Справа № 2-1433/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 жовтня 2010 року смт.Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого – судді Халявки В.І.
при секретарі – Козулі Н.П.
за участю представників відповідача- Заєць Л.Ю., Ярмоленка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Семенівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської райдержадміністрації про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до районного суду з позовом, в якому вказував, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, має статус потерпілого 1 категорії та є інвалідом 2 групи. Відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Він же щорічно отримує допомогу на оздоровлення не у відповідності до ст.. 48 Закону, а у значно меншому розмірі. Оскільки відповідач відмовився перераховувати йому щорічну допомогу, позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення та зобов’язати відповідача провести перерахунок за 2007, 2008 та 2009 роки відповідно до вимог ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі.
Представник Управління праці позов не визнала та пояснила, що позивачу у 2007, 2008 та 2009 роках допомога на оздоровлення виплачена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Така допомога виплачена позивачеві по 120 грн. кожного року за 2007 рік у червні 2007 року; за 2008 рік у лютому 2008 році; за 2009 рік у лютому 2009 року. Відповідач вважає, що вказані виплати здійснені позивачу відповідно до чинного законодавства України.
Вислухавши пояснення представника відповідача , дослідивши докази, суд вважає, що підстав для задоволення позову ОСОБА_2 немає.
Встановлено, що ОСОБА_2, 1957 року народження, є інвалідом 2 групи та має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1). Вказані обставини підтверджуються довідкою МСЄК та відповідним посвідченням особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено щорічну виплату на оздоровлення інвалідам 2 групи у розмірі 5 мінімальних зарплат.
Відмовляючи позивачеві в позові суд виходить з такого.
З 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення особам, що підпадають під дію Закону, в тім числі і позивачу по справі, встановлені певними нормами Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та Законом України «Про держаний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення конкретних розмірів щорічної допомоги на оздоровлення , особам , що підпадають під дію Закону.
Також рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано неконституційним аналогічне положення Закону України «Про держаний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Таким чином, виходячи із зазначених рішень Конституційного Суду України в 2007 році , а саме з дня його винесення 09.07.2007 року та в 2008 році з дня винесення рішення 22.05.2008 року, органи соціального захисту населення повинні здійснювати виплату щорічної допомоги на оздоровлення позивачу у порядку та розмірах, передбачених ст..48 Закону України, а в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року в порядку та розмірах передбачених законами України про державний бюджет на відповідний рік.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що не підлягають до задоволення позовні вимоги позивача про перерахунок та виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, яку йому виплачено у червні 2007 року в розмірі 120 грн. та за 2008 рік не підлягають до задоволення, оскільки вказану допомогу позивачу виплачено в лютому 2008 року.
Щодо позовних вимог позивача про виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, відповідно до розмірів, передбачених ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд виходить з того, що в зазначеній статті вказаного Закону передбачено виплату позивачу одноразової щорічної допомоги як інваліду 2 групи в розмірі 5-х мінімальних заробітних плат, але З аконом України «Про державний бюджет на 2009 рік» в ст.. 71 надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань , передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Вказані положення ст..71 зазначеного Закону на даний час чинні, не змінені і не скасовані.
Таким чином, виплати одноразової щорічної допомоги на оздоровлення позивачу проведено відповідачем правомірно і в розмірах, передбачених чинною Постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року за № 562 в розмірі 120 гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, ст.48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законами України «Про державний бюджет України на 2007, 2008 та 2009 роки», рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року,
РІШИВ:
У позові ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської РДА про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплат щорічної допомоги на оздоровлення в 2007, 2008 та 2009 роках відмовити через безпідставність позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі протягом 10 днів з часу його виготовлення в повному обсязі апеляційної скарги.
Головуючий-підпис
/З оригіналом згідно/
Заступник голови Семенівського районного суду
Полтавської області В.І.Халявка
Справа № 2-1433/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)
6 жовтня 2010 року смт.Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого – судді Халявки В.І.
при секретарі – Козулі Н.П.
за участю представників відповідача- Заєць Л.Ю., Ярмоленка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Семенівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської райдержадміністрації про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення,
РІШИВ:
У позові ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської РДА про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплат щорічної допомоги на оздоровлення в 2007, 2008 та 2009 роках відмовити через безпідставність позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі протягом 10 днів з часу його виготовлення в повному обсязі апеляційної скарги.
Повний текст рішення буде виготовлено 12.10.2010 року.
Головуючий