У К Р А Ї Н А

                                            Г О С П О Д А Р С Ь К И Й   С У Д

Чернігівської області

 

14000 ,   м. Чернігів                                               

проспект Миру , 20                                                                                                 тел. 7-99-18

Іменем   України

Р І Ш Е Н Н Я

22 жовтня 2007 р.                                                                                справа № 2/272

 

Позивач:          ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Позивач 2:      товариство з обмеженою відповідальністю торгово-виробниче підприємство „Кафе  

                         Гранат”, м. Чернігів, вул.. Рокосовського, 35

Позивач 3:      ОСОБА_2, АДРЕСА_2

Позивач 4:     ОСОБА_3, АДРЕСА_3

Позивач 5:      ОСОБА_4, АДРЕСА_4

                       

Відповідач 1:          ОСОБА_5, АДРЕСА_5

Відповідач 2:    ОСОБА_6, АДРЕСА_7

3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних  вимог на предмет спору:

          приватний нотаріус ОСОБА_7

          АДРЕСА_7

про          визнання недійсним договору                                            

 

                                        Суддя Михайлюк С.І.

Представники сторін:

Від позивача 1: ОСОБА_1

Від позивачів 2,3,4,5: не з'явились

Від відповідача 1 : ОСОБА_5

Від відповідача 2: уповноважений представник ОСОБА_8

3-я особа: не з'явився

                                                                   

Заявлений позов про визнання недійсним договору міни від 11 листопада 2004 року, який укладений між ОСОБА_6  та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського нотаріального округу ОСОБА_7,  зареєстрований в реєстрі за № 4955.

Позов мотивований тим, що відповідач 1  придбала частку без винесення цього питання на загальні збори товариства, учасники користуються переважним   правом придбання частки учасника, який її уступив, пропорційно до їх часток у статутному фонді.

Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву та відзив на позовну заяву за підписом відповідача 2. Позовні вимоги не визнаються спірний договір не є договором купівлі-продажу, згідно з ч. 1 ст. 147 ЦК України  учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку іншому учаснику товариства. 

Дослідивши матеріали, суд

в с т а н о в и в:

          11.11.2004р.  між ОСОБА_5 (відповідач 1) та ОСОБА_6 (відповідач 2) укладено договір міни, який цього ж числа посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № 4955.  

          Відповідно до договору  відповідач 2  передав у власність відповідачеві 1 належну йому на підставі установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельного підприємства”  “Кафе Гранат” частку в статутному фонді цього товариства  в розмірі 500 грн., що становить 3,15% статутного фонду в обмін на пилосос Lams 5823 вартістю 520 грн.

          Названий договір міни не може бути визнаний недійсним з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України „Про господарські товариства” (в діючій редакції на час реєстрації) товариством  з    обмеженою    відповідальністю    визнається товариство, що має статутний фонд, розділений  на  частки,  розмір яких визначається установчими документами.

          В силу ч. 1 ст. 4 цього Закону (в діючій редакції на час реєстрації та в 2004 році) товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі установчого договору і статуту.

          Установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-торгівельне підприємство -кафе „Гранат”  посвідчений державним нотаріусом Чернігівської районної державної нотаріальної контори 29.08.1996р.

          Статут товариства затверджений зборами учасників, протокол № 1 від 15.07.1996р., перереєстрований виконкомом Чернігівської міської ради 30.08.1996р.

          Згідно з установчим договором  частка ОСОБА_1 в статутному фонді товариства складала 27,7 %, ОСОБА_5-17,5%,  ОСОБА_6  -3,15%, ОСОБА_2 -5,04%,  ОСОБА_3 -3,15%, ОСОБА_4 -3,15%.

          Відповідно до ч. 1 ст. 147 ЦК України (діючого на час укладання спірного договору) учасник товариства має право продати чи іншим способом відступити свою частку  (її частину) у статутному капіталі одному  або кільком учасникам цього товариства.

          Зі змісту ч. 1 ст. 53 Закону України „Про господарські товариства” (в діючій на листопад 2004 року редакції) випливає, що переважним правом на придбавання частки (її частини) учасника, який її відчужує, користуються учасники товариства   пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства. Статутом товариства або  за домовленістю учасників може бути встановлений інший порядок здійснення цього права.

          Учасники товариства зобов'язані додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства (п. а ч. 1 ст. 11 Закону України „Про господарські товариства”.

          Пунктами 4.13 статуту,  18 установчого договору передбачено, що учасники користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її уступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді.

          Водночас, відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст.  147 ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004р., переважне право учасника товариства  на придбання  частки (її частини)  виникає  лише  у разі  здійснення продажу іншим учасником за договором купівлі-продажу. Коли учасник бажає укласти договір міни, дарування,  передати до статутного капіталу іншого товариства свою частку, інші учасники не мають переважного права.

          Не є компетенцією загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю розгляд питання щодо укладання договорів міни частки (її частини).

          Статут товариства не приведений у відповідність до чинного законодавства.

          Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Враховуючи викладене, а також керуючись ст.ст.  49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України,  суд

в и р і ш и в:

В позовних вимогах відмовити повністю.

 

В повному обсязі рішення підписане 22.10.2007р.

 

Суддя                                                                                 С.І. Михайлюк

 

          В повному обсязі рішення

20.08.07 

       

 

22.10.07