Справа № 2-1641/10

                            Р І Ш Е Н Н Я

                       І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2010 року                                               м. Ковель                        

    Ковельський міськрайонний суд     Волинської області

в складі : головуючого-судді                                                       Бондара В.М.

з участю: секретаря                                                                       Рижко О.М.

                 позивача                                                                       ОСОБА_1

         відповідача                             ОСОБА_2                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

                                     В С Т А Н О В И В :

      ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з відповідачем по справі перебувають у шлюбі з 22.11.2003 року, мають двоє неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Подружнє життя не склалося через те, що відповідач не піклується про створення нормальних сімейних стосунків, не поважає її як дружину, зловживає спиртними напоями. Шлюб існує формально, проживають окремо, просить розірвати шлюб.

    У судовому розгляді позивачка ОСОБА_1 позов підтримала повністю, просить його задовольнити з вищевикладених підстав. Пояснила, що з відповідачем подружнє життя не склалось, шлюб існує формально, надавати термін на примирення не потрібно, шлюб розпався остаточно і зберегти сім'ю неможливо. Просить, щоб діти проживали з нею. Просить судові витрати залишити за нею.

    Відповідач ОСОБА_2 у судовому  засіданні вказав, що  позов визнає та погоджується на розірвання шлюбу з позивачкою, проживають окремо та не мають бажання жити однією сім’єю. Не заперечує, щоб діти залишалися проживати з позивачкою.

    Заслухавши пояснення позивача, доводи відповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

    Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

    Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 виданого 22.11.2003 року відділом РАГСу по м.Ковелю Волинської області стверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 одружились 22.11.2003 року, про що в  книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис № 607. Після реєстрації шлюбу стали носити спільне прізвище – ОСОБА_2.

    Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

    Як встановлено в судовому засіданні, сторони протягом тривалого часу не підтримують подружніх стосунків, в сім'ї втрачена взаємоповага та розуміння, таким чином, шлюб існує формально й зберегти сім'ю неможливо.  На подальше примирення сторони не погоджуються.

    Зважаючи на те, що сторони виявили взаємну згоду на розірвання шлюбу, тому суд вважає за недоцільне надавати подружжю строк для можливого примирення.

    Враховуючи клопотання позивачки ОСОБА_1, тому суд вважає, що судові витрати слід залишити за нею.  

    Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

    На підставі ст. 112 СК України, керуючись ст.ст. 174, 209, 212-215 ЦПК України, СУД, -

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

    Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, укладений 22 листопада 2003 року, актовий запис № 607 вчинений відділом РАГСу по м. Ковелю Волинської області.

    Судові витрати залишити за позивачем.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення.

    ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                    В.М.БОНДАР