДТП – 50грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 6345 від 14.07.2009 року. Таким чином, загальна сума спричиненої матеріальної шкоди складає 41 586,66грн.

    Також внаслідок  дорожньо-транспортної  пригоди позивачу було завдано моральну шкоду, яка виразилася в глибині душевних страждань, позбавленні можливості реалізації власних потреб, врахувавши вимоги розумності та справедливості, суд визначає моральну шкоду в розмірі 20 000,00грн.

        На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 179, 209, 212-215, 217 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 41 586,66грн. (сорок одна тисяча п’ятсот вісімдесят шість гривень 66 копійок) як суму майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000,00грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) як суму моральної шкоди,  завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120.00грн. (сто двадцять 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за судовий збір в розмірі 715,87грн. (сімсот п'ятнадцять гривень 87 копійок).

    Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Суддя                                                                                                                      С.І.Циганій