№   1-226-10

                                                 В И Р О К

                                            Іменем України

19 жовтня 2010 року                              Обухівський районний суд Київської   області

 в складі :

Головуючого судді : Соловйової Н.М.

при секретарі : Кізлівській  І. В.

              з участю прокурора : Паєнка С.В.

            захисника: ОСОБА_1

            представника служби у справах дітей: Воробей О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Обухів кримінальну  справу по обвинуваченню:

            ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  АДРЕСА_1 українця,  громадянина України, освіта 9 класів,   не судимого,  навчається в Ржищівському професійному ліцеї, проживає: с. АДРЕСА_2

              ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця  АДРЕСА_1 українця,  громадянина України, освіта 9 класів,   не судимого,  навчається в 10 класі вечірньої ЗОШ №319 м. Києва, проживає тимчасово: АДРЕСА_3, зареєстрований: АДРЕСА_4

            у злочині, передбаченому  ст.  187 ч.3 КК України,-

                                                                                         В С Т А Н О В И В :

            03 жовтня 2009 року  близько 23  години неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_3  з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою між собою,  за пропозицією ОСОБА_3  прийшли до дачного будинку ОСОБА_5, що розташований в АДРЕСА_5 і почали стукати руками та знайденою на місці дерев»яною палицею  по вікнах будинку потерпілого, розбили скло на веранді. Коли ОСОБА_5 відкрив  двері  будинку, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, діючи узгоджено,  вчинили напад на потерпілого, застосовуючи при цьому  насильство небезпечне для життя і здоров»я особи, що зазнала нападу,   що виразилось у нанесенні ОСОБА_4 ударів  дерев»яною палицею по голові, ногах, тулубу та спричиненні ОСОБА_5 тілесних ушкоджень у вигляді ран лобно-тім»яної області справа та зліва, синців на обличчі, в правій скроневій та передвушній області, в лівій передвушній області, на лівій верхній кінцівці, на правому плечі, садна на спині зліва, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 132 від 02 червня 2010 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призводять до короткочасного розладу здоров’я. Внаслідок розбійного нападу підсудні незаконно заволоділи мобільним телефоном  потерпілого марки «Sony Ericsson W-200» вартістю 750 гривень зі стартовим пакетом оператора мобільного зв»язку «Київстар» вартістю 25 гривень, із залишком грошових коштів для здійснення телефонних розмов у розмірі 30 гривень та грошима в сумі 750 гривень, завдавши йому  матеріальної шкоди на загальну суму 1555 гривень.

            Підсудні  ОСОБА_4 та ОСОБА_3   винними  себе в інкримінованому злочині визнали, показали,  що  вони  03 жовтня 2009 року зустрілись  близько 22  години, за домовленістю  пішли до бару, що в селі Семенівка.  Через деякий час до бару зайшов дядько ОСОБА_5, як вони потім дізнались, прізвище його ОСОБА_5. Останній був в нетверезому стані, пригощав спиртними напоями  відвідувачів бару за свій рахунок. Вони вирішили, що у ОСОБА_5 багато грошей, ОСОБА_3 запропонував пограбувати діда, ОСОБА_4 погодився. Через деякий час  ОСОБА_5 пішов з бару, вони також покинули бар, зайшли на нетривалий час до дому  ОСОБА_3,  близько 23 години  пішли до будинку потерпілого, де  почали стукати по вікнах, розбили скло, а коли ОСОБА_5 відкрив двері і замахнувся на них дерев»яною палицею, то ОСОБА_4  вихопив палицю і штовхнув нею в груди  ОСОБА_5, той впав, потім піднявся і направився у дальню кімнату, вони зайшли в будинок,  ОСОБА_4 наздогнав потерпілого і вдарив його палицею по ногах, той впав. Після цього ОСОБА_4 забрав у ОСОБА_5 мобільний телефон з кишені, а ОСОБА_3 витягнув з кишені потерпілого портмоне, забрав з нього гроші, порахував їх і віддав половину грошей ОСОБА_4. Після цього вони пішли з будинку, більше ОСОБА_5 не били, пошкодження, вважають, потерпілий отримав при падінні від ударів ОСОБА_4. Телефон  ОСОБА_5 залишився у ОСОБА_4, а СІМ-карту з телефону потерпілого ОСОБА_3 тимчасово поставив в телефон своєї матері, щоб перевести гроші  на свій рахунок. Гроші  потерпілого в сумі 750 гривень  вони витратили на придбання солодощів.  

            Постановою слідчого від 26 вересня  2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи  проти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по ст. 194, 296 КК України  за відсутністю складу злочину (а.с. 152).

            Відповідно до ст. 299 ч.3 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом неповнолітніх підсудних, їх законних представників та даних, які характеризують їх особи, оскільки ці обставини справи ніким не оспорюються і не викликають сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

            Суд, вислухавши покази підсудних,  дослідивши вищеназвані матеріали справи, приходить до висновку, що підсудні вчинили злочин, передбачений  ч. 3 ст.187 КК України, а саме вчинили  напад на потерпілого з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров»я особи, яка зазнала нападу, напад вчинили за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в житло.

   При призначенні покарання підсудним суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених  злочинів, особи винних, умови життя та виховання неповнолітніх підсудних, рівень їх розвитку, обставини, що пом’якшують  покарання: щире каяття, сприяння розкриттю злочинів, неповнолітній вік,  що ними раніше не вчинялись злочини,   відшкодування шкоди, сімейні обставини. Обставин, що   обтяжують покарання, суд не вбачає.

  Виходячи із вищеназваних обставин, суд вважає  необхідним призначити підсудним покарання у виді позбавлення волі. Враховуючи пом»якшуючі  обставини,  суд вважає достатнім для  виправлення ОСОБА_4 та ОСОБА_3  призначення    покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст.187 КК України, відповідно до ст. 69 КК України. Застосування додаткового покарання неповнолітнім у виді конфіскації майна є  недоцільним.  

  Суд враховує обставини, що пом»якшують покарання, думку потерпілого та представника служби у справах дітей, щодо призначення покарання, умови їх життя та виховання  і приходить до висновку про можливість виправлення неповнолітніх засуджених без відбування покарання, тому вважає за доцільне звільнити їх від відбування покарання з випробуванням і покладенням на них певних обов’язків,  відповідно до ст.75, 76, 104 КК України.

          Керуючись ст. 323, 324, КПК України, суд ,-

                                          З А С У Д И В :

          ОСОБА_3   та   ОСОБА_4  визнати винними  по ч.3 ст. 187  КК України і призначити їм покарання  на підставі ст. 69 КК України у  виді позбавлення волі  строком  5 років  кожному без конфіскації майна.

        На підставі ст.ст. 75,76,104 КК України  звільнити   ОСОБА_3    та  ОСОБА_4  від відбування покарання, якщо вони на протязі іспитового строку терміном 2 роки не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов”язки.

       Покласти на засуджених такі обов”язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця роботи та проживання,  з”являтись на реєстрацію в органи КВІ.  

        Контроль за поведінкою засуджених здійснювати  Обухівській КВІ та службі у справах дітей Обухівської районної держадміністрації.

        Міру запобіжного заходу засудженим  до вступу вироку в законну силу  залишити попередню  підписку про невиїзд.    

        Речові докази  по справі: дерев»яну палицю, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Обухівського РВ, -  знищити, мобільний телефон марки  «Sony Ericsson W-200» залишити у потерпілого.

         На вирок може бути подана апеляція  протягом 15 діб з моменту його проголошення  в апеляційний суд Київської області через Обухівський районний суд.

       Суддя: