Справа № 1-294/10

                                                               В И Р О К

                                                        І М Е Н Е М   У К РА Ї Н И

27 вересня 2010 року                                                                     м.Ковель  

                 Ковельський міськрайонний суд  Волинської області

в складі:  головуючого-судді                                                               Бондара В.М.

з участю: секретаря                                                                             Рижко О.М.

     прокурора                                                                               Гайдашук Д.А.

         захисника                                     ОСОБА_1

         потерпілого                                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковелі кримінальну справу про обвинувачення: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки,       громадянки України, освіта середня-спеціальна, розлученої,  на утриманні має дитину-інваліда, 1995 року народження, пенсіонерки, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, -

                                                               В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_3 18 червня 2010 року, приблизно в 11.20 години, знаходячись на кухні квартири по місцю проживання по АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час словесної суперечки з своїм братом - громадянином ОСОБА_2, 1962 року народження, яка виникла на грунті неприязних відносин, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, нанесла кухонним ножем один удар в область спини останньому, спричинивши ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення лівої половини грудної клітки з лівостороннім гематораксом та розвитком плевропульмонального  шоку,  яке утворилося від дії колючо-ріжучого предмету й за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя.

    Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині визнала повністю, щиро розкаялася та просить суд суворо її не карати. Показала, що 18.06.2010 року зранку, після повернення з міста, з своїм братом ОСОБА_2 – потерпілим по справі, та своїми знайомими розпивала в своїй квартирі спиртні напої. В процесі цього в неї виник конфлікт з своїм братом ОСОБА_2 на грунті того, що останній ніде не працює, нічим не займається, а перебуває на повному її утриманні, однак її пенсія є невеликою і вона не може постійно його забезпечувати. Брат на такі зауваження реагував негативно, ображав її, висловлювався в її адресу нецензурними словами і казав, що йому і так добре живеться. Така поведінка брата її дуже обурила, але в цей час ОСОБА_2 пішов в кімнату і вона трохи заспокоїлася. Коли вона різала капусту на кухні, то почула, що з кімнати брат знову почав щось кричати в її адресу та обзивати нецензурними словами. Вона з ножем в правій руці зайшла в кімнату і побачила, що брат лежав на дивані спиною до вхідних дверей. Вона почала говорити брату, щоб він заспокоївся і не ображав її, але останній на це не реагував. Будучи ображеною, вона підійшла до ОСОБА_2 і вдарила його наявним в правій руці кухонним ножем в ліву верхню частину спини. Тільки після цього вона усвідомила що наробила, тому випустила ручку ножа з руки і вибігла з кімнати на кухню, а потім за нею з кімнати в кухню прийшов брат і попросив присутніх вийняти з спини ножа. Але всі присутні злякалися, тому ОСОБА_2 вийшов з квартири і просив вийняти ножа когось на східцевій площадці. Потім приїхала швидка допомога і забрала брата ОСОБА_2 в лікарню, а її забрали працівники міліції, яким вона про все розповіла.

    Крім повного визнання своєї вини, винність ОСОБА_3 в інкримінованому злочині повністю стверджується зібраними по справі доказами.

    Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що він проживає разом в одній квартирі з своєю сестрою – ОСОБА_3 і її дитиною. Між ними часто виникають сварки через те, що він ніде не працює, а у сестри мала пенсія, тому у них не вистачає грошей на все необхідне. 18.06.2010 року сестра ОСОБА_3 повернулася додому приблизно о 10 годині, разом з своєю знайомою ОСОБА_4, та принесли з собою пляшку 0.5 л горілки, яку вони всі разом розпили на кухні. В процесі цього між ним і ОСОБА_3 сталася сварки через його безробіття. Вона говорила в його адресу різні нехороші слова, в свою чергу і він в її адресу висловлювався аналогічно. Потім він пішов в свою кімнату і ліг на диван відпочивати, але словесна суперечка між ним і сестрою продовжувалася. Потім він відчув удар в спину і коли спробував рукою, то відчув, що в спину сестра встромила ножа. Він піднявся з ліжка і вийшов на кухню де попросив присутніх вийняти ножа, але всі злякалися, тому він вийшов з квартири та просив сусіда витягнути ножа, але і той відмовився. Тоді він сам витягнув ножа і кинув його на східцеву площадку, а сам пішов ліг на диван. Через деякий час приїхала швидка допомога і забрала його в лікарню, де він декілька днів лікувався. На даний час вони продовжують проживати в квартирі з сестрою, стосунки в них налагодились, вони помирилися і він не має будь-яких претензій до ОСОБА_3, просить її суворо не карати, оскільки він сам винен в тому, що сталося. На даний час заподіяна шкода йому відшкодована, будь-яких претензій він не має.    

    Тако ж, винність ОСОБА_3 стверджується:

    - повідомленням № 295 від 18.67.2010 року про те, що в Ковельську ЦРЛ доставлений з АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 з проникаючим ножовим пораненням грудної клітки зліва, яке він отримав вдома в 11.23 годин, сестра вдарила ножем;

                        (а.с. 5)

     - протоколом огляду місця події від 18.06.2010 року стверджується, що на східцевій площадці біля квартири АДРЕСА_1 виявлено та з місця огляду вилучено кухонного ножа з нашаруваннями темно-бурого кольору, а також білу тканину з нашаруванням речовини бурого кольору;

                        (а.с. 6-8)

    - протоколом № 86 огляду на стан сп’яніння від 18.06.2010 року стверджується, що ОСОБА_3 на 13.40 перебувала в стані алкогольного сп’яніння;

                        (а.с. 10)

    - протоколами пред’явлення предметів для впізнання від 16.07.2010 року стверджується, що підсудною ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_2 під час проведення впізнання ножа, яким було заподіяно тілесні ушкодження, обоє чітко вказали на ножа, якого було вилучено при огляді місця події;

                        (а.с. 50-53)

    - протоколом огляду предметів від 05.08.2010 року стверджується, що на кухонному ножі виявлено нашарування речовини червоно-бурого кольору. Марлевий тампон розміром 55х50 мм просочений речовиною бурого кольору;

                        (а.с. 45-47)

    - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 20.07.2010 року перевірено на місці вчинення злочину підсудної ОСОБА_3, яка розповіла і показала яким чином нею були запожіяні тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_2;

                        (а.с. 107-111)

- висновком експерта № 422 від 27.07.2010 року  стверджуються, що у гр.ОСОБА_2 відмічені тілесні ушкодження в вигляді проникаючого ножового поранення лівої половини грудної клітки з лівостороннім гемотораксом та розвитком плевропульмонального шоку, яке утворилось від дії колюче-ріжучого предмету і за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

(а.с. 41-43)

- висновком експерта № 175 від 03.08.2010 року стверджується, що на вилученому під час огляду місця події ножі слідів рук не виявлено;

                                                           (а.с. 60-62)

- висновком експерта № 176 від 28.07.2010 року стверджується, що кухонний ніж, яким заподіяно тілесні ушкодження ОСОБА_2, холодною зброєю не являється;

                                (а.с. 69-71)

- висновком експерта № 38 від 03.08.2010 року стверджується, що кров на лезі ножа і марлевому тампоні може походити від потерпілого ОСОБА_2

                                (а.с. 79-86)

- актом № 412 наркологічної експертизи стверджується, що ОСОБА_3 не страждає хронічним алкоголізмом, на час вчинення інкримінованих їй дій в стані паталогічного алкогольного сп’яніння не перебувала, могла усвідомлювати свої вчинки та керувати ними;

(а.с. 114)

- актом № 325 амбулаторної, судово-психіатричної експертизи стверджується, що ОСОБА_3 в період скоєння інкримінованих їй дій не виявляла ознак хронічного психічного захворювання, перебувала у стані простого алкогольного сп’яніння і не перебувала в будь-якому емоційному стані, якіб могли впливати на її свідомість і поведінку, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ознак будь-якого психічного розладу не виявляє, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

(а.с. 118-119)

    Суд, оцінюючи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що злочинні дії підсудної ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України.

    Тобто, своїми умисними діями, що виразились в  умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння ОСОБА_3  вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.    

    При обранні міри покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину та особу винної в їх сукупності, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

    До пом'якшуючих покарання обставин підсудній ОСОБА_3 суд відносить : щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування потерпілому заподіяної шкоди.     До обставин, які обтяжують покарання підсудної, суд відносить: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

    Підсудна ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується посередньо, працездатна, пенсіонерка, схильний до зловживання спиртним, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має  постійне місце проживання, на її утриманні перебуває дітина-інвалід, до кримінальної відповідальності притягується  вперше.

    Враховуючи наведене та фактичні обставини вчинення злочину, тяжкість скоєного злочину, ставлення підсудної до скоєного, поведінку потерпілого, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_3 можливе в умовах без ізоляції її від суспільства, із застосуванням покарання з випробувальним терміном.

    Речові докази по справі, у відповідності до положень ст. 81 КПК України, а саме: ніж та марлевий тампон, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Ковельського МВ УМВС, слід знищити.  

Судові витрати по справі, у відповідності до положень ст. 93 КПК України, в сумі 625 ( шістсот двадцять п’ять) гривень 41 копійок слід стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Ковельського МТМО до ОСОБА_3 слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 в користь Ковельського МТМО  925 (дев’ятсот двадцять п’ять) гривень 44 копійок.  

    На майно підсудної ОСОБА_3 арешт накладався, підстав для звільнення майна з під арешту немає.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, С У Д ,-

З А С У Д И В  :

    ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років.

    На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на два роки. Відповідно до ст. 76 КК України покласти на її такі обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

    Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити попередню – підписку про невиїзд.

    Речові докази по справі – ніж та марлевий тампон, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Ковельського МВ УМВС, – знищити.  

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Ковельського МТМО до ОСОБА_3 задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 в користь Ковельського МТМО  925 (дев’ятсот двадцять п’ять) гривень 44 копійок.  

Судові витрати по справі в сумі 625 ( шістсот двадцять п’ять) гривень 41 копійок стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави.

На вирок може бути подана апеляція до  апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

    ГОЛОВУЮЧИЙ:                                В.М.БОНДАР