Справа № 2- 1276/10

Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

Ковельський міськрайсуд Волинської обл.                                                             27 вересня 2010 р.

          в складі: головуючого-судді Логвинюк І. М.,

                           за участю:  секретаря Щесюк Н.Й.,

                                              позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської обл. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

        Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3., сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі по 400 грн. щомісячно на кожну дитину, мотивуючи тим, що вона з відповідачем перебувала у шлюбі. Від даного шлюбу є двоє неповнолітніх дітей – дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3., син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. За рішенням Ковельського міськрайонного суду у 2002 р. на утримання дочки ОСОБА_3 судом було стягнуто з відповідача на її користь аліменти у розмірі по ј частині заробітку. Відповідач не працює, коштів на утримання дітей у добровільному порядку не надає. З позовом про стягнення аліментів на утримання сина вона не зверталась. Просить позов задовольнити, стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дочки та неповнолітнього сина з відповідача на її користь у твердій грошовій сумі в розмірі по 400 грн. на кожну дитину щомісячно.

В судовому засіданні 27.09.10 р. позивач свої позовні вимоги підтримала частково, відмовившись від частини своїх позовних вимог, позовні вимоги обгрунтувала вищенаведеними доводами, просить позовні вимоги задовольнити.    

Відповідач в судове засідання не з»явився, належно оповіщений, причини неявки суду не повідомив, письмового заперечення проти позову суду не надав.  

          Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позовна вимога позивача в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина підставна та підлягає до часткового задоволення.

          Як вбачається з копії свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Ковельського міського управління юстиції Волинської області, що дійсно, шлюб між сторонами був розірваний 04.03.02 р., актовий запис № 47.

    Із копії свідоцтв про народження НОМЕР_2, НОМЕР_3, виданих, відповідно, у січні 2002 р., 05.05.00 р. відділом рацс Ковельського МРУЮ Волинської обл., Ковельським міськвідділом рацс Волинської обл., слідує, що сторони мають двох неповнолітніх дітей – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3..

Та обставина, що постановою Ковельського міського суду Волинської обл. від 27.02.03 р. у справі за заявою позивача до відповідач про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3., з відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки сторін - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3., в розмірі ј частини всіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 24.02.03 р. та до досягнення даною дитиною повнолітня, але не менше 1/2 частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на дитину, що набрало законної сили, стверджується копією такої постанови суду.

У відповідності із ст.180 СК України, батьки зобов”язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

          Згідно із ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду  у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

    У відповідності із ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

    Враховуючи те, що позивач має на утриманні неповнолітню дитину – сина ОСОБА_4, 2002 р. н., відповідач добровільно коштів на його утримання не надає, в даний даних про те, що його є нерегулярним, немає, відповідач уже є платником аліментів на утримання однієї неповнолітньої дитини, слід визначити розмір аліментів на утримання спільної дитини сторін - сина ОСОБА_4, 2002 р. н., у твердій грошовій сумі в розмірі, меншому, ні той, про який просить позивач.

    На думку суду, рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

    Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на доход держави.

    Керуючись ст.ст.10, 60, 213-218, 88 ЦПК України, ст.ст.180,182,192 СК України, суд

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги задовольнити частково.

    Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі по 350 (триста п”ятдесят) грн. щомісячно, починаючи з 05 липня 2010 р. та продовжуючи  до досягнення даною дитиною повноліття.

    Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць в розмірі 350 грн. допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на доход держави 51 (п”ятдесят одну) грн. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

 Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом  десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу подано не було. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

        Головуючий: